Чернігівське князівство ХІ — п.п. ХІІІ ст. як духовний центр Давньої Русі та невід’ємна складова традиції української державності
Про діяльність чернігівських князів періоду Давньої Русі як будівничих держави, воїнів, меценатів і патронів монастирів – осередків освіти та культури, про представників династії, які стали святими, йшлося під час чергової зустрічі у рамках проекту «Чернігів - #МістоСили» 2 вересня.
Науковці Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» поділилися деякими маловідомими історичними фактами та висновками, до яких дійшли завдяки багаторічній дослідницькій роботі.
Зокрема, заступник завідувача відділу наукових досліджень печер та пам’яток археології заповідника «Чернігів стародавній» Олег Васюта розповів про те, що ми не зустрінемо в стародавніх хроніках і літописах термін «Київська Русь». ««Русь» або «Руська земля» - саме так називалася держава наших предків із центром у Києві, - зазначив під час виступу Олег Васюта. - Це була імперія».
Можна вважати, що до ХІ ст. ця держава мала декілька центрів. Це Київ, Полоцьк, Новгород Великий. В ІХ ст. на цих землях утвердилася династія Рюриковичів. Сучасні ДНК-дослідження доводять, що ці скандинави походили саме з Північної Норвегії. Але основна маса населення жила на цих землях і до періоду Київської Русі, і під час, і після розпаду імперії.
Географічно «Руська земля» - це, за словами Олега Васюти, територія Середнього Подніпров’я, тобто сучасна Київська область та Чернігівщина (до Новгорода-Сіверського).
На початку ХІ ст. (в 1024 році після битви під Вел. Лиственом) Чернігів став одним із державних центрів Русі. Тут укріпилася династія Святославичів-Ольговичів-Давидовичів (нащадків Ярослава Мудрого).
Цікаво, що декілька представників цієї згуртованої впливової династії увійшли до сонму православних святих. Це, зокрема, князі Ігор Ольгович (скульптуру якого побачимо між Спаським і Борисоглібським соборами), Давид Святославич (той, що збудував Борисоглібский храм) і Микола Святоша (мощі якого почивають у Київській Лаврі). Князь страстотерпець Михайло Чернігівський (той, що був замучений в Орді) – теж представник династії чернігівських князів.
Внесок Святославичів-Ольговичів-Давидовичів у державотворчі традиції вагомий. Деякі з них посідали Київський стіл. Саме князям варто подякувати за розбудову Чернігова та Чернігівщини в ХІ-ХІІІ ст.ст. За розвиток монастирів, літописання, духовну спадщину, залишену нащадкам. Зокрема, з ім’ям Святослава Ярославича пов’язують появу на нашій землі Єлецької ікони Божої Матері та заснування Єлецького Свято-Успенського монастиря.
Однак легенду про дивовижну появу в Чернігові в 1060 році ікони Божої Матері на дереві – ялині розвінчує завідувачка відділу музейної та науково-фондової діяльності заповідника «Чернігів стародавній», кандидат історичних наук Ольга Травкіна. На її думку, поширена легенда про появу ікони на дереві –вигадка пізнішого часу, адже перша згадка про неї та опис чудес міститься в книзі Іоаникія Галятовського «Скарбниця потрєбная», що побачила світ у 1676 році.
Іоаникій Галятовський був архімандритом Єлецького монастиря, який доклав чимало зусиль для відновлення обителі. Власна чудотворна святиня була потрібна монастирю для «піару» та приваблення вірян і, відповідно, прибутків. Але оригіналу ікони ХІ ст. чи навіть якоїсь старої копії у архімандрита не було. За однією з версій, оригінал нібито сховали монахи під час облоги Чернігова монголо-татарським військом. За другою – ікона була вивезена до Москви на поч. ХVІ ст.
«Список» ікони був подарований монастирю в 1676 році. Його привезли аж із м. Володимир, а викупив для монастиря Костянтин Мазапет. Найдавніше зображення, що зустрінемо сьогодні в Чернігові, дослідники датують 90-р.р. ХVІІ ст. і вважають, що воно написане талановитим місцевим майстром. Родзинка композиції – міський пейзаж, зокрема, фасад Успенського собору та чернігівської фортеці з кріпосною стіною, вежами та Спаським собором. Ікона «Єлецька Богородиця» була й залишається однією з найшановніших святинь чернігівської землі. Тривалий час вона зберігалася в обласному історичному музеї, в монастир повернулася в 1999 році.
Проект «Чернігів - #МістоСили» реалізується у рамках #ПрограмаДіалог центру міжкультурного діалогу «Лібертас» #ЦентрЛібертас
Останні новини Чернігівщини
За позовом прокуратури зобов’язано укласти охоронний договір на пам’ятку архітектури національного значення – «Андріївську церкву» 17:44
Чернігівським окружним адміністративним судом задоволено позов Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації щодо зобов’язання укласти охоронний договір на пам’ятку архітектури національного значення – «Андріївську церкву», розташованув селі Стольне Корюківського району.
Чернігівські спортсмени — призери чемпіонату України з рукопашного бою в Києві 17:33
З 21 до 22 березня в Києві відбувся 26-й чемпіонат України з рукопашного бою.
Крок до безбар’єрності: у Куликівській лікарні облаштовують ліфт та нове реабілітаційне відділення 17:10
У Куликівській громаді активно впроваджують принципи безбар’єрності в охороні здоров’я та сучасні стандарти лікування, щоб кожен пацієнт отримував якісну та сучасну допомогу у безпечному і комфортному середовищі.
Прокуратура на захисті інтересів чернігівців щодо відведення та використання земель центральної частини міста 16:35
Північним апеляційним господарським судом відхилено апеляційну скаргу Чернігівської міської ради та залишено без змін рішенняГосподарського суду Чернігівської області, яким задоволено позов обласної прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади міста Чернігова до Чернігівської міської радипро визнання недійсним пункту рішення, визнання недійсною та скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Служба зайнятості зміцнює партнерство з бізнесом Менщини 16:03
Дієвий діалог із бізнесом, реальні результати та нові перспективи співпраці – саме так можна підсумувати робочий візит директорки Чернігівського обласного центру зайнятості Людмили Ключник на Менщину.
© 2005-2026