До 1 Квітня або Невдалий жарт
Я завжди любив 1 Квітня пожартувати зі своїми знайомими й близькими. Але минулорічний День сміху надовго відбив у мене це бажання…
Того ранку моя дружина Настя пішла на роботу, а я залишився вдома – хворів на ангіну. Лежу собі на дивані та й думаю: “Як би дружину розіграти?” Пам’ятаю, позаторік Настя терміново послала мене з роботи додому – вимкнути праску. Прибігаю, захекався страшно, а праска вимкнена, і біля неї лежить цукерка із запискою: “Зайчику, з 1 Квітня тебе! Не ображайся – з’їж цукерку”… Тепер нехай Настя побігає за цукеркою, вирішив я. Тільки привід треба вигадати більш серйозний.
Домовляюся з сусідом, і він дзвонить моїй Насті: “Бачив, як щойно до вас у квартиру зайшла дівчина явно легкої поведінки. Ти б розібралася, сусідко!”
А я тим часом дістаю з комірчини жінчин одяг і розкидаю його, як у фільмах. Біля порогу кладу чобітки, у передпокої – блузку, біля дверей у спальню – білизну й панчохи. Сам заходжу в спальню, закриваюся там, вмикаю тиху музику, роздягаюся й у ліжку чекаю дружину.
Хвилин через п’ять чую, як відкриваються вхідні двері. “Як швидко прибігла, – дивуюся я. – Може, підвіз хто?” Але міркувати мені ніколи, я зайнятий іншим: охаю, ойкаю й кілька разів голосно викрикую ім’я Таня… Потім відкриваю двері й зайчиком вистрибую в передпокій із цукеркою у руці – готовий весело прокричати: “Із Днем сміху, Настю, з’їж цукерочку!”
Але від побаченого ціпенію й знаходжу сили тільки тихо вимовити: “Софіє Микитівно, ви?”
На порозі стояла моя теща. Вона спеціально приїхала з села й привезла хворому зятю домашні продукти. Я так розгубився, що не знав, як усе пояснити. Хоча навряд чи вона стала б мене слухати: у них у роду прийнято спочатку лаяти, а потім розбиратися… От і Софія Микитівна з криком і перекошеним від злості обличчям підлетіла до мене, жбурнула на підлогу пакет із домашніми яйцями й, не давши вимовити й слова, вибігла, грюкнувши дверима.
Я присів на пуфик переварити все, але не встиг – у квартиру влетіла розлючена Настя (вона щойно зустрілася зі своєю мамою).
– Ось, виходить, як ти хворієш! – і вліпила мені ляпас.
Я мовчав, виправдовуватися було марно. Оббігши всю квартиру й нікого не знайшовши, розгнівана Настя повернулася в передпокій і раптом помітила розкиданий одяг і величезну “яєчню” на підлозі.
– А чому на підлозі валяються мої старі чобітки й білизна? – запитала вона.
– З 1 Квітня! – випалив я, побоюючись, як би дружина знову не почала кричати.
– То це був жарт?! – нарешті зрозуміла Настя і з явним полегшенням розреготалася.
Потім грайливо присіла мені на коліна, поцілувала мою червону від удару щоку й запропонувала з’їсти приготовану для неї цукерку разом…
Останні новини Чернігівщини
ТОП 5 послуг для людей з інвалідністю від служби зайнятості 08:55
Протягом січня-листопада 2025 року послугами Чернігівської обласної служби скористалися понад 1,3 тис. людей з інвалідністю.
До суду направлено справу трьох російських командирів, причетних до загибелі 20 людей у Чернігові 08:48
Прокурори Чернігівської обласної прокуратури у порядку спеціального досудового розслідування направили до суду обвинувальний акт стосовно командира 35-ї окремої мотострілецької бригади 41-ї загальновійськової армії Центрального військового округу зс рф та двох підлеглих командирів батальйонних тактичних груп.
На Чернігівщині внаслідок ворожої атаки поранені двоє людей: поліція документує воєнні злочини росіян 08:47
Вчорра вдень російська армія ударила безпілотниками по місту Городня Чернігівського району.
Агентство Enabel передало Чернігівському центру крові нову автівку і допоможе з ремонтом приміщення 08:45
У Чернігові підписали меморандум між ОВА, Бельгійським агентство з міжнародного співробітництва Enabel, Центром крові і підрядником щодо капітального ремонту будівлі Центру. У проєкті також передбачена термомодернізація.
5 грудня: цей день в Україні і світі 08:36
День 1381 Російська агресія - Day 1381 Russian aggression
© 2005-2025