15 січня: цей день в Україні і світі

15.01.2025   10:35 — Агенцiя

ДЕНЬ 1057 РОСІЙСЬКА АГРЕСІЯ - DAY 1057 RUSSIAN AGRESSION

15 січня в Україні відзначають День створення Управління державної охорони.

Ще сьогодні - День народження Вікіпедії, День музейного селфі, День капелюха.

У Хорватії - День міжнародного визнання, в Йорданії - День дерева.

Православна церква вшановує пам'ять святих преподобних Павла Фівейського та Івана Кущника.

День створення Управління державної охорони

УДО - правоохоронний орган, який з 1992 року стоїть на варті безпеки держави та її вищих посадових осіб.

День народження Вікіпедії

15 січня 2001 року офіційно відкрито Вікіпедію - загальнодоступну вільну багатомовну онлайн-енциклопедію. Нині важко знайти користувачів інтернету, які жодного разу не відвідували Вікіпедію. Засновниками цього ресурсу є американські інтернет-підприємці Джиммі Вейлс і Ларрі Сенгер.

День музейного селфі

У третю середу січня у світі відзначають День музейного селфі. Його святкування вперше запропонували 2014 року працівники Європейського колективу Culture Themes. Метою впровадження цієї дати є заохочення якомога більшої кількості людей до знайомства з історією та мистецтвом. Тим, кому сподобалася ця ідея, слід відвідати будь-який музей, обрати експонат, який залишив найяскравіше враження, зробити з ним селфі та викласти фото в соціальних мережах.

День капелюха

День капелюха відзначають 15 січня. Ця подія походить зі США. Свято пропонує людям підкреслити свій стиль за допомогою головних уборів і дізнатися більше про історію та культурну значущість капелюхів у різних країнах світу.

Історія капелюхів сягає щонайменше 3000 року до н.е. Найдавніші зображення капелюхів, схожих на солом'яні, знайдені в стародавніх фресках. Відтоді вони слугували не лише для захисту від негоди, а й як символ статусу, приналежності до певної верстви суспільства чи професії.

День бублика

День бублика присвячений одному з найуніверсальніших і найулюбленіших хлібобулочних виробів - бублику або рогалику. Цей особливий день дає можливість любителям бубликів, підприємствам і пекарям побалувати себе цими культовими круглими смаколиками та популяризувати їх.

Історія рогаликів сягає 1600-х років у Польщі, де вони вперше згадуються у Кракові. Спочатку рогалики дарували жінкам невдовзі після пологів. Сучасний рогалик походить від польського обварзанека - тонкого, відвареного, а потім запеченого кільця з тіста.

Бублики стали дуже поширеними в Америці завдяки польсько-єврейській імміграції в 1800-х роках, особливо в Нью-Йорку. Їх популярність поширилася серед східноєвропейських і єврейських іммігрантських громад, що призвело до створення на початку 1900-х років профспілки "Місцеві пекарі бубликів 338".

До середини 20-го століття рогалики стали основним продуктом харчування американців завдяки розвитку масового виробництва. Сьогодні рогалики залишаються практично незмінними порівняно зі своєю первісною формою, а різноманітні смаки, начинки і намазки підвищують їхню привабливість.

Цього дня народилися:

210 років від дня народження Василя Івановича Подолинського (1815–1876), українського історика, публіциста, громадсько-політичного діяча;

130 років від дня народження Арттурі Ілмарі Віртанена (1895–1973), фінського біохіміка, лауреата Нобелівської премії в галузі хімії (1945);

120 років від дня (1905) відкриття Запорізької обласної універсальної наукової бібліотеки імені О. М. Горького для перших читачів;

120 років від дня народження Григорія Борисовича Берковича (1905–1976), українського живописця, графіка;

110 років від дня народження Леоніда Григоровича Молодожанина (Лео Мол) (1915–2009), українського скульптора в галузі монументальної та станкової скульптури, кераміста, вітражиста, мозаїста, живописця (Канада); згідно з Постановою Верховної Ради України "Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2024-2025 роках" від 21.12.2023 р. № 3536-IX народився 28.01.1915 р.;

100 років від дня народження Миколи Гнатовича Літуса (1925–2022), українського кінорежисера, сценариста, педагога;

100 років від дня заснування в Києві (1925) журналу "Всесвіт";

30 років від дня відкриття в Києві (1995) національного центру "Український Дім".

Ще цього дня:

1907 - Доктор Лі де Форест, визнаний у світі батьком радіо і дідом телебачення, запатентував трьохелектродну вакуумну трубку, пристрій, що дав змогу перетворити радіо на практично вживаний пристрій передавання голосу і музики;

1943 - У штаті Вірджинія (США) завершили будівництво Пентагону - найбільшої офісної будівлі у світі, в якій базується Міністерство оборони США;

1967 - У "Лос-Анджелес Меморіал Колізеум" уперше розіграно Супербоул (фінальна гра сезону в професійному американському футболі);

1992 - Бернерс-Лі Тім, засновник World Wide Web, випустив веббраузер - програму, яка дає можливість переглядати ресурси інтернету;

1992 - Європейська спільнота визнала незалежність Хорватії та Словенії, колишніх югославських республік, які перебували у федерації з 1918 року;

1992 - Президія Верховної Ради України затвердила музичну редакцію Державного гімну України, автором якої є Михайло Вербицький

1992 - Ямайка та Австрія визнали незалежність України;

1992 - Україна встановила дипломатичні відносини з Грецією;

1994 - За нез'ясованих обставин зник безвісти український політик Михайло Бойчишин;

2001 - Джиммі Вейлс і Ларрі Сенгер запустили Вікіпедію як один англомовний розділ на сайті www.wikipedia.com;

2006 - Уперше Президентом Чилі стала жінка - Мішель Бачелет.

2009 - Екіпаж американського аеробуса А-320 зміг врятувати від загибелі 146 пасажирів, пілоти посадили літак із зупиненими двигунами на воду річки Гудзон посеред Нью-Йорка. Двигуни аеробуса відмовили внаслідок зіткнення зі зграєю гусей на висоті 850 м після зльоту з аеропорту "Ла Гуардія".

Церковне свято:

День отримав свою назву на честь церковного свята - дня пам'яті преподобного Павла Фівейського. Його також називають Павлом Єгипетським або Павлом Відлюдником. Вважається, що Павло Фівейський був першим християнським ченцем. За переказами, він прожив у відлюдництві 91 рік; харчувався фініками і хлібом, які приносив йому ворон, а від холоду його захищало пальмове листя. Згідно з житієм, Павло помер під час молитви; датою його смерті вважається 341 рік.

Іменини: Гавриїл, Іван, Михайло, Павло, Олена.