Літературно-мистецьке свято у Чернігівській міській бібліотеці для дітей імені О. Довженка

17.03.2012   12:20 — Агенцiя

Тиждень дитячої книги у Чернігівській міській бібліотеці для дітей імені О. Довженка розпочався з літературно-мистецького свята, на яке завітали учні ліцею № 32 зі своїм педагогом Катериною Тихомировою.

Школярі читали вірші, співали пісні, танцювали, розгадували вікторину. Виступили на святі, яке вела заступник директора Чернігівської міської централізованої бібліотечної системи Ганна Маджуга, і юні таланти з літературної студії „Іскринка”, що діє при бібліотеці імені О. Довженка (тут видають навіть власний літературний альманах).

Також на зустріч зі своїми читачами завітав письменник і журналіст Сергій Дзюба.
Зараз у ліцеї № 32 вивчають його казкову трилогію „Душа на обличчі” про пригоди Кракатунчика (книжки Сергія Дзюби представлені в новій хрестоматії „Українська література для дітей”, яку Міністерство освіти рекомендувало для вивчення у навчальних закладах України).

А учениця 6-А класу чернігівського ліцею № 32 Аліна Омельяненко прочитала на святі власний відгук про улюблену книжку. Рецензія юної школярку – дійсно цікава. Переконайтеся в цьому самі.

Віталій Леус, член Національної спілки письменників України

МОЯ УЛЮБЛЕНА КНИЖКА
Історія про чернігівського хлопчика Сергійка та його дивовижного друга Кракатунчика з казкової трилогії Сергія Дзюби „Душа на обличчі” – не менш цікава й зворушлива, ніж розповідь всесвітньо відомої шведської письменниці Астрід Ліндгрен про Малюка та Карлсона.
Справді, коли залишаєшся на самоті, стає дуже сумно. Першокласника Сергійка всі люблять у родині, але світ дорослих і дітей дуже різниться. Тому хлопчикові конче необхідно з кимсь порадитися, особливо, якщо заклопотаний тато часто називає незрозумілі речі „вищою математикою”. Своє маленьке „я” Сергійко несподівано помічає поруч – на кленовому дереві, повертаючись додому знайомою вулицею. І за мить навколишній світ стає яскравим, життєрадісним. Постійний діалог між Кракатунчиком та Сергійком нагадує розмову з власною душею, совістю.
Разом зі своїм новим приятелем першокласник перемагає шкільну мафію, робить гопки підступним бурбуруну і допомагає хорошим людям, у яких душа виходить на обличчя. Автор вводить нас у чарівний світ дружби та неймовірних, захоплюючих пригод. Власне, тут немає другорядних персонажів. Адже всі герої цієї історії – настільки колоритні, неординарні, що одразу запам’ятовуються читачам. Тому три повісті про Сергійка і його крихітного, але такого хороброго та благородного товариша („Кракатунчик – кленовий бог”, „Гопки для Кракатунчика і „Душа на обличчі. Нові пригоди Кракатунчика та його друзів”) читаються, як то кажуть, на одному подиху: легко, весело, із задоволенням.
Ще б пак! З Кракатунчиком не занудьгуєш! Звісно, я б теж дуже хотіла мати такого незвичайного приятеля. Отож вчуся мріяти і прагну робити добрі справи, адже кленового бога може побачити лише чуйна й совісна людина. Також Кракатунчик цінує веселі (незлостиві) дотепи і цікаві та водночас повчальні гопки (виявляється, можна перевиховати навіть грізного Сергійкового сусіда – дядечка Бика й заприязнитися з його великим собакою Кур’єром). А ще кленовий бог любить справжні дива, які, на думку цього неперевершеного вигадника, існують буквально на кожному кроці, – треба лише вміти розгледіти їх.
Відстоюючи справедливість, вірний товариш допомагає Сергійкові здобути авторитет у школі. Він навіть знає, як сподобатися однокласниці Тані – найкрасивішій дівчинці у світі, яка має єдиний недолік: досі не визначилася, за кого вийти заміж – за Сергійка чи його шкільного приятеля Сашка. Навіть дуже старенька бабуся Марія і великий собака Кур’єр звертаються за підтримкою до Кракатунчика, адже крихітний хлопчик знає відповіді на всі запитання, для нього немає нічого неможливого. Ситуації, які створює маленький чарівник, щоб подолати несправедливість, – дуже веселі. Він вірить у магічну силу усмішки, добрих слів та чесних і благородних вчинків. Тож, відчувши на собі чудодійний вплив Сергійкового друга, буркотливі, похмурі, завжди всім незадоволені люди починають змінюватися. І світ стає кращим!
Минуло не так багато часу відтоді, як Сергійко подружився з Кракатунчиком, але уявити своє життя без нього хлопчик уже не може. Тому історія продовжується. Причому ніхто досі не знає, який вигляд має насправді цей кленовий бог. Адже перед Сергійком він завжди постає в образі крихітного хлопчика, перед однокласницею Танею, татом Сергієм Вікторовичем і мамою Танею, – їх крихітними двійниками. Та навіть перед великим собакою Кур’єром він з’являється, як крихітний песик Кур’єр.
Дочитавши цю захоплюючу книжку, я прийшла до висновку, що кожному з нас варто уявити свого Кракатунчика, побачити віддзеркалення власної душі і спробувати стати кращим. Звісно, це – не так просто. Власне, найважче влаштувати гопки самому собі. Але немає нічого неможливого –вкотре запевняє, підморгуючи другові, маленький кленовий бог. Все змінюється, коли душа виходить на обличчя!

Аліна Омельяненко,учениця 6-А класу чернігівського ліцею № 32