Максим Микитась: “Саме Михайло-Коцюбинську ОТГ я ставлю у приклад усім”

02.03.2018 11:33 — Агенцiя

Теплі та світлі класи, комфортні умови для тренування, на третину менші платіжки за витрачені енергоресурси — це відомі істини користі метало-пластикових віконних профілів.

Тепер їх змогли належно оцінити і в Михайло-Коцюбинській гімназії. Бо завдяки співпраці з народним депутатом Максимом Микитасем тут буквально за лічені тижні замінили пару сотень старих вікон, навіть величезні — 14 вітражів у двох спортивних залах — теж тепер енергоефективні.

Адміністрація школи вражена блискавичними темпами змін, бо вже в січні 2018-го у закладі всі вікна стали енергозбережними. Роботи зі встановлення завершені, лишилася естетика. Свій фронт робіт Максиму Микитасю під час його робочої поїздки в округ показав Микола Шпак, директор гімназії. Імпровізована екскурсія розпочалася з приміщень класів.
«Нам дуже приємно, що наші прохання не залишилися осторонь, і Максим Вікторович виконав свою обіцянку. Ми в це не лише віримо, а й бачимо. Вікна вже встановлені, і за такий короткий термін — із середини грудня до кінця січня. Ми вже закінчуємо оздоблення відкосів. І все — дітки будуть навчатися в теплих класах», — говорить директор.

Що змінилося?

Класи, актова зала, коридори та інші приміщення ще візуально містять ознаки нещодавніх переробок: пахне фарбою і штукатуркою, у коридорах де-не-де можна зустріти будівельні риштування і залишки демонтованих старих рам. Та це ненадовго — запевняють у гімназії. Так потихеньку зі старої пострадянської школи заклад у Михайло-Коцюбинському переходить у сучасну добу — ремонтують коридори, наводять лад у кухні, їдальні, купують нове обладнання. Зона кухні та їдальні тепер із новими кахлями і столами, оновленою підлогою. Тут нові кухонні шафи й плити. Єдине, що видає надшвидкі темпи змін, — це старі радянські ваги та ручна рахівниця.

На додачу гімназія в Михайло-Коцюбинському має нечувану навіть для міських шкіл розкіш — дві спортивні зали. І тут тепер усе змінюється — старі дерев’яні віконні профілі, через які в приміщенні були холод і протяги, замінили на металопластикові. Як зізнається адміністрація, без підтримки Максима Микитася самі вони навряд чи «потягнули» б цей ремонт, бо заміна лише одного вікна в спортзалі коштує понад 10 тисяч гривень, і це без оздоблювальних робіт. До того ж далеко не кожна фірма спеціалізується на постачанні такого товару.

Зате нині школа з гордістю може приймати будь-які змагання — хоч громади, хоч району, хоч навіть обласні першості. Лишилося тільки переробити роздягальні.

Економію від вікон, кажуть, прораховуватимуть під кінець опалювального сезону — поки ще важко оцінити. А в приміщеннях уже відчутно потепліло на градус або й два. У верхньому одязі на уроках тепер ніхто не сидить.

Вікна за 2 мільйони

Загалом майже дві сотні вікон і два десятки дверей замінили в Михайло-Коцюбинському навчальному закладі протягом місяця. Обсяг фінансування — 2,3 мільйона гривень. Це один із наймасштабніших проектів з енергомодернізації в Чернігівській області. Народному депутату Максиму Микитасю все подобається. Він сам вражений обсягами, темпами та якістю, тому вдячний підряднику за сумлінну працю.

«Я рідко це відзначаю, а тут хочу. Мені як будівельнику приємно оцінити якість усього зробленого. Робітники поставилися з повагою до закладу, до вчителів і дітей. Але на цьому наша співпраця з місцевою громадою не закінчується — попереду нові хороші проекти. Узагалі Михайло-Коцюбинська громада є моєю великою гордістю, я пишаюся її успіхами. Мені значно легше співпрацювати з бюджетом, показуючи такі досягнення. Я завжди ставлю саме Михайло-Коцюбинську ОТГ у приклад усім іншим. Ви — молодці».

Та вікнами приємні новини для Михайло-Коцюбинської гімназії не закінчуються.
За сприяння Максима Микитася вже виділені 570 тисяч гривень на закупівлю мультимедійного проектора і меблів для закладу. Щойно відбудуться торги — гімназія отримає нове обладнання. За словами представників гімназійного колективу, у них від змін просто обертом іде голова. Бо лише рік — і в громаді є тепла сучасна школа з новим устаткуванням. Хіба можна мріяти про щось краще?