Інформ-агенція «Чернігівський монітор»: RSS Twitter Facebook

Інформ-агенція «Чернігівський монітор»

Четвер, 28 березня, 15:13:47

Чернігівці судяться з банками і... виграють

17.12.2014   13:50Агенцiя

Вагомою підставою для суду, який скасовує кредитні угоди, стає факт видачі кредиту в іноземній валюті

Кошмар для банкірів, який може викликати справжню «холодну війну» між кредиторами та позичальниками. Саме так можна назвати останні рішення українських судів, що стосуються валютних кредитів. Вагомою підставою для представників Феміди, котрі безапеляційно скасовують кредитні угоди, слугує факт видачі кредиту в іноземній валюті.

Кредитний договір — споживчий, іпотечний чи для придбання автомобіля — це цивілізований спосіб поліпшити якість свого життя прямо зараз. Банки цим користуються і переконують громадян на вигідних умовах брати кредити саме в іноземній валюті. Утім, більшість людей, які підписують кредитні договори, на жаль не усвідомлюють того, що за час виплати кредиту курс валюти може змінитися.

БОРГ У... ШВЕЙЦАРСЬКИХ ФРАНКАХ

65-річний чернігівець Володимир Шевела також повівся на пропозицію однієї з місцевих філій українського банку і взяв валютний кредит. Щоправда, банк не зовсім український, а французький.

«Ще до настання кризи 2007 року я взяв банківську позику в 71 тисячу 35 швейцарських франків на розвиток власного бізнесу, — каже чернігівець. — Кредит мені оформили як валютний, хоча «на руки» я отримав гривні».

Виходячи з тодішнього курсу швейцарського франка (чотири гривні 16 копійок за одну гривню), чоловік мав отримати 297 тисяч гривень. Натомість після так званої конвертації банківські працівники видали Володимирові Шевелі 283 тисячі гривень, а 14  тисяч — безповоротно пропали.

Отримавши на руки гроші, чернігівець викупив невеличке приміщення (37 квадратних метрів) під магазин на околиці міста. Зробив там ремонт і почав працювати, не забуваючи при цьому справно розраховуватися за кредит. Перші кілька років Володимирові Шевелі вдалося навіть гасити кредитну заборгованість на три місяці вперед. Однак із настанням кризи підприємець вже не зміг так справно виплачувати відсотки. Коли курс швейцарського франка подолав позначку в 11      гривень, підприємливий пенсіонер перестав платити.

«Переплата по кредиту вже на той момент почала складати в два з половиною разу більше на тілі і стільки ж на відсотках, — пояснює Шевела. — Понад 500 відсотків переплати! Такі відсотки не потягне ані американець, ані француз, ні будь-який інший іноземець. До того ж швейцарський франк — це віртуальна валюта, яку в розрахунках фактично ніколи не застосовують, — говорить навчений гірким досвідом підприємець. — Який суд чи уряд дозволяє іноземному банку так обдирати свій власний народ?»

КОЛИ СУДДІ СПІВПРАЦЮЮТЬ ІЗ ДЕРЖАВНИМИ ВИКОНАВЦЯМИ ТА БАНКІРАМИ

Подібна ситуація з іпотекою. Розмір банківських відсотків і ціни на квадратні метри дозволяють із цілковитою впевненістю заявляти — те, що існувало в нас в останні роки, це був не ринок нерухомості, а справжнє казино. Як наслідок, мільйони українців потрапили в довгострокову боргову яму, яку вони «вирили» власноруч, підписавши кредитну угоду з банком. Становище позичальників різне. Одні вже встигли виплатити значну частину кредиту й тепер буквально з останніх сил намагаються «тягти лямку». Частина позичальників — із тих, хто не встиг зробити значних виплат фінансовій установі, серйозно готуються повернути «рідному» банкові ключі від квартири чи автомобіля. Проте є й такі, що намагаються боротися. Серед них і чернігівка Тетяна Шерстюк.

2008 року її син взяв банківську позику в 25 тисяч доларів на розвиток власного бізнесу під заставу двокімнатної квартири, яку жінка попередньо переписала на сина.

«У нас були маленькі магазинчики в Бахмачі та Конотопі, —розповідає Тетяна Шерстюк. — Син хотів розширити бізнес, але через дев’ять місяців грянула криза, яка зачепила насамперед дрібний бізнес».

Ще кілька років мати й син намагалися втримати сімейний бізнес на плаву. Втім, з настанням кризи курс валюти непомірно зріс, і виплачувати відсотки по кредитах стало нереально. Усвідомлюючи те, що її житло може забрати банк, Тетяна Шерстюк запропонувала реструктуризувати борг — виплачувати меншими сумами і більш тривалий термін. Звісно, банк на це не погодився і додатково нарахував кредиторові чотири тисячі доларів штрафів і пені. Паралельно банківські юристи подали на сина Тетяни Шерстюк до суду.

«Я виступала поручителем і, згідно з договором поруки, банк мав повідомити мене в момент, коли син припинив виплату, — каже жінка. — Мені про це ніхто не повідомив, а син боявся казати, бо я в той час дуже хворіла. Отже, банк мусить зняти з мого сина пеню та штраф».

Натомість Тетяну Шерстюк виключили з договору як поручителя, а весь борг перекинули на її сина. Замість 125 тисяч гривень, які на момент позики брав її син, суд нарахував до сплати 242 тисячі гривень, тобто майже удвічі більше. Звісно, таких грошей чернігівська родина не має, тому банк має намір продати заставлене житло.

За словами постраждалої Тетяни Шерстюк, вона спостерігає дивний симбіоз суддів, державних виконавців і банкірів.

«Мою квартиру купила дружина працівника банку, — розповідає жінка. — Вони разом зі своїм чоловіком є постійними гравцями на ринку нерухомості, завжди беруть участь у торгах. Схема дуже проста — банк продає заставлене майно за копійки, а вони скуповують його. Це — бізнес!»

За словами Тетяни Шерстюк, у цій схемі замішані банки, суди та державна виконавча служба, тож одній людині надзвичайно важко домогтися справедливості.

«Із одинадцяти судів я виграла тільки один, — пояснює жінка. — Тільки один суд визнав торги недійсними. В апеляційній інстанції тричі міняли склад суду, і під тиском банківського лобі визнали торги дійсними».

Нині її справа перебуває на розгляді у Вищому спеціалізованому суді. Тетяна Шерстюк подала скаргу на дії державного виконавця. Але навіть якщо їй пощастить виграти суд, квартиру жінка може втратити.

«Мою 85-річну маму викинули з квартири і зняли з реєстрації, — каже чернігівка. — Квартиру, швидше за все, перепродадуть. Навіть якщо ми й виграємо суди, я не маю уявлення, як назад повертатимемо наше житло».

55% УСІХ КРЕДИТНИХ ДОГОВОРІВ — У ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ


Ситуацію з валютними кредитами коментує правозахисник Едуард Сілков. Донедавна він був звичайним громадянином, але поволі освоїв юридичну науку, почав вигравати суди в банків і представляти інтереси ошуканих громадян. За його словами, банк не мав права видавати валютний кредит, а позичальник не мав права отримувати кредит у валюті, тому що ніхто з них не мав індивідуальної ліцензії Нацбанку на валютні операції. Отже, єдиним законним засобом платежу для них могла бути тільки українська валюта.

«Абсурдність ситуації полягає в тому, що валютні кредити заборонені Національним банком, — каже Едуард Сілков. — Переслідуючи власні корисні цілі, порушуючи статтю 99 Конституції України, Декрет Кабміну № 15—39 від 19.02.1993 року, статтю 35 Закону України «Про Національний банк України», статтю 524 Цивільного кодексу та низку інших законів, починаючи з 2005 року, банки нав’язали людям валютне кредитування, — продовжує він. — Аналіз кредитних договорів дає привід говорити про те, що вони при їхньому укладенні порушували законодавство України. Людям не давали підписувати незгоду про збільшення суми кредитів. Фактично громадянам підсунули кота в закритому мішку. Вони навіть не уявляли, скільки змушені будуть платити».

Для цього людям пропонували більш вигідні відсотки за кредитами, не вимагали сплати початкового внеску тощо. В результаті цього 55% усіх кредитних договорів було укладено в іноземній валюті. Майже 90% іпотечних договорів також укладено у валюті. Хоча в переважній більшості кредитних випадків розрахунок проводили у національній валюті.

У таких діях банків правозахисник вбачає пряме порушення статей 524, 533 Цивільного кодексу України. Отож у кредитних договорах вказували інформацію, яка суперечить вітчизняному законодавству.

«Це підтверджують і самі договори. Вітчизняне законодавство скасувало розрахунок в іноземній валюті з фізичними особами на території України, — каже Едуард Сілков. — Так, згідно з Положенням «Про порядок видачі Національним банком України резидентам і нерезидентам індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобі платежу», позичальник і продавець товарів, робіт або послуг не мають права проводити розрахунки в іноземній валюті на території України. Банки сприяли очевидячки незаконним операціям».

Виходячи із заборон державних валютних регуляторів, нещодавно Едуард Сілков виграв касаційну скаргу і відсудив у банку іпотечний договір. Наразі його договір поруки і кредитний договір, укладені з банком, перебувають на розгляді в Апеляційному суді Чернігівської області. правозахисник твердо переконаний, що й ці суди він виграє.

Чернігівець Володимир Шевела також виграв суд першої інстанції. Деснянський районний суд міста Чернігова розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом подружжя Володимира та Тетяни Шевел до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про захист прав споживачів та визнання догорів недійсними. Згідно з рішенням суду, договір про надання споживчого кредиту та договір іпотеки визнали недійсними. Усі судові витрати Феміда присудила стягнути з банку. Подібні рішення судів можуть стати правовими прецедентами і спонукати валютних кредиторів до ефективного протистояння банкірам.

У свою чергу ошукані кредитори кажуть: якщо держава й надалі дозволятиме банкам дурити українців, то в недалекому майбутньому це може призвести до соціального вибуху.

ДО ТЕМИ. Вранці у вівторок, 16 грудня, в Києві під будівлею Верховної Ради кілька сотень українців провели акцію протесту під назвою «Фінансовий Майдан». Вони вимагали курс долара по 5,5 грн для платників валютних кредитів, націоналізації VAВ банку, а також відставки Валерії Гонтарєвої.

Крім того, мітингувальники виступали за скасування проекту закону Князевича про реструктуризацію валютних заборгованостей в гривню за курсом долара в момент підписання. Учасники акції протесту принесли під Раду гумові шини та металеві баки. після акції під стінами парламенту мітингувальники пройшли маршем Урядовим кварталом і влаштували пікет перед будівлею Національного банку України.

Віталій НАЗАРЕНКО, Чернігів

Останні новини Чернігівщини

З 1 квітня 2024 року на Чернігівщині розпочинається нерестова заборона на вилов водних біоресурсів

З 1 квітня 2024 року на Чернігівщині розпочинається нерестова заборона на вилов водних біоресурсів 15:04

З 1 квітня 2024 року з метою охорони нерестовищ у рибогосподарських водних об’єктах та забезпечення сприятливих умов нересту водних біоресурсів, відповідно до Правил рибальства та наказу Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Чернігівській області від 22.03.2024 №45 на Чернігівщині розпочинається заборона добування (вилову) водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) на період нересту.

За матеріалами СБУ винесено вирок російському окупанту, який знущався над сім’єю з неповнолітніми дітьми 14:55

За матеріалами СБУ суд виніс вирок військовому рф, причетному до вчинення воєнних злочинів під час тимчасового захоплення частини Чернігівської області.

Державна реєстраторка підозрюється у зловживанні повноваженнями, що спричинило неправомірне вибуття з державної власності земельних ділянок сільськогосподарського призначення 14:51

За процесуального керівництва Прилуцької окружної прокуратури повідомлено про підозру державному реєстратору однієї із сільських рад Прилуцького району у зловживанні своїми повноваженнями з метою отримання неправомірної вигоди, що спричинило тяжкі наслідки та несанкціонованій зміні інформації, що обробляється в автоматизованих системах, вчиненій особою, яка має право доступу до неї, вчиненій за попередньою змовою групою осіб (ч. 3 ст. 365-2, ч. 3 ст. 362 КК України).

Перекривається рух автотранспорту на перехресті вул. Героїв Маріуполя та Кримської

Перекривається рух автотранспорту на перехресті вул. Героїв Маріуполя та Кримської 14:49

З 27 березня по 16:00 год. 9 квітня. Відповідний дозвіл наданий КП «Чернігівводоканал» на засіданні виконавчого комітету Чернігівської міської ради сьогодні.

 Понад 7 мільйонів гривень – на вирішення екологічних проблем Чернігівщини

Понад 7 мільйонів гривень – на вирішення екологічних проблем Чернігівщини 14:45

Профільна робоча група при Чернігівській обласній раді сьогодні, 26 березня, погодила перелік видатків обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області на 2024 рік.

АНОНСИ ПОДІЙ

Всі новини