З 1 вересня держава більше не фінансуватиме загальноосвітні школи, де вчиться менше 25 діток. ВІДЕО

03.02.2016   13:34 — Агенцiя

Загроза для освітянської галузі області: з 1 вересня держава більше не фінансуватиме загальноосвітні школи, де вчиться менше 25 діток. На Чернігівщині таких ЗОШ аж 78.

В обласному управлінні освіти говорять про масову реорганізацію, а то й навіть закриття шкіл, пояснюючи це не стільки економією коштів, скільки покращенням якості надання освітніх послуг. Щоправда школи, які потрапили у цю статистику, можуть фінансувати місцеві громади, але навряд чи вони утримуватимуть свої освітні заклади, бо йдеться про величезні суми коштів. Наша знімальна група побувала в одній з малокомплектних шкіл області і дізналася про настрої маленьких колективів перед великими змінами.

У маленькій школі може існувати велике життя. Ми у цьому переконалися, коли випадково заїхали у цю сільську школу. У Бригинцях Бобровицького району вчиться всього 23-є діток. Новий закон не на їх боці і у вересні закладу може загрожувати у кращому випадку реорганізація, в гіршому – закриття.

Олена Дьошина, директор Бригинцівської школи: «На чому ми можемо виховати патріотизм? На стежці від хати до школи».

Стежка до школи може зарости. Прийнявши новий закон про держбюджет, Кабінет Міністрів вирішив забрати у держави право фінансувати малокомплектні школи. Освітньої субвенції для малочисельних ЗОШ годі й чекати. Їх існування висить у повітрі.

Микола Конопацкий, начальник обласного управління освіти і науки: «З 1 вересня, можливо, припинять свою діяльність 63 навчальні заклади. Як на мене, найкраще залишить початкову ланку».

На Чернігівщині кожна друга школа – малокомплектна, коли в Україні – кожна п’ята. Ми б’ємо всі рекорди по кількості загальноосвітніх навчальних закладів, які треба оптимізувати, кажуть в обласному управлінні освіти і науки. Над Бригинцівською школою теж навис дамоклів меч. Що буде наступної осені, педколектив та й сама сільська громада не знає.

Ніна Калюжна, Бригинцівський сільський голова: «Люди категорично проти. Ми не хочемо шоб закривали школу, у нас село молоде».

Микола Конопацький: «Я б не шукав тут економічної складової, бо в першу чергу ми говоримо про надання якісних освітніх послуг».

Але у їх маленькій школі з навчанням все в порядку, кажуть вчителі. 80% випускників ЗОШ вступають до ВИШів, учні є постійним учасниками шкільних олімпіад і привозять звідти перемоги. У школі є сучасна спортивна зала, комп’ютерний клас і навіть свій сайт. Кадрове забезпечення теж на найвищому рівні.

Школи, які потрапили у сумну статистику претендентів на реорганізацію чи ліквідацію, можуть фінансувати місцеві громади. Кабінет Міністрів нібито заспокоїв селян, але навряд сільська рада зможе утримувати свій освітній заклад, бо йдеться про величезні суми коштів. Інколи навчання одного сільського учня державі коштує близько 30 тисяч гривень на рік.

Ніна Калюжна: «Ми не зможемо потягнути школу. У нас дотаційна сільська рада».

Бригинцівська школа тепер чекатиме вересня, як надії на краще. Бо у селі ходять чутки, що до них приїде жити молода родина, яка має дітей шкільного віку. Та й дошкільнят у селі 22-є. Тож за свою маленьку школу обіцяють боротися всім селом, до останнього.

Олена Дьошина: «З маленької школи починається шлях у маленьке майбутнє».