Чернігівці на Дніпропетровщині

20.11.2017   11:30 — Агенцiя

«Найбільше нас вразила взаємодія між обласним керівництвом та громадами», – зазначали представники чотирнадцяти об’єднаних територіальних громад Чернігівщини, які з 14 по 17 листопада перебували в Дніпропетровській області.

Знайомство зі здобутками колег розпочалося з «круглого столу» на тему «Першочергові завдання розвитку об’єднаних територіальних громад». Проводила його заступник керуючого справами виконавчого апарату обласної ради Олена Савченко-Сватко, а виступали директор Дніпропетровського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України Сергій Серьогін, директор відповідного Центру розвитку місцевого самоврядування Олена Тертишна, запрошені посадовці ОТГ та районів області. Йшлося про організацію роботи обласної влади, районної ланки влади та громад з децентралізації. Як з’ясувалося, на Дніпропетровщині, крім державних, є значні внутрішні стимули. Наприклад, один мільярд грн. на інфраструктурні проекти для ОТГ. Тож не дивно, що їх вже 37, а планується – біля 70. Надзвичайна важлива увага приділяється навчальній складовій – стверджували в один голос всі учасники зустрічі та поза нею.

Того дня чернігівці відвідали Слобожанську громаду. Вона – перша в Україні за рейтингом фінансової спроможності. Селищний голова Іван Камінський – продемонстрував новенький Центр безпеки у Степовому старостинському округу, наголосивши – громада свідомо розміщує низку своїх служб за межами адміністративного центру, аби стимулювати розвиток інших сіл. Прикладом цієї політики є колись занедбана, а тепер капітально відремонтована середня школа. Втім найбільше запам’ятався все ж таки дитячий садочок «Дивосвіт» у Слобожанському. Це надсучасний концептуально та за оснащенням дошкільний навчальний заклад, який відкривав Президент України. А споруджувався він на гроші громади з нульового рівня. Є тут і менші дива – спортивні майданчики зі штучним покриттям для загального користування, ЦНАП, що незабаром має видавати закордонні паспорти, Центр «Милосердя», що став справжнім центром тяжіння для людей похилого віку. В основі успіху – командна робота та нестандартний підхід голови, вміння ризикувати та скористатиcя можливостями, які інші не розуміють. Загальний висновок такий – побачене навіть перевищує подібне у країнах ЄС і це - Україна. Отже, у нас таке можливе.

На другий день чернігівців чекали Царичанка та Петриківка: зустрічі в місцевих радах, оглядини об’єктів соціально-культурної сфери та прикладів залучених інвестицій, спілкування з головами цих громад – Геннадієм Сумським та Ольгою Гавриленко. Як наголосив царичанський голова – у нас тут справжнє життя, подібне до багатьох інших громад. Справді, все дуже схоже, щоправда, ресурсне забезпечення помітно краще ніж те, до чого звикли на півночі України. А ще тут поки що рідкісне для нас явище – місцева опорна школа зробила ставку на STEMP-освіту (технічну) й до її організації активно залучає дітей. Тобто не лише до навчання, а й до його моделювання. Петриківка – особливий випадок, відповідно увагою вона не обділена. Та самої уваги до брендових розписів замало. Власне, вони тут скрізь – починаючи від найбільшого у Україні розмальованого паркану й до приватних будинків, не кажучи вже про бюджетні установи. Не переплутаєте ні з чим, завітавши до селища. Саме містечко дуже затишне, відчутно, що його обличчя свідомо формувалося протягом багатьох років. А школа – то зразок новітньої організації навчального простору, яку варто раз побачити.

Покровське та Васильківку чернігівці відвідали на третій день навчального туру. Обидві громади – майже прифронтові, до лінії зіткнення тут біля 60 – 100 км, тому питання безпеки – одне з найактуальніших. Обидві сформовані на базі селищ – райцентрів, навколо – чорноземи, але є невеличкий, дуже цінний у степовій зоні ліс, кажуть – Нестора Махна (поруч – Гуляй Поле). Обидві громади очолюють сучасні, закохані в свою справу люди – Світлана Спажева та Сергій Павліченко. А ще це козацький край, захоплення козаччиною тут відчутно на кожному кроці. Поза тим це сучасні громади, призначення яких – відродження занедбаного та новий старт для розвитку. До речі, ще одна спільна риса – кооперативний рух. В Покровському – це молочний кооператив, а у Васильківці – зерновий. Обоє насправді дуже тісно пов’язані, їх становлення стало можливим завдяки таки людям, як Олексій Захарчук. Він полонив чернігівців своєї енергією, матеріальне втілення якої – сучасний молочний комплекс (корови, до речі, сюди прилетіли літаком з Австрії, а на фермі для них зробили душ). Або надсучасний перший кооперативний елеватор у Васильківці, чимала ГЕС, що відроджується на річці Вовча. У всіх випадках місцеве самоврядування намагалося зробити все від нього залежне, аби залучити ці інвестиції.

Завершився візит відвіданням Дніпропетровського центру розвитку місцевого самоврядування. І, звісно, консультаціями – а як у вас?

Освітньо-інформаційний візит проходив у рамках проекту фонду Ганса Зайделя (Німеччина, Баварія) та Чернігівського центру перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів «Сталий розвиток ОТГ, міст і селищ Чернігівської області» за організаційної підтримки та сприяння Центру розвитку місцевого самоврядування та Дніпропетровської обласної ради.