"Бюджет участі" не має вирішувати глобальні інфраструктурні проекти. Його мета - "розбудити" громаду

16.08.2018   09:00 — Агенцiя

На цьому наголошували учасники тематичного круглого столу, що організував Чернігівський громадський комітет захисту прав людини за підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED).

Зокрема активісти та представники ОТГ говорили про виклики та перспективи партисипативного бюджету для об’єднаних територіальних громад.

Варто зазначити, що у Сосницькій, Іванівській, Корюківській громадах реалізовували проекти за рахунок «Бюджету участі». Менська, Куликівська та Козелецька ОТГ вже ухвалили відповідні рішення і теж готуються це практикувати.

 — Минулоріч ми вперше провели конкурс. Тоді заявку подав лише один учасник. Приємно, що це молода людина (на той час — одинадцятикласник). Проект було втілено. Враховуючи, що ми передбачали на ці потреби сто тисяч гривень, а використали лише трохи більше 30-ти, прийнято рішення оголосити додатковий відбір. І цього разу ми отримали вже три заявки з різних населених пунктів громади. Громада бачить реальний результат і починає працювати сама, — ділиться досвідом очільник Іванівської ОТГ Сергій Гарус.

Радник з питань фінансів Чернігівського ЦРМС Олександ Мельник вважає, що запроваджувати «Бюджет участі» у громадах з населенням менше 10 тисяч осіб не зовсім доцільно: і грошей не надто багато, і діалог з владою має бути доступнішим. Хоча ініціатива сама по собі йому також імпонує.

— Аби звичний механізм запрацював ще ефективніше, варто внести поправки до законодавства і передбачити участь безпосередньо громади у запропонованому проекті. У Німеччині бачив такий приклад: громада ініціює створення та встановлення спортивного майданчика за кошт «Бюджету участі», але при цьому бере на себе зобов’язання його утримувати, доглядати за ним, — коментує директорЧернігівського ЦППК Володимир Бойко.

Консультат з питань бюджету Чернігівського РВ АМУ Микола Силенко визначив ще одну значну роль «Бюджету участі»: «Громада не лише гуртується, а й стає привабливішою для інвесторів, адже ця ініціатива є показником відкритості».

Загалом, всі учасники обговорення погодилися, що партисипативний принцип розподілу коштів не має бути основою реалізації масштабних інфраструктурних проектів. Він — інструмент для активізації суспільства у питанні розвитку свого населеного пункту.

Також зібрання обговорило перспективи консультування населення щодо написання якісніших проектів.

 
Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації