На Менщині вродили гарбузи

14.10.2011   09:03 — Агенцiя

Жовтий гарбуз нагадуватиме про яскраве літо протягом усієї сірої і холодної зими. Недаремно цей чудо-овоч полюбили казкарі. Пам’ятаєте карету, в якій Шарль Перо відправив Попелюшку на бал? Або Кума-Гарбуза з овочевої казки Джанні Родарі? У наш час гарбуз асоціюється не лише з казками, а й зі смачною і корисною їжею. Цьогоріч овоч уродив так, що господарі просто руками розводять – що з таким урожаєм робити?

Аби тільки не погнили

На городі жительки Лісок Надії Карпенко цей овоч уродив, як ніколи – жовтобокі гарбузи великою горою лежать у дворі під яблунями, частина їх вигрівається на скупому осінньому сонці посеред городу.

– Не думала я їх сіяти, – каже Надія Тимофіївна, – корови не тримаю, поросяти нема. А кінь хіба ж сам з’їсть таку кількість гарбузів? Уже не пам’ятаю, що з посіяного не зійшло, то кинула у землю трохи насіння гарбузів, аби земля не була порожня. А вони й уродили! На одному стеблі – 11 гарбузів. Та ще й таких, що не підняти – у дворі котила по землі, як м’яч.

Надія Карпенко жартує, що спасибі скаже тому, хто гарбузи її забере просто так, аби тільки не погнили.

І справді, що робити з нинішнім урожаєм гарбузів? Можливо, цей овоч потрібен сільгосппідприємствам, зоопарку? Насіння гарбуза щороку закуповував коопзаготпром. Як же тепер?

– Доки не виріс буряк, який ми сіємо для потреб зоопарку, гарбузи купували у населення по 80 копійок за кілограм, – каже заступник директора зоопарку Леонід Воробей. – Цей овоч дуже люблять зубри, бізони, віслюки. А найбільше – ведмеді, які беруть цілий гарбуз і несуть його у барлогу, звідки через деякий час чути апетитне хрумкотіння. Нині гарбузів не купуємо, годуємо звірину буряками.

Сільгоспкооператив “Феськівський” свого часу закуповував гарбузи від населення по 40 копійок. Зараз уже ні, бо кормову базу господарство має свою, і до того ж міцну. У сільгоспкооперативі “Авангард” гарбузів наростили самі, тож закуповувати нема потреби.

Не купує поки що насіння гарбузів ТОВ “АД “Менський коопзаготпром”.

– Торік ціна на нього була висока, люди продавали насіння, – каже директор товариства Катерина Давиденко. – Нині ж не закуповуємо насіння. Що буде далі – покаже час.

Отож, власники щедрого урожаю гарбузів мають самі думати, як розпоряджатися городиною, аби вона не пропала.

Гарбуз – овоч давній

Це нині молоді самі між собою домовляються – бути їм разом чи ні. А у сиву давнину до дівчини парубок засилав старостів, аби ті домоглися згоди нареченої на одруження. Коли ж дівка не бажала хлопця, то старостам-сватачам підносила гарбуза. Чому саме цей овоч, а не скажімо, буряк чи капусту? Хтозна. Така вже доля гарбузу судилася – бути у ролі відмови.

Пам’ятаю, жила в одному селі бабуся, та така лиха і недобра. Сварилася щодня як не з малим, то зі старим. Якогось вечора хлопці надумали провчити бабцю. З порожніх гарбузів поробили такі собі маски – повирізали отвори для очей і рота, вставили всередину запалені свічки і пішли під вікна до злої баби. Стукали у двері і шибки, доки вона встала з постелі. Налякалася стара дуже, до церкви ходила, аби відмолити страх. А людям розказувала, що до неї нечиста сила приходила по її грішну душу.

Народний депутат України Олег Ляшко нещодавно приніс гарбуза до парламенту, поставивши його в урядовій ложі. Мовляв, ось така має бути народна відповідь владі.

А взагалі-то гарбуз – овоч потрібний. Не уявити свого городу без нього. Так само, як і без соняшника, капусти, моркви…

Комора вітамінів

Гарбузи полюбляє уся домашня живність. Але ж можна і потрібно вживати цей овоч і нам, людям. У ньому стільки вітамінів, необхідних для нашого організму. Пропонуємо кілька рецептів приготування страв із гарбуза. Вони цілком доступні будь-якій родині, незалежно від рівня достатку.

Рулет із гарбуза

350 г пшеничного борошна, 400 г гарбуза, 1 яйце, 1 яєчний жовток, півсклянки цукру, сіль – за смаком.
З борошна, яйця, солі і води замісити круте тісто.

Для начинки гарбуз потерти на крупну тертку, посолити і залишити на 20 хвилин. Потім віджати сік, додати цукор і перемішати. Тісто розкатати у формі тонкого прямокутного пласту, зверху покласти рівним шаром начинку, згорнути рулетом і покласти кільцем на змащену маслом сковорідку. Поверхню змазати жовтком, зробити кілька проколів. Запікати при температурі 230 градусів до утворення рум’яної кірки.

Гарбуз у тісті

150 г гарбуза, 1 яєчний жовток, 1 ст. ложка пшеничного борошна, 3 ст. ложки молока, 1 склянка олії, 1 ст. ложка цукрової пудри, сіль – за смаком.

Очищений гарбуз нарізати тонкими шматочками і обсмажити в олії. Для тіста молоко збити з жовтком і сіллю, додати борошно, перемішати. Шматочки гарбуза вмочити у тісто і обсмажити до утворення золотистої кірочки. Потім обсмажений овоч присипати цукровою пудрою.

Гарбуз із яблуками

1 кг гарбуза, 600 г яблук пізніх сортів, 3 ст. ложки масла, 2 ст. ложки цукру, півсклянки води, 150 грамів потовчених горіхів, сіль – за смаком.

Гарбуз і яблук почистити, дрібно нарізати, додати сіль, масло, воду. Тушкувати до готовності. Перед подачею на стіл посипати горіхами.

Пюре з гарбуза і картоплі

600 г гарбуза, 2 картоплини, 3 ст. ложки сметани, 4 склянки курячого бульйону, чорний мелений перець, сіль – за смаком.

Почистити картоплю і гарбуз, порізати їх кубиками і відварити на пару протягом 25 хвилин до готовності. Бульйон підігріти. З готових овочів приготувати пюре. Додати сметану, перець і перемішати. Подаючи на стіл, бажано страву посипати зеленню.

http://nslovo.com/blog/na-menschyni-vyris-nebuvalyj-vrozhaj-harbuziv

Михайленко Раїса, "Наше слово"