Очільник Чернігівщини Валерій Куліч зустрівся з Прем’єр-міністром

07.07.2016   13:56 — Агенцiя

– Валерію Петровичу, нещодавно відбулася ваша довгоочікувана зустріч із Прем’єр-міністром, у ході якої домовлено про наближення субвенції. Тобто можна буде розв’язати проблему недофінансування бюджетних галузей на Чернігівщині?

– Безумовно, головне питання – наближення субвенції, щоб учителі могли отримати відпускні. І вже 15 мільйонів гривень наблизили, тобто вдалося зняти найболючіші питання там, де по районах була заборгованість. Дуже важливо, що Прем’єр дав доручення Мінфіну переглянути взагалі формулу, за якою нараховується наша субвенція: зважаючи на площу нашої області, чисельність населення. Мова йде про підвищений коефіцієнт – за попередніми підрахунками, він має бути 1,3 – для того, щоби все-таки покращити ситуацію з виплатою зар­плат. Тому я думаю, що нині наш Департамент фінансів разом із Міністерством фінансів України плідно попрацює. Я також мав розмову із заступником міністра фінансів. Тому наразі переконаний, що протягом липня ми це питання взагалі знімемо з порядку денного.

– Отже, підвищений коефіцієнт полегшить ситуацію на Чернігівщині?

– Так. Але нам потрібно працювати з мережею освітніх закладів. Якщо тупцювати на місці, проблема залишатиметься. Бо коли в Україні вартість на­вчання одного учня становить 8,5 тисячі гривень, то у нас у малокомплектних школах доходить до 30-ти тисяч гривень! При цьому, витрачаючи колосальні кошти, ми не даємо якісної освіти. Адже в таких школах учителі викладають декілька предметів, навіть трапляється – до десяти! То про яку якість на­вчання в таких школах можна говорити?! Тому ми взяли на себе зобов’язання ефективно працювати зі шкільною мережею, щоби всі наші діти могли отримати гарну освіту.

– Тобто такий комплекс заходів і допоможе принципово розв’язати цю проблему?

– Звичайно. Ми не зможемо обіцяти вчителям, що почнемо виплачувати всі надбавки й підвищувати зарплату, не оптимізувавши мережу шкільних закладів. Спочатку потрібно навести в усьому лад, це ж взаємопов’язано!

– Підвищуючий коефіцієнт реально вводиться з наступного року?

– До кінця поточного року ми працюємо згідно із бюджетом на 2016 рік, однак головне питання – це напрацювання документа на наступний рік, аби це відповідало вимогам нашої області.

– Останнім часом почастішали селекторні наради з Кабміном і введено ноу-хау – включення голів райдержадміністрацій до оперативних нарад за допомогою конференц-зв’язку. Це ваша ініціатива чи наразі таке рішення ухвалене на загальнодержавному рівні?

– Це моя ініціатива для того, щоби голови райдержадміністрацій були в курсі процесу. Кожен робочий понеділок я проводжу наради з керівниками департаментів та управлінь облдержадміністрації.
Було прийнято рішення долучити до цих нарад у форматі конференц-зв’язку і голів райдержадміністрацій – для того, щоб вони чули й розуміли, які проблеми ми обговорюємо, та могли озвучити ту поточну проблематику, котра у них є. Тобто щотижня ми з головами РДА в такому форматі спілкуємося, і вони можуть вирішити з будь-яким департаментом чи управлінням поточні питання. Таким чином я просто прагну стимулювати управлінські процеси.
– Ви проводите громадські приймальні. Чи бачите різницю між інформацією, яку отримуєте дистанційно, й тим, що безпосередньо розповідають вам люди? І з якими проблемами зазвичай звертаються до вас мешканці Чернігівщини?

– Звісно, я не можу сказати, що запитання, з якими звертаються люди, – це щось зовсім нове. Загалом, більшість проблем – відомі й подібні. Але це дає мені можливість безпосередньо бачити реагування місцевих органів влади та об’єктивно оцінити роботу керівників на місцях. Та і для жителів районів важливо зустрітися й особисто поспілкуватися з головою облдержадміністрації. Адже коли хтось відправляє письмове звернення, він не знає, настільки це все буде дієвим… Натомість саме в безпосередньому спілкуванні з представником влади людина переконується, що її голос почуто.

– Цього року ви запевнили, що багато коштів буде виділено на ремонти доріг.

– Це – не багато коштів, хотілось би значно більше! Але гроші виділено, і тепер завдання – ефективно їх освоїти.

– Громаду цікавить, за яким принципом визначалися об’єкти, котрі будуть відремонтовані, й на яких умовах здійснюються ці роботи.
– Взагалі, мережа наших доріг ділиться на дороги загальнодержавного, обласного та місцевого значення. Тож ремонтом доріг державного значення опікується держава – Мінтранс, «Укравтодор»…

Натомість ремонт доріг обласного значення відбувається за кошти обласного бюджету. І залежно від цифр, які будуть щодо виконання обласного бюджету за перше півріччя, ми направимо мінімум сорок – максимум шістдесят мільйонів гривень на ремонт і утримання доріг місцевого значення. Точніше визначимося буквально в серпні.
– Ці кошти безпосередньо затверджуються обласною радою?

– Так, питання виноситься на сесію обласної ради, яка й затверджує витрати на ремонт доріг. Усе робиться прозоро – залежно від кількості населення і протяжності шляхів того чи іншого району, ми пропорційно стараємося ділити ці гроші між районами. Взагалі, пріоритет надається дорогам, які забезпечують підвезення дітей до опорних шкіл.
– Торік анонсувалося, що буде змінено систему «райавтодорів» і відбудуться реформи в цій галузі...

– Поки що зрушень немає. Ви знаєте, що змінився склад Кабміну, а мережа «Укравтодору» має центральне підпорядкування. Однак є проект реформування цієї галузі, згідно з яким «облавтодори» і «райавтодори» мають бути передані обласним та районним держадміністраціям. Але не проблема – передати і прийняти… Питання: яким чином ми утримуватимемо ці «автодори»? Як відбуватиметься ремонт доріг? На зустрічі з Прем’єр-міністром ми обговорювали це питання.

Я казав і про будівництво доріг на Чернігівщині, і про програму, згідно з якою частина коштів від діяльності митниці направлялася би на ремонт доріг. Бачення Прем’єра: до цієї програми мають бути залучені всі прикордонні області, а не лише ті, які на сьогоднішній день визначені… І все-таки наразі розробляється проект створення дорожнього фонду, згідно з яким будуть визначені чіткі критерії його наповнення. Тобто головне питання – не в передачі цих підрозділів, а за рахунок чого вони фінансуватимуться.

– Власне, ще за часів прем’єрства Юлії Тимо­шенко такий дорожній фонд був створений…

– Але тоді ці кошти були спрямовані на виплату пенсій. Тому вся ця ідея з дорожнім фондом узагалі нівелювалася. Але я переконаний, що такий фонд повинен бути. Якщо ми платимо дорожній збір, котрий входить у вартість пального, то, відповідно, він має потрапляти в дорожній фонд, і саме на ці кошти ремонтуватимуться автомобільні дороги. Адже ми сьогодні той збір платимо, однак що за рахунок нього фінансується, не розуміємо…

– Таким чином, ми підійшли до теми об’єднаних територіальних громад. Адже нещодавно Остерська громада отримала і дорогу. І «зелене світло» на об’єднання. Скажіть, будь ласка, скільки взагалі часу має Чернігівщина на цей процес і наскільки якісно він відбувається?

– У нас є стільки часу, скільки буде необхідно на прийняття рішень. Але й затягувати не можна… Наприклад, щодо Остерської громади був певний тиск з боку жителів – «чому не ухвалюється рішення?!»
Власне, це не проблема – поставити підпис під документом про створення громади. Однак моя позиція така: ми повинні кожну громаду чітко прорахувати економічно, визначити її спроможність.

Навіщо ж нам громади, які просто не зможуть бути фінансово спроможними?! Тому економічні розрахунки і спроможність громади – дуже важливий фактор. Тобто свій підпис під затвердженням громади я ставитиму тільки тоді, коли по ній будуть переконливі позитивні розрахунки. Адже ми сьогодні закладаємо на найближчі 10-20 років фундамент адміністративно-територіального устрою нашої області.


Записав Сергій Квітницький