Круглий стіл про соборність

19.01.2018   12:08 — Агенцiя

День Соборності - свято України, яке відзначають щороку 22 січня у день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося у 1919 році. Офіційно в Україні День соборності відзначають з 1999 року.

У цей день прийнято також згадувати й іншу подію, яка відбулась рівно на рік раніше 22 січня 1918 року - прийняття IV Універсалу УЦР, яким проголошувалася повна незалежність УНР.

Саме напередодні Дня Соборності України 18 січня у прес-центрі «Чиста політика» відбувся круглий стіл-дискусія на тему «Соборність – ключова складова державності», де для обговорення було запропоновано наступні питання:
1.Визначення критеріїв соборності.
2.Чи створили події 2014 року умови для практичної реалізації соборності в Україні.

До участі були запрошені працівники виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, представники громадського сектору, політичні аналітики та представники політичних сил, громадські активісти та журналісти.

Розпочала захід історичним екскурсом кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г. Шевченка Тамара Демченко, яка нагадала визначення поняття «соборність» - це «теорія і практика об’єднання різних частин одного етносу, народу, нації у складі єдиної держави». На початку ХХ сторіччя українські землі були поділені між двома імперіями, але зв’язки між Наддніпрянською Україною та Галичиною існували, - розповіла пані Тамара та додала, що у цей час в Наддніпрянщині перемогло повстання проти гетьмана Скоропадського, а в Галичині відбулася революція «Листопадовий чин», яка усунула австрійського намісника – в результаті чого 13 листопада проголошено ЗУНР. Варто нагадати, що на західні землі претендувала і Польща, і Румунія, і Чехословаччина, а цим часом владу отримала Директорія, якій докоряють у нерішучості та невпевненості політичних дій. Варто сказати, що під час підписання акту злуки представників Чернігівщини не було, бо її землі вже контролювали більшовики. Під час злуки було обіцяно передати Україні землі Холмщини та Підляшшя, але вони лишилися у Польщі.
- Проголошення злуки – це добра річ, але все закінчилося сумно, - підсумувала Тамара Демченко, - адже ворогів було багато, а внутрішні чвари і сварки не дали зміцнитися соборності.

Депутат Чернігівської міськради Віктор Тарасов зауважив: «Наступного року будемо відзначати 100-річчя соборності країни, що для мене особисто означає прагнення українців до об’єднання зусиль, а якщо брати тенденції сьогодення, можемо провести певні історичні паралелі між століттями – драматичні революційні події, підйом національної свідомості, народне розчарування новою владою, її слабкістю і відірваністю від народу, популізмом та демагогією». Тому аби не повторювати цих помилок усім нам варто зосередитися на розбудові демократичної країни та боротьбі з корупцією, яка за результатами соцопитувань є найбільшою проблемою країни.

Учитель Чернігівської ЗОСШ №12 Світлана Петренко зупинилася на аспектах шкільної освіти стосовно свята Соборності та наголосила, що це свято має бути відзначено не нудно і затерто, а по новому, адже і вона особисто на практиці намагається шукати нові форми роботи і спілкування з дітьми та залучення їх до цього свята. Так, наприклад, вона вже ініціювала проведення масового флешмобу у школі в рамках загальнонаціонального ланцюга єдності, і цього року теж буде цікаво. Пані Світлана переконана, що варто рівнятися на наших дітей, які однаково чемно сприймають однолітків і з Криму, і з Донбасу, без якихось дорослих пересторог, бо для них країна є і так соборною.

- На даний момент, як і 100 років тому, наша влада чварами та боротьбою за вплив роз’єднує людей, а партії розділяють нашу соборність, що є негативним прикладом для людей, - зазначив голова ГО «Єдина родина Чернігівщини» Микола Шанський, - але ми хочемо бачити мир та квітучу країну, яку влада має поєднати у єдину родину, а не дбати лише про власні інтереси, для чого народ має дати певні терміни своїм керманичам. А такі державні свята, як День Соборності та інші, повинні мати помітну державну підтримку.

Представник громадського руху «Вільні люди» Олександр Ясенчук пригадав слова С. Петлюри «держава - понад партії», адже вважає, що партійні квоти та чвари – це те, що нас роз’єднує, через це нещодавно вони пікетували Верховну Раду. Він нагадав, що колись до нашої держави належали не лише землі Брянської та Воронезької області, а й Румунії та Польщі, і на стародавній карті зображено ці великі території русинів, але єднатися варто не лише географічно, а й національно, щоб партії і класи не розділяли народ.

Громадський діяч Вікторія Журавель висловила переконання, що соборність для України – це єдність навколо держави, при цьому держава має взаємодіяти з народом і дати кожному можливість для самореалізації, а громадяни мають усвідомлювати цінність і важливість власної історії та перейматися проблемами і розвитком держави.
- Соборність починається з кожного із нас, і наша держава стане реально соборною, коли кожен громадянин буде відчувати себе частиною країни, - зауважив представник ВО «Батьківщина» Валерій Воробей та підсумував, - нажаль, як і сторіччя тому, нам заважають чвари – депутати ділять владу та бійкою доводять свою правоту, а люди вірять у популізм, проте є і різниця між 2017 та 1917 роками у тому, що світ вже знає про нашу країну, а люди відчувають гордість від того, що вони українці…

Після офіційної частини учасники круглого столу продовжили жваві дискусії на тему соборності і державотворчих реалій за чаєм та солодощами.