За досвідом до Європи?

20.04.2017   10:03 —

У Чернігівській мерії вже не раз заходила мова про неoбхідність відмoви від індивідуальнoгo oпалення в місті.

Уперше – коли розглядалося питання забудови пoблизу гoтелю «Придеснянський». Після перевірки архітектурно-будівельної інспекції виявилoся, щo забудoвник не мав дoзвільних дoкументів на мoмент пoчатку будівництва. Oкрім тoго – там передбаченo індивідуальне oпалення, хoча, за слoвами мера, забудовник не мав права цього робити у приміщенні такoї пoверховості, адже це небезпечно.

Вдруге – під час oбгoворення забудoви на рoзі вулиць Шевченка й Рoкoссoвськoгo. Та oскільки вже є прoект, міська влада не забoрoнятиме встановлювати там індивідуальне oпалення.
За словами мера, індивідуальне oпалення зручне для забудoвника, який хоче прoдати квартири. Oднак від цього страждають ті чернігівці, які кoристуються централізованим, — адже для них вартість теплoпoстачання зростає.

Ну що сказати: з тарифами на опалення Чернігову «щастить». ТЕЦ надає тепло за одним із найнижчих тарифів (серед міст, подібних за розміром), а «Облтеплокомуненерго» має один із найвищих тарифів у країні. Можливо, саме через це у більшості новобудов переважає індивідуальне опалення. За словами ріелторів, такі квартири користуються набагато більшою популярністю — адже індивідуальне опалення обходиться куди дешевше від централізованого. А, як відомо, пропозиція формується відповідно до попиту ринку.

Тим більше, стан мереж та якість послуг призвели до того, що за останні десятиліття більш ніж на 20% зменшилася частка централізованого опалення в Україні. Втім, навіть із такими показниками Україна залишається одним із лідерів у Європі за централізованим теплопостачанням. У Європі його частка – лише близько 13%. Щоправда, згідно з новою Стратегією ЄС планується, що до 2050 року воно зросте до 50%. Але, на відміну від України, Європа вже давно стала на шлях збільшення використання відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) у виробництві тепла. І з викопних видів палива нині виробляється 75% тепла. Тобто місцева влада у європейських країнах почала все більше використовувати місцеві ресурси й витрачати менше енергії.

Зважаючи на те, що понад 80% тепла, яке постачають ці системи, надходить із відновлюваних джерел енергії або за рахунок використання вторинного тепла, його теж можна розглядати як екологічно чисту енергію. Тому доволі багато європейських міст упроваджують, модернізують і розширюють мережу центрального опалення. Щоби скоротити імпорт палива та зменшити рахунки за енергію своїх мешканців. Крім того кошти на це (частково) можна отримати від європейських фондів.

Власне кажучи, Європа дуже поступово, але невпинно переходить на відновлювані джерела енергії. Хоча це дорогий процес. Так, у Тампере (Фінляндія) з метою скорочення викидів і відмови від енергопостачання на основі газу й нафти місто інвестувало у дві теплоцентралі, що працюють на деревині, та одну ТЕЦ, яка працює на відходах. Як результат, кількість викидів усілякої «гидоти» скоротилася на третину та значно зменшився імпорт газу й мазуту.
Також цікавим є приклад Данії. Ця країна за останні роки збільшила частку відновлюваних джерел енергії у виробництві тепла до 42%. Крім того, завдяки введенню нових матеріалів і технологій, тепловтрати магістральних та розподільних трубопроводів становлять лише близько 4%! При цьому коефіцієнт корисної дії (ККД) ТЕЦ сягає 90%. Для порівняння: ККД українських ТЕЦ — 40-45%.

Власне кажучи, таким шляхом крокує не тільки Європа, а й увесь цивілізований світ, знаючи, що буде з нашою планетою, якщо її не берегти. А це якраз те, чим нас уже доволі давно лякають: глобальне потепління, озонові дірки тощо.
І, зрозуміло, куди й ми врешті-решт із «підводного човна» подінемося! Доведеться і нам перейматися цією серйозною проблемою.

Тому й нам уже нині час починати модернізацію систем теплопостачання, поступово переходити до відновлюваних джерел енергії та вживати всіх інших необхідних заходів. А коли все це буде зроблено і в результаті чернігівці побачать, що централізоване постачання тепла дешевше, запитань не виникатиме.


Олександр Шило, "Деснянська Правда"