21 травня: цей день в Україні і світі

21.05.2026   08:20 — Агенцiя

День 1548 Російська агресія - Day 1548 Russian aggression

21 травня в Україні відзначають Всесвітній день вишиванки, Всесвітній день культурного різноманіття в ім’я діалогу та розвитку, Міжнародний день чаю, День міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття.

Віряни вшановують святих рівноапостольних Костянтина і Олени; Вознесіння Господнє.

Всесвітній день вишиванки

День вишиванки - сучасне свято України, що стало вже доброю весняною традицією. Наше минуле й сьогодення пов’язані багатовіковими традиціями, одна з яких — національний одяг, а саме вишиванка. Зараз цей елемент народного вбрання отримав нове життя завдяки сучасним рішенням крою й візерунку, одночасно не втративши споконвічної краси, ошатності та символічного значення оберегу. Останнім часом вишиванки з’являються не лише в гардеробі наших співвітчизників — часто їх можна побачити на всесвітньо відомих зірках шоу-бізнесу та кіно. Щороку в третій травневий четвер, у День вишиванки, багато українців одягають вишиті сорочки, щоб вшанувати культурні традиції свого народу.

Україна подала вишиванку до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО
Всесвітній день культурного різноманіття в ім’я діалогу та розвитку

Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/57/249

Всесвітній день культурного різноманіття в ім’я діалогу та розвитку має за мету підвищення обізнаності суспільства щодо необхідності й важливості культурного розмаїття; сприяння поширенню позитивної думки та поваги до культурних меншин у кожній державі; уникнення конфліктів шляхом подолання негативних стереотипів стосовно плюралізму культур; привернення уваги людства до проблеми зникнення традицій.
Міжнародний день чаю

Відзначається щорічно згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН A/RES/74/241.

Цю дату Організація Об’єднаних Націй затвердила 2019 року, зробивши акцент на необхідності підтримки чайної галузі, особливо у країнах, де вона є життєво важливою для економіки й добробуту місцевого населення. 21 травня не просто ще одне гастрономічне свято. Це день, коли ми вшановуємо культуру, працю, екологічну свідомість і людське тепло, приховані у кожній краплині чаю. Це запрошення сповільнити ритм, вдихнути аромат і відчути зв’язок із людьми у всьому світі через просту, але глибоку традицію.
День міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття

Відзначається щорічно відповідно до Указу Президента України від 27.12.2024 р. № 883/2024.

День міжнаціональної злагоди та культурного розмаїття — це молоде державне свято України, яке відзначається щорічно 21 травня. Дату було офіційно встановлено Указом Президента України у грудні 2024 року. Головна мета цього дня — наголосити, що сила українців полягає в їхній єдності, попри різне етнічне походження, мови чи релігійні переконання. Свято символізує глибоку повагу до всіх корінних народів та національних меншин, які століттями збагачують культурну спадщину України та пліч-о-пліч захищають її державний суверенітет.
Народилися в цей день:

140 років від дня народження Франтішека Тіхого (1886–1968), чеського та українського літературознавця, філолога-україніста, перекладача;

120 років від дня виходу (1906) першого номеру журналу "Український вісник";

90 років від дня народження Гюнтера Блобеля (1936–2018), американського біолога, лауреата Нобелівської премії в галузі фізіології та медицини (1999);

30 років від дня народження Андрія Антиховича (1996-2022), військовослужбовця, учасника російсько-української війни, Героя України.
Ще цього дня:

1904 - У Парижі було засновано Міжнародну федерацію футбольних асоціацій — всесвітньо відому організацію ФІФА;

1918 - У Києві представники кількох політичних сил створили об’єднання — Український національно-державний союз, задля консолідації державотворчих процесів;

1919 - Більшовицька влада в Україні націоналізувала всі підприємства, пов’язані з морським і річковим транспортом;

1992 - Верховна Рада Криму скасувала запланований на серпень референдум щодо незалежності півострова;

2000 - Під час референдуму громадяни Швейцарії висловилися на користь поглиблення співпраці з Європейським Союзом;

2006 - Мешканці Чорногорії на загальнонаціональному референдумі підтримали курс на незалежність від Сербії — 55,5% голосів "за".
Церковне свято

Вознесіння Господнє

Після свого Воскресіння з мертвих, Ісус Христос протягом сорока днів перебував серед своїх учнів, зміцнюючи їхню віру та готуючи до прийняття благодаті Святого Духа. У цей період Він являвся апостолам і говорив з ними, продовжував навчати їх про Царство Небесне. Кожне з’явлення Христа приносило втіху і надію його послідовникам, адже вони бачили, що їхній Учитель дійсно переміг смерть.

На сороковий день після Воскресіння, Христос зібрав своїх апостолів на горі Елеон поблизу Єрусалиму. Це місце мало особливе значення, адже тут часто молився Ісус, і саме тут почалися його страждання напередодні розп’яття. На цій священній горі Спаситель дав своїм учням останні настанови, закликаючи їх іти у світ, навчати всі народи та хрестити їх в ім’я Отця, Сина і Святого Духа. Він пообіцяв, що буде завжди з ними, і благословив їх.

Після цього Ісус почав підійматися на небо, і апостоли спостерігали за цим дивом. Хмара огорнула Христа, і Він зник з їхніх очей. У цей момент з’явилися два ангели в білому вбранні, які сказали апостолам: "Чому ви стоїте і дивитеся на небо? Ісус, який був взятий від вас на небо, прийде так само, як ви бачили його, що відходив на небо". Ці слова стали для учнів великою відрадою і надією на майбутнє повернення Спасителя.

Після Вознесіння апостоли, радіючи, повернулися до Єрусалиму. Вони залишалися у храмі, молячись і славлячи Бога, очікуючи на зішестя Святого Духа, як обіцяв їм Христос. Ці дні були сповнені духовного піднесення та єднання.
День пам’яті святих рівноапостольних Костянтина і Олени

Костянтин Великий і його мати Олена — постаті виняткової історичної ваги, які відіграли вирішальну роль у перемозі християнства в Римській імперії. Вони не були просто вірянами — їхня діяльність прирівнюється до апостольської місії, адже через них християнство із гнаної віри стало визнаною й поширеною релігією цілого світу.

Святий Костянтин І, знаний як Великий, був не лише видатним воєначальником і стратегом, а й правителем із глибоким почуттям духовної відповідальності.

Він зійшов на імператорський престол у переламний момент історії. Християн переслідували, карали, кидали до в’язниць, але все змінилося після того, як, за церковним переданням, Костянтин напередодні вирішальної битви побачив на небі сяючий хрест і напис: "Цим знаменням переможеш".

Після перемоги він не лише не переслідував християн, а й офіційно надав свободу віросповідання — це було закріплено Міланським едиктом 313 року. Вперше в історії Церква змогла дихати вільно.

Він підтримував Церкву, будував храми, віддавав християнам права, які до того мали лише язичники. Саме Костянтин скликав Перший Вселенський собор у Нікеї — щоб зупинити розколи і єресі, й саме тоді було створено основу християнського Символу віри.

Новою столицею імперії стало місто Константинополь, яке Костянтин заснував як християнський центр — альтернативу язичницькому Риму.

І хоч хрещення він прийняв лише перед самою смертю, увесь шлях його правління був посвячений служінню Церкві.
Іменини:

Костянтин, Михайло, Федір, Олена.