Які пам’ятники встановити у Чернігові замість монументів комуністичного тоталітаризму?

22.06.2015   07:41 —

19 червня в обласному центрі у помешканні Інституту історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка проведено експертний круглий стіл на тему: «Місце пам’ятників тоталітаризму в європейському виборі України: стан та перспективи вирішення проблеми».

Модератором заходу був співробітник Чернігівського обласного історичного музею імені В. В. Тарновського Олександр Бондар.

Депутат Новозаводської районної ради у м. Чернігові Денис Сердюк у вступному слові окреслив коло питань для обговорення: нормативно-правова база і моральні принципи демонтажу пам’ятників тоталітарним вождям та режиму; визначення критеріїв відбору для нових пам’ятників в обласному центрі.

Один із ініціаторів цього зібрання, голова правління Чернігівської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, директор Інституту історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка, професор, кандидат історичних наук Олександр КОВАЛЕНКО, наголосив, що місце пам’ятників діячам і подіям комуністичному тоталітарному режиму тільки у спеціальному музеї або музейній експозиції як попередження нащадкам про трагічне минуле. Завдання експертного середовища розробити пропозиції щодо меморіальних перспектив древнього Чернігова. Важливо, щоб у пам’ятниках, пам’ятних знаках і меморіальних дошках були всі значущі історичні особи та події усіх періодів його історії.

Представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області Сергій БУТКО підкреслив, що головною підставою очищення духовного простору Чернігова і всієї Чернігово-Сіверщини є положення Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Патріотична громадськість в ініціативному порядку вже багато зробила для цього. Проте, завдання влади оперативно у правовий засіб завершити визволення населених пунктів від комуністичної тоталітарної спадщини.

Він висловив сподівання, що стаття 436-1 Кримінального кодексу України «Виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів», яку для протидії та покарання у боротьбі з російським агресором і його п’ятою колоною встановив законодавець, є неактуальною для посадових осіб і мешканців нашого славетного краю.

Представник Інституту національної пам’яті звернув увагу на те, що Закон України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті» підказує, що у пам’ятниках, пам’ятних знаках, меморіальних дошках необхідно увічнити жертовну боротьбу чисельних поколінь українських патріотів, про яку ще мало знають у суспільстві. Також він висловив надію, що нарешті з’явиться у Чернігові пам’ятник жертвам Голодомору-геноциду 1932-1933 років, зволікання його створення тягнеться вже понад 7 років. Столиця Сіверського краю практична єдина, де він відсутній.

Вчений секретар Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Сергій ЧЕРНЯКОВ закликав враховувати у підготовці пропозицій створення нових пам’ятників те, що історичний центр Чернігова – Дитинець є унікальним ансамблем пам’яток ХІ-ХVІІІ століть у Європі. І сучасні пам’ятники не повинні шкодити історичним, архітектурним пам’яткам.

Він запропонував пам’ятник Героям Небесної сотні встановити на новій однойменній площі, на перетині проспектів Миру і Перемоги. Пропозиції щодо іншого місця його розташування, на його думку, нераціональні.

Начальник Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради Сергій КАЛЮЖНИЙ заявив про готовність реалізації планів демонтажу комуністичних ідолів і встановлення нових пам’ятників та інших меморіальних об’єктів. Архітектори чекають представлення розроблених творчих пропозицій щодо осіб і подій, яких варто відзначити засобами монументального мистецтва у місті. Його підтримав головний архітектор архітектурної майстерні «Ардика» Олександр КОЗИР.

Представник громадської організації «Самооборона Майдану» в Чернігівській області Олександр ЯСЕНЧУК нагадав, що патріотична громадськість пропонувала міській владі вирішити питання з комуністичними ідолами на Алеї героїв. У відповідь мовчання. Тричі планувалося провести громадські слухання щодо їхньої долі і усі скасовані. «Як це розуміти?», – задав питання представник громадськості.

Самооборонівець відзначив, що серед героїв Української революції 1917-1920-х років чимало славетних особистостей – генералів і старших офіцерів, вояків Армії Української Народної Республіки. Вони своєю боротьбою за незалежність України заслужили, щоб пам’ять про них зберігалася у творах монументального мистецтва.

Він також підкреслив важливість увічнення подвигу чернігівців – сучасних захисників України від російської агресії у пам’ятниках, пам’ятних знаках, меморіальних дошках.

Начальник Управління туризму та охорони культурної спадщини департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської облдержадміністрації Людмила ЗАМАЙ розповіла, ще до прийняття законів про декомунізацію вони підготували документи на зняття з балансу та погодження на демонтаж усіх 36 пам’ятників Леніну і передали, відповідно до чинного законодавства, до міністерства Культури України. Зараз чекають прийняття рішення. Фахівці департаменту зараз аналізують усі зареєстровані в області пам’ятники, пам’ятні знаки, меморіальні дошки та інші меморіальні об’єкти відповідно до положень Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

Начальник відділу стратегічного планування та міжнародного співробітництва Управління стратегічного розвитку міста та туризму Чернігівської міської ради Юрій СУХОМЛИН вважає, що всі пропозиції щодо створення і встановлення нових пам’ятників та інших меморіальних об’єктів необхідно систематизувати і включити до перспективного плану розвитку обласного центру. Тоді буде й фінансування.

Учасники круглого столу домовилися до 3 липня ц.р. підготувати свої пропозиції і знову зустрітися для продовження роботи. Олександр КОВАЛЕНКО у своєму заключному слові висловив цікаву думку – поставити у Чернігові пам’ятник Володимиру Великому. Історичні аргументи на користь цього, на відміну від Москви, реальні – його мати Малуша родом з Любеча Чернігівщини. Вона, до речі, була ключницею княгині Ольги. Ось так…

Олександр Майшев, член Національної спілки журналістів України