Реформа медицини на селі

24.03.2018   10:47 — Агенцiя

23 березня у прес-центрі «Чиста політика» відбувся круглий стіл-дискусія на тему «Реформа в сільській медицині».

До обговорення було запропоновано наступні питання:
1) порядок використання коштів на сільську медицину;
2) заохочення кадрів у сільській медицині.

- Якщо ми раніше чекали на відповідні закони, то тепер вони прийняті і згідно цього можемо сказати, що медична реформа стартувала – вона чітко визначає, що вже з другого півріччя буде активно залучена первинна ланка медицини (сімейні лікарі, дільничні терапевти і педіатри), для якої чітко прописано фінансування, що складає наразі на 1 пацієнта 370 грн. (але в разі хворобливості громадян сума буде коригуватися відповідними коефіцієнтами у бік збільшення), а 2019 року ця сума збільшиться до 450 грн., - розпочав захід начальник управління охорони здоров’я Чернігівської ОДА Петро Гармаш, - також набув чинності закон «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості», де чітко прописано, що медична допомога на первинному рівні надається амбулаторіями, центрами первинної медико-санітарної допомоги і фельдшерсько-акушерськими пунктами, при цьому ФАПи при обслуговуванні більш ніж 750 людей можуть трансформуватися в пункти здоров’я, де 2 рази на тиждень сімейний лікар повинен проводити повноцінний прийом.

«Також було прийнято постанову про виділення коштів на сільську медицину, за якою Чернігівщина вже отримала минулого року 111 млн. грн., що було розраховано на відповідну кількість сільського населення і має бути використано для побудови сучасних амбулаторій, зміцнення їх матеріально-технічної бази згідно табелів оснащення, придбання засобів інтернет-комунікацій для поступового переходу на електронну картку пацієнта, - зазначив пан Гармаш, - все це має забезпечити такий рівень розвитку первинної ланки, щоб на ній завершувалися 80% усіх звернень пацієнтів, але для цього повинні бути висококваліфіковані кадри (дефіцит яких зараз складає 239 осіб), яких варто стимулювати додатковою зарплатою та житлом, про що йдуть перемовини з головами ОТГ (квартири на лікарів вже чекають в Мені, Борзні, Семенівці, але бажаючих поки що немає)».

Також він додав, що з 1 квітня стартує «приписна кампанія», за якою після підписання договорів із сімейними лікарями гроші підуть за пацієнтами, і хоча починати усе складно, але люди мають визначитися з вибором власних лікарів, після чого рівень фінансування медичних установ має збільшитися. Взагалі ж реформа говорить про наступне: центр ПМСД (7 лікарів) розрахований на 15000 жителів, амбулаторія групової практики (2 лікарі) – на 3000 населення, амбулаторія моно практики (1 лікар) – на 1500 жителів, пункт здоров’я (лікар приймає 2 рази на тиждень) – до 1500 жителів, ФАП (молодший медперсонал) – 750 жителів.

- Дійсно, зараз велике значення приділяється покращенню надання медичної допомоги сільському населенню, але хочу звернути увагу, що кадрова проблема на Чернігівщині серйозна, особливо в сільській місцевості, адже навіть районні лікарні відчувають нестачу спеціалістів як первинної, так і вторинної ланки, тому дуже приємно зазначити, що з 1 вересня у Чернігові запрацює філіал Донецького медичного університету, який зможе компенсувати кадровий голод регіону (перший набір складе 100 студентів), - зауважив головний лікар Чернігівської обласної лікарні Андрій Жиденко, - стосовно середнього медичного персоналу, то тут варто задуматися керівництву громад над стимуляцією цих спеціалістів фінансово та побутово, а впровадження системи телемедицини дасть можливість дистанційно консультуватися лікарям різних ланок і покращувати якість лікування.

«Наш центр ПМСД саме знаходиться у процесі реформування, а 20 березня відбулася сесія районної ради, де було винесено рішення про зміну назви і структури нашого закладу та його переходу від комунального до комерційного, - доповіла заступник головного лікаря Чернігівського районного центру первинної медико-санітарної допомоги Раїса Коробейнікова, - стосовно ж озвучених щойно проблем, то і нам вони характерні, адже наразі у нас в районі маємо 13 амбулаторій, дві з яких не укомплектовані лікарями, а із 65 ФАПів багато теж відчувають нестачу кадрів, яку ми намагалися вирішувати – спілкувалися та агітували випускників медичного коледжу, вели перемови з головами громад про надання житла, але, на жаль, молодь не дуже хоче йти працювати в село, хоча голови ОТГ і допомагають у ремонті медичних закладів, придбанні комп’ютерів і підключенні інтернету».

Стосовно ж стимуляції населення звертатися саме до місцевого сімейного лікаря (щоб люди не минали дільничних лікарів і не їхали на прийом до районного чи обласного центру), то тут було зазначено, що прийом у дільничного лікаря, з яким підписано договір, буде безкоштовним, а консультація і прийом в іншому місці вимагатиме окремої оплати від пацієнта.

Таким чином, медична реформа триває і на селі, але існує кадрова проблема, яку варто вирішувати для покращення якості надання медичних послуг.