В Городнянському районі розбирались як скористатись перевагами децентралізації

31.08.2016   12:02 —

30 серпня благодійний фонд «Майбутнє Чернігівщини» провів у Городні семінар з децентралізації для жителів громади, які мають активну життєву позицію.

Серед учасників були міський голова Городні, сільські голови Городнянського району, представники Городнянської мерії, РДА, громадські активісти.

Тренером семінару був експерт Інституту Політичної Освіти Олександр Солонтай. Він доступно і цікаво, у формі інтерактивного діалогу зі слухачами, розкрив основні питання, які стосуються актуальної реформи сьогодення – децентралізації.Для Городнянщини це процес надзвичайно болісний, а місцями і не зовсім зрозумілий, у який громади включаються повільно і не всі.

Міський голова Андрій Богданнаголосив, що децентралізація – це основна необхідна реформа, яка покличе за собою інші.
- Останні роки позитивних змін у нашій країні не спостерігається. Чому?  Бо держава перебрала на себе не властиві їй функції, - сказав він. – На жаль, сьогодні ця актуальна реформа стримується тим фактором, що вона здійснюється на основідобровільності, термін чого занадто затягнувся. Нині потрібно робити рішучі, впевнені і зважені кроки до того, щоб здійснити якісні зміни. І хоча Городнянщина знаходиться не у найвигіднішому становищі серед громад, зважаючи на її прикордонне розташування, іншого виходу у нас нема, - впевнений міський голова.

Заступник голови райдержадміністрації Тетяна Захарченко висловилась за необхідність підтримання реформи децентралізації як невідворотнього процесу.

Організатори семінару – представники благодійного фонду «Майбутнє Чернігівщини», депутати обласної ради Ігор Базалінськийта Андрій Прокопенкопояснили, що мета зустрічі – детально розібратись в усіх нюансах реформи, для того щоб скористатися всіма перевагами, які вона несе.

Тренер Олександр Солонтай розповів городнянцям не тільки про історію виникнення та хід реформи децентралізації, а й про механізми об’єднання громад, інші ключові складові децентралізації та про подальші перспективи, в тому числі про адміністративну, конституційну та інші реформи.

- Децентралізація набирає обертів, але уряд гальмує, - сказав він. – На старті у реформи було багато прихильників, бо кожен розумів цей процес по-своєму. А коли стало зрозуміло, що ця реформа робиться виключно для того, щоб утворити країну вільних громадян, які б реально володіли владою на місцях, їх значно поменшало. І сьогодні можна спостерігати, як владні структури на словах підтримують реформу, бо так вимагає Євросоюз, а на ділі зволікають всіма доступними способами, бо владу віддавати ой як не хочеться.
Слухали експерта уважно. Жваво включались в дискусію, питали про наболіле, висловлювали свої думки, тривоги і сподівання.

- У мене специфічна громада, яка складається з розкиданих серед лісового масиву 9 населених пунктів, -ділилась Людмила Куца, сільський голова Моложави. – На відміну від колег, я здебільшоговимушена займатись соціальними питаннями, бо мешканці нашої сільради позбавлені найнеобхіднішого – доріг, транспортного сполучення тощо. Ми розуміємо, що необхідно щось міняти, от тільки як правильно це зробити? Я на цьому семінарі для того, щоб отримати відповіді на питання, що хвилюють. А головне – хочу, щоб мені відповіли, чи не трапиться, бува, так, що нам скажуть: «Самі об’єднались, самі захотіли – тож і виживайте, як хочете».

- Хочеться дізнатись про наслідки реформи, - сказав Олександр Ткаченко, сільський голова Хрипівки. – Чи не буде допомога держави одноразовою? Що робити потім? Як неспроможна громада може стати спроможною, звідки братиме надходження? Ми –найближча громада до Городні. І від децентралізації тільки виграємо, об’єднавшись з райцентром. А як бути іншим колегам?

- Зрозуміло, що децентралізація – процес необхідний і невідворотній, - зазначив сільський голова Лемешівки Василь Коновалов. - Але як її робити на практиці? У нас у село зайшов інвестор, готовий надавати робочі місця і достойну заробітну плату, але ніхто не хоче йти працювати. Навіщо, якщо державна система забезпечує пільгами та субсидіями? Отримали понад дві тисячі субсидії за тверде паливо – пропили. І жалкують, що таку допомогу  дають раз на рік, а не щомісяця. Допоки центр зайнятості та система соціальних пільг та субсидій розбещуватимуть людей, як можна розраховувти на те, що бюджет сільської громади наповнюватиметься за рахунок податків з доходів фізичних осіб?

На всі ці та інші питанняв ході спільних дискусій знаходили відповіді учасники семінару. Олександр Солонтай розповів, що створення об’єднаної громади – це фактично боротьба за право отримати в місцевому бюджеті 60% податку на доходи фізичних осіб та витратити їх на ті проблеми громади, які вона вважає пріоритетними. І не тільки. Об’єднана громада – це спосіб перейти до справжнього самоврядування.А от небажання щось змінювати, працювати – це стереотипи, які необхідно ламати, інакше віз не зрушиться з місця.

Крім озвученої можливості отримати 60% податку на доходи фізичних осіб до власного бюджету, об’єднані громади матимуть ще й такі переваги: державний бюджет надаватиме прямі державні субвенції на медицину та освіту; громада матиме ряд пріоритетів в державних фондах та в інших програмах; якщо райони будуть скасовані, об’єднана громада стане самостійною складовою області, як це вже зараз є з містами обласного значення; статус об’єднаної громади дозволяє обирати старосту або відкрити філію ЦНАПу у кожному населеному пункті не залежно від того, була там раніше сільська рада, чи не було.

Однак, як зазначив Олександр Солонтай, життєво необхідна сьогодні реформа натикається на «підводні» камені – це вже згадувані «палки в колеса» від влади, яка часто опирається цьому процесу. Також проблемним моментом є те, що частина громад не може об’єднатися через те, що місцеві громади-сусіди не згодні, або згодні так, як це не передбачено в перспективному плані об’єднання.

Семінар підняв завісу над багатьма незрозумілими питаннями. Всі його учасники залишились дуже задоволені і манерою експерта подавати матеріал, і доступними роз’ясненнями тих питань, на які вони раніше не могли знайти відповіді. Всі висловили побажання, щоб подібні зустрічі продовжувались, бо вони необхідні у суперечливому, непростому сьогоденні.