На Менщині опробовують “органічне землеробство”
Про “салатики-нітратики” знає навіть малеча у дитсадках. Адже майже всі сільгоспкультури “купаються” у гербіцидах, пестицидах і хімдобривах. Це не надто добре ні для грунту, ні для споживачів вирощеного врожаю.
Нинішні аграрії, котрі стежать за передовими науковими розробками, знають, у чому тут корінь зла і що з ним робити. На зміну традиційному землеробству в Україні поступово приходить альтернативне – органічне або природне.
Тут замість хімії використовують мікробні препарати. Нині в Україні під “альтернативою” перебуває 500 тис. га. Зокрема, цього року її спробували в Бахмацькому, Ічнянському, Талалаївському, Варвинському, Менському, Корюківському і Семенівському районах Чернігівщини.
Над альтернативними добривами та засобами захисту рослин в Україні вже понад 51 рік працює Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААНУ, який за цей час створив єдину в Україні колекцію корисних грунтових мікроорганізмів. На основі селекції штамів наші науковці й розробляють мікробні препарати – під кожну сільгоспкультуру.
Як пояснив заступник директора з маркетингу та інноваційної діяльності цього інституту, кандидат економічних наук доцент Анатолій Москаленко, мікробні препарати використовують аграрії і як альтернативу (у разі, якщо господарство спеціалізується на виробництві екопродукції. – Авт.), і як допоміжний засіб для зменшення кількості споживання хімії.
Наука довела, що рослина за своєю фізіологією не може спожити більш як 50% внесених міндобрив. Не засвоєне рослиною – шкода для довкілля та викинуті гроші, підсумовує він. Якщо ж говорити про економічний ефект, то, за даними господарств, які їх використовують, вони отримують на 4–5, а подекуди і до 10 центнерів більше зерна, ніж зазвичай, за традиційного вирощування. На багатогектарних площах це вагомі прибутки.
– Наукові сівозміни завжди були основою підвищення врожаїв. А мікробні добрива цей ефект підсилюють, – каже науковець. – Після збирання бобових у грунті лишається 60–80 кг природного азоту на гектар, який буде денітрифікуватися і майже на 100% спожитий рослинами. Якщо ж попередника було оброблено бактеріями, вміст азоту зросте до 130, а в люцерни навіть до 500 кг! Уявляєте, яка це економія! Та в країні є люди, які думають не лише про гроші, а й про екоперспективу. Ви не уявляєте, яку насолоду я отримав, відвідавши господарство “Агроекологія” Шишацького району на Полтавщині і коли його керівник Семен Свиридонович Антонець повів мене у поле, зачерпнув жменю ріллі і каже “Чуєте, як земля дихає?”
http://nslovo.com/blog/na-menschyni-oprobovuyut-orhanichne-hliborobstvo
Останні новини Чернігівщини
Ліцей №12 отримав сучасне обладнання для занять з робототехніки від міста-побратима Градець-Кралове 17:27
У межах партнерства між Черніговом та містом-побратимом Градець-Кралове (Чеська Республіка) Чернігівський ліцей №12 отримав цінну допомогу — сучасні навчальні набори для занять з робототехніки.
Семенівська та Гончарівська громади отримали сучасні автівки за підтримки міжнародних партнерів 16:44
Минулого тижня Стабілізаційна платформа, яка працює на замовлення Федерального міністерства закордонних справ Німеччини, передала фургони Volkswagen Crafter Семенівській та Гончарівській громадам.
Викрали дівчину, вимагаючи повернути неіснуючий борг, – підозрюються двоє жителів Ніжина 16:12
За процесуального керівництва Ніжинської окружної прокуратури повідомлено про підозру двом жителям міста Ніжина у вимаганні, вчиненому за попередньою змовою групою осіб,в умовах воєнного стану та незаконному викраденні людини (ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 146 КК України).
Поліція в обличчях: «На варті справедливості в умовах війни» – історія слідчої поліції з Новгорода-Сіверського Галини Острик 15:34
Капітан поліції Галина Острик — слідча слідчого відділення Новгород-Сіверського райвідділу поліції.
© 2005-2025