Чому застраховані особи несвоєчасно отримують допомогу по тимчасовій втраті працездатності, по вагітності та пологах?

27.02.2013   11:30 — Агенцiя

За підсумками минулого року міжрайонними та Чернігівською міською виконавчими дирекціями обласного відділення Фонду (далі – дирекції) опрацьовано 25414 заяв – розрахунків на суму понад 112 млн. грн. по 200 тис. виданих листках непрацездатності., в тому числі по тимчасовій непрацездатності – 79 млн. грн. та вагітності та пологах – 32,2 млн. грн.

Підставою для призначення такої допомоги є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності (у народі просто лікарняний), який в свою чергу без будь-якої затримки має бути переданий застрахованою особою страхувальнику (роботодавцю) для опрацювання, розрахунку та виплати.

Роботодавець самостійно не може приймати рішення про виплату працівникам допомоги за рахунок коштів Фонду. Органом, уповноваженим її призначати, є комісія (уповноважений) із соціального страхування, яка має бути створеною відповідно до Положення про комісію (уповноваженого) із соціального страхування підприємства, установи, організації, затвердженого постановою правління Фонду від 23.06.2008 № 25, одним із обов’язків якої є здійснення контролю саме за своєчасним отриманням працівниками певного виду допомог.

Законом передбачено вичерпний перелік підстав за яких комісія має право відмовити в оплаті лікарняного. Найбільш поширеними з них є: настання тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням; за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням; порушення режиму лікування застрахованими особами.

Далі відповідальна особа, як правило працівник бухгалтерії, проводить розрахунок, який регламентується Порядком обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2001 № 1266 (далі – Порядок № 1266).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1266 розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата для застрахованих осіб, є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.

Середньоденна заробітна плата у частині призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності (пункт 14 Порядку № 1266) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески: на кількість відпрацьованих робочих днів, а у частині призначення допомоги по вагітності та пологах на кількість календарних днів у розрахунковому періоді.
В свою чергу, оплата допомоги проводиться за робочі дні, які припадають на період тимчасової непрацездатності і календарні дні за період вагітності та пологів.

У відповідності до статті 35 Закону оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця, починаючи з шостого дня дирекціями при умові подання страхувальником заявки – розрахунку на отримання фінансування для виплати застрахованим особам матеріального забезпечення.
Практика показує, що період від подання застрахованою особою листка непрацездатності до подання заявки до дирекцій щодо надання фінансування вимірюється не то що днями, а навіть місяцями.

Ось статистика січня поточного року: до дирекцій подано 4330 первинних лікарняних закритих до оплати у грудні, 360 – листопаді, 52 – жовтні та 23 лікарняних за більш ранні періоди: у квітні – вересні. Сумарно це 70% до загальної кількості лікарняних поданих в заявках січня.

У такому випадку застраховані особи з суб’єктивної безвідповідальності чиновників отримують несвоєчасно допомогу. Мало того, на звернення застрахованої особи до роботодавця: “Чому немає грошей?”, відповідь одна: “Фонд не платить!”. Не вірте! При цьому, вимагайте надати інформацію коли саме (по даті) було подано до дирекцій заявку і Ви побачите правду.

Механізм надання дирекціями фінансування у відповідності до статті 21 Закону, передбачає як щоденне прийняття від страхувальників заяв – розрахунків, так і щоденне надання фінансування. Кошти зараховуються на спеціально відкритий страхувальником у банку окремий поточний рахунок і не можуть бути використані на інші цілі, окрім оплати лікарняного.

Фонд як страховик своєчасно виконує свої зобов’язання перед страхувальником в терміни та у відповідності до вимог чинного законодавства. Тобто, заявлені страхувальником кошти для виплати матеріального забезпечення застрахованим особам перераховуються в десятиденний термін, а на практиці навіть і швидше.

Але і тут, для того щоб застрахована особа своєчасно отримала допомогу, страхувальник повинен негайно провести списання грошей на особистий його рахунок (так звану карточку), або отримати готівкою і видати у той же день по відомості.
Це так повинно було б бути, а насправді в деяких випадках бухгалтер не хоче цим питанням займатися і виплату лікарняних приурочує до виплати по підприємству, організації заробітної плати, а якщо вона ще і не платиться, то ситуація стає ще гіршою.

Гроші “гуляють” на рахунках банківських установ. Такий стан справ відбувається там, де відсутній контроль за проходженням механізму оплати лікарняного як з боку застрахованої особи (профспілкових органів), так і комісії (уповноваженого) із соціального страхування. При цьому, слід контролювати і виплату частки роботодавця по оплаті перших п’яти днів. Непоодинокі випадки, коли роботодавець такі виплати застрахованій особі взагалі не проводить. Про це треба не тільки знати, а і вимагати ці законні виплати.

Декілька порад для страхувальників бюджетної сфери, які у відповідності до законодавства відкривають окремі рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, з яких фінансування також не може затримуватися.
Аналіз січня поточного року показує, що такі затримки по оплаті лікарняних, за інформацією органів казначейства, відбуваються через відсутність платіжних вимог страхувальника. Вимоги на перерахування грошей застрахованим особам повинні подаватися роботодавцем до органів державної казначейської служби у день зарахування коштів на спеціальний рахунок.

Що маємо ми на практиці. Однією з бюджетних установ області платіжне доручення на перерахування коштів по лікарняним своїм працівникам було пред’явлено до районного управління державної казначейської служби на 25 день після отримання коштів від Фонду, по одному з дитячих навчальних закладів Корюківського району платіжне доручення пред’явлено аж на 28 день! І таких прикладів можна наводити безліч.
Як бачимо, лікарняний, проходячи складний механізм його опрацювання як страхувальником, так і дирекціями: від прийняття рішення щодо його оплати, розрахунку, подання заяви – розрахунку, проходження коштів через банківські установи до застрахованої особи, залежить від роботи великої кількості чиновників, які повинні за свої дії, в тому числі і протизаконні, відповідати перед своїми людьми.

А хто попав в таку ситуацію, звертайтеся до міжрайонних та Чернігівської міської виконавчих дирекцій Фонду, адже наша справа розібратися і допомогти.

Олександр Загуменний, головний спеціаліст відділу експертизи тимчасової непрацездатності та надання матеріального забезпечення виконавчої дирекції обласного відділення Фонду