Різдвяне меню. Як приготувати кутю

06.01.2012   12:25 — Агенцiя

Традиційно на Різдво готують 12 страв. У Християнській традиції це символізує 12 апостолів. Язичники ж асоціювали 12 страв з 12-ма сузір’ями на небі – це була жертва кожному сузір’ю. У них Різдво було оповите цифрою 12, оскільки вважалося, що за 12 священних ночей творився Всесвіт (з 25-го грудня по 6 січня за сучасним літочисленням).

Різдвяні страви

Отже, на Різдвяний стіл господині подавали 12 традиційних страв: калачі, мед, кутю, узвар, борщ, вареники, голубці, рибу, горох, городину (морква, буряки, капуста), яблука-груші-сливи (інколи квашені) та гриби. На столі не має бути нічого тваринного!

Наші пращури на святковий стіл клали 12 полін, перекладених навхрест, що символізувало появу вогню від тертя об дерево. Вони вірили, що Сонце свою силу передало деревині, яка народилася і виросла під цим Сонцем. Пізніше традиція трансформувалася і їжу на Різдвяному столі їли дерев’яними ложками.

Три куті

Кутя – головна звичаєво-обрядова страва, яку асоціюють з язичницьким богом багатства Велесом. Кутя готується за Різдвяні свята тричі:

Перша кутя – “Багата кутя”, вона готується в переддень Різдва.

Друга кутя – “Щедра кутя”, готується на Василя (Старий Новий рік 14-го січня).

Третя кутя – “Голодна кутя”, готується в переддень Водохреща (хоча у деяких місцевостях саме цю кутя називають “Багатою”).

Як приготувати кутю

Кутю залежно від регіону та традиції готують по-різному, але традиційний рецепт куті є наступним:

Відварюється пшениця, таким чином, щоб вона була м’якою, але водночас і не розвареною. Мнеться мак (раніше це робили у ступі) таким чином, щоб “пішло молочко”. Подрібнюються грецькі горіхи. Розпарюбться родзинки. Береться пару ложок меду. Усе це перемішується з невеличкою кількістю теплої кип’яченої води (інколи готують на узварі).

У куті кожна складова має своє значення: мак – це зорі на небі, молодість; пшениця – це життя; мед – здоров’я; горіхи – багатство; ізюм – життя та любов, боже провидіння.

Інші страви Різдвяного столу

Оскільки всі страви на Різдво мають бути без тваринного, то і борщ теж готують пісним з рибою, сушеними грибами та сушеними грушами. Подається борщ холодним.

Наші предки голубці готували з пшоном, перемішуючи його з морквою та олією. Пшоно у язичників асоціювалося з зорями на небі, з космосом. А те, що пшоно завернуто у листя капусти, означало впорядкованість космосу, Всесвіту.

Вареники на Різдво теж мають бути пісними, без сиру і м’яса, лише капуста, мак, сухофрукти та картопля. Вареники символізують Місяць. Тому вони і є у формі півмісяців.

Різдво є святом єднання – живих, померлих та природи. Люди намагалися зробити свій стіл “багатим”, аби душі покійників, які завітають до святкового столу, не були розчаровані, щоб вони надалі допомагали живим.

Також Різдво є єдністю трьох первоначал: Сонця, Місяця та Води. Тому січневі свята присвячуються кожному із цих начал: Різдво – Сонцю, Василя – Місяцю, Водохреща – Воді.

Такою є традиція у святкуванні Різдва. Проте час іде, і ми, вже люди ХХІ століття, певним чином осучаснюємо ці традиції. Про осучаснення Різдвяних традицій “Українська правда. Життя” запитала у декількох ресторанах української кухні:

“Ми готуємо кутю так: пшениця, мак, родзинки, курага, горіхи. Ще додаємо журавлину (клюква). Крім того, ми готуємо на Різдво салат, який називається “Різдвяна зірка”. Це копчене куряче філе, ананас консервований, яблука, сир твердий, селера, майонез і листя салату Рукола та помідори “Чері”, – розповіла заступник шеф-кухаря ресторану “Опанас” Ірина Загорулько.

“Ми дотримуємося традиційного приготування страв. Зараз кутю готують і з рисом, і з чим завгодно. Люди дуже “панські” стали, вважають, що східний рис придатний для куті. Як на мене, це неправильно. Кутя є кутя. У нас пісне меню – це салати, приміром, “пісна трапеза”: морква, чорна редька, білокачанна капуста, такий собі сільський варіант. Також ми готуємо пісний борщ з сушеними білими грибами, капусняк, юшку з грибами, деруни”, – розповіла головний технолог мережі ресторанів “Козачок” Наталя Гопкало.

Готують, хоч і традиційні різдвяні страви, проте всі по-різному. І не даремно в народі є приказка, що “не знайти таких двох хазяйок, які б однаково готували борщ”. Головне, щоб ввечері 6 січня родина зібралася до купи за одним столом, за кутьою, та зустріла ту першу Зірку, яка несе світло і добро у кожну українську родину, у кожне українське серце.

http://life.pravda.com.ua/society/2009/01/4/12369/