Андрій Терещенко: Світ набагато ширший, ніж територія готелю

15.05.2014   13:08 — Агенцiя

З автором вислову «Жити не обов’язково. Подорожувати необхідно», одним зі знаменитих майстрів пера подумки можна довго сперечатися й дискутувати.

Стосовно цього питання відомий у Чернігові ведучий і мандрівник в одній особі Андрій Терещенко вчинив досить мудро. Поєднавши обидва заняття — життя й подорожі, на власному досвіді переконався, що іноді один день, проведений у мандрах, дає більше, ніж роки життя. Саме такий феномен і став предметом нашої з ним розмови.

Їхати в типові місця з типовим пляжним відпочинком не цікаво

— Андрію, думаю, ви не завжди подорожували світом. Що вас спонукало до мандрів?

— Тривалий час я взагалі не розумів, як можна кинути все й кудись далеко й надовго поїхати. Але на певному етапі свого буття я усвідомив, що життя одне. Саме це вмотивувало мене жити яскраво, на всю потужність, пізнаючи себе і світ. Подорожі стали сенсом життя. В житті буває багато подій, що занурюють нас у безодню пристрастей, але подорожі розставляють усе на свої місця. Вони змінили мене: я став більш урівноваженим. До слова, за останні сім років я жодного разу не підвищив голос.

— Ви обираєте культурну Європу чи екзотику? Де вже були і які враження для вас найцінніші?

— Однозначно обираю екзотику, хоча в моєму списку є і те, й інше. Довелося відвідати близько 20 країн: Лаос, США, В’єтнам, Непал, Камбоджу, Індію, Ізраїль тощо. Щодо Африки, то вона таємнича тільки в казках Чуковського, а в плані відкриттів це звичайний континент. У тих країнах, що цікавлять мене, триває війна. Стосовно Європи, то загалом вона надто рафінована, міські пейзажі за вікном не надто різноманітні. Виняток складає Великобританія, це інший світ. І вже точно мені не цікаво їхати в типові місця з типовим пляжним відпочинком. Це все одно, що смакувати один сорт шоколаду й не пробувати інші. У моєму рейтингу немає банальних ОАЕ, Єгипту (Туреччина — виняток, там є цікаві, хоч і менш популярні місця, наприклад, Каппадокія, півострів Датча). Під час подорожей найцінніше — це відчуття свободи. Адже вдома — телефон, холодильник, робота. Нічого цього в мандрах немає. Ти сам за все відповідаєш. Коли їдеш кудись, ти вільний як ніколи!

— У людини все залежить від пріоритетів, але є така думка, що подорожувати дорого. Часом ви не потомок мецената і, по суті, першого олігарха Чернігівщини XIX ст. Терещенка?

— Навіть якщо він був меценатом і, судячи з усього, нічого не залишив мені у спадок, я в змозі заробити сам. Я не залежу ні від кого. Але насамперед хотів би розвіяти міф, що подорожувати — це дуже дорого. Так, на авіаперельотах заощадити важко, крім випадків акцій, але я подорожую бюджетно. Насправді не обов’язково жити в п’ятизірковому готелі, адже світ набагато ширший, ніж його територія. По-друге, я дуже багато працюю. Я керівник школи гри на гітарі в Палаці дітей та юнацтва, також уже 15 років я працюю старшим викладачем на кафедрі естетичного виховання в ЧНПУ, також у ліцеї для обдарованої сільської молоді. Як у педагога в рік у мене набігає тільки відпустки півтора місяця, та ще офіційні свята можна інколи додати. До того ж я є фізичною особою — підприємцем і чесно плачу податки!

— Туризм у тренді. Але ми звикли, що платимо гроші турагентствам, і вони нам відчиняють двері в різні дивовижні місцини світу. Але ви подорожуєте і втілюєте фантазії самостійно…

— Для мандрівників є безліч сайтів, котрі допомагають робити це бюджетно, тож навіщо переплачувати турагентствам? До агентств звертаюся тоді, коли потрібно забронювати квиток на чартерний рейс, так дешевше. А потрапивши в країну, подорожую по ній самостійно. Звісно, я до цього ретельно готуюся. На розробку маршрутів іде не менше часу, ніж на саму подорож. Але я завжди знаю, чого хочу і куди хочу. Це економить час і кошти в поїздках.

Хочеш пізнати когось, поїдь з ним у подорож. Адже ти можеш помилятися в людині

— А скільки потрібно часу для мандрів, можливо, достатньо, як у автобусних турах, — 5 країн за 3 дні? І, до речі, самостійно не означає на самоті?

- Нещодавно я був в Іспанії і близько 10 днів у мене пішло на мандрівку Барселоною та її околицями. Це мінімум, щоб розібратися, що до чого. Чим більше, тим краще. Поки мій рекорд перебування в країні — місяць. А ще потрібно бути відірваним від групи, як, власне і рекомендував Паоло Коельо. Тури, про котрі ви кажете, я б рекомендував новачкам як тест на смак до подорожей загалом. Але досвідчений мандрівник на це не піде. Я мандрував і одинаком, і з супутниками, щоразу мені щастило. Взірцем ідеального супутника можна назвати керівника школи йоги Анну Приходько. Вона спортивна, комунікабельна і легка на підйом, а які ще можуть бути вимоги? Зануди нам не потрібні. Взагалі згоден із цитатою, що якщо хочеш пізнати когось, поїдь з ним у подорож. Адже ти можеш помилятися. У спільних пригодах усе швидко виявляється.

— Є така країна чи місто, в яку ви закохалися з першого погляду, яку б назвали раєм на землі?

— Таких цілих дві, але раєм я б їх не назвав. Найкраща країна саме для відпочинку — це В’єтнам, який, на жаль, почали активно засмічувати російські туристи. Загалом скажу, що «русские туристы на отдыхе» — це стандартне поняття. Не подумайте, що я прискіпуюся до людей за етнічною ознакою, але відгуки друзів та мої особисті враження жахливі. Найкраща країна для пізнання — Індія, де я був неодноразово. Саме там я б хотів зустріти світлу красиву старість, якби була можливість, а хтозна, може, так і трапиться. Водночас я дуже люблю Україну, і Чернігів — це найкраще місто на землі, і я його фанат.

— Є така думка, що в Індії суцільна бідність і бруд. Я помиляюся?

— Скрізь і поряд, але звикаєш до всього і згодом сам відчуваєш себе індусом. Зрештою, для мешканців французького Провансу ми такі ж брудні й бідні, як для нас індуси. Тому треба вміти бачити дещо інше. За цими відчуттями я й приїжджаю туди. Індія, якщо віддалитися від мегаполісів, — це країна спокою та гармонії. Щоправда, треба пам’ятати, що Індія — це не Гоа, а Гоа — це не Індія. Цей «курорт» мене розчарував — через надписи «беляши», нашу «попсу» з динаміків та відсутність спокою на пляжі, сотні торговців з усіляким мотлохом від тебе просто не відходять.

— Чи є в пілігрима Андрія Терещенка бажання поїхати на край світу? Які у вас плани?

— Є бажання, і сподіваюсь, я туди потраплю. Це Антарктида. Чому? Тому що я люблю пінгвінів — вони кумедні, і я їх хочу побачити ще раз не в аквапарку, а в природному середовищі. Я навіть на цей рік подав запит на проходження спеціальної медкомісії в Москві, але треба ще працювати над дисертаційним дослідженням. Планів багато. На «прицілі» Індонезія, Перу, Мексика. Хотів би побувати в Північній Кореї (але там не менше 3 тис. дол. коштує тур, а пересування тільки групами). Мінус і в тому, що з валютою в нас нестабільна ситуація, тож до високого курсу долара потрібно хоча б звикнути. В планах влітку зробити ще одну фотовиставку моїх подорожей, на часі серія передач про подорожі на телебаченні (Андрій знімає міні-фільми, в яких насамперед передає атмосферу життя тієї чи іншої країни. — Авт.). Світ відкритий, і я побуваю скрізь.
Купався у Варанасі, де вже тисячі років день і ніч горять погребальні вогнища

— Чи є у вас власний ритуал або забобони і чи доводилося зіштовхувалися вам зі стереотипами з приводу подорожей? Що входить до обов’язкової програми?

- З приводу першого питання, єдине — це те, що під час поїздок я не голюся. А зі стереотипами зіштовхуюсь, і часто мені зі своїми супутниками вдається їх руйнувати. Мені мало хто вірить, але для подорожей за кордон абсолютно не обов’язкове знання англійської: наші всюди. До обов’язкової програми входить «екшн». Торік, і це найяскравіша подія, я купався в Ганзі в Варанасі, де день і ніч горять погребальні вогнища. Вже тисячі років місто спалює людей. Вважається, що обмивання очищає людину. Але іноземцям не рекомендується купатися через те, що саме в цьому місці викидають те, що залишилося після покійників. Про це попереджав ведучий програми про мандри Дмитро Комаров. Але я це зробив і, як бачите, живий! Треба ставитися до річки Ганг, як до живої істоти.

— Не можу не спитати про Чернігів туристичний — наскільки взагалі це реально?

— Можливо, це крамольна думка, але в Чернігів як туристичний осередок я не вірю, і всі ці бренди надумані. Його можна за півдня обійти, ну чим тут зараз утримати туриста? Говорячи прямо, нам би свої проблеми вирішити. Я реаліст і розумію, що навіть якщо б сюди поїхали натовпи туристів, то мені як мешканцю й решті чернігівців, крім збільшення цін у кафе й ресторанах, це нічого б не принесло. Запитайте будь-якого мешканця відомого «туристичного міста», чи подобається їм жити в натовпі відвідувачів.

— На що заслуговує Чернігів і чого не вистачає місту?

— Нам украй не вистачає культури поведінки. Такої кількості нецензурних слів на вулиці, як зараз, не було ніколи. Такої кількості дівчат із сигаретами, яких більше, ніж хлопців, я не бачив ніде й ніколи. На щастя, Чернігів живе неймовірно насиченим мистецьким життям. У нас вистачає класних проектів, креативних людей. Користуючись можливістю, хочу запросити чернігівців на «Beatles фест». Це абсолютно не комерційний захід, що відбудеться 5 вересня в рамках «Зеленої сцени» — найкращого, як на мене, культурологічного проекту. До речі, місця, де була ліверпульська четвірка, я охопив практично на 80%.

Порада від Андрія Терещенка мандрівникам-початківцям

— Якщо хочете, щоб ваша подорож пройшла комфортно, будьте максимально позитивними! Посміхайтеся — людям подобається допомагати іноземцям. Хоча «я русский» краще не кажіть. Наприклад, я завжди підкреслюю, що з України, і буквально наполягаю на цьому. А ще не боятися бути відірваним від групи, подорожувати самостійно. Благо тепер є сайти, на відміну від тих часів, коли я їздив Камбоджею. Те, що мені це вдалося повною мірою, — справжнє диво.

Спілкувалася Інга ВІТКОВСЬКА