Прасад скуштували та «Харе Крішна» заспівали

31.08.2022   09:24 — Агенцiя

Зазвичай перше знайомство з вірними «Товариства свідомості Крішни» (по-простому – крішнаїтами) відбувається на вулиці.

Час від часу бачимо процесію чоловіків і жінок у яскравому одязі, що рухається пританцьовуючи, грає на різних музичних інструментах і співає «Харе Крішна, Харе Рама».

А під час облоги Чернігова російськими військами жителі деяких мікрорайонів могли познайомитися з ними ближче. З початку березня декілька вірних щоранку готували в своєму «офісі» - храмі просту їжу, переважно кашу, та розвозили її по укриттях (у бомбосховища шкіл №19 та 32), роздавали сусідам, що ховалися у підвалах. Підвозили воду й купували продукти.

На початку квітня до них приєдналися крішнаїти зі столиці. Почали готувати більше. У березні - близько 30 л каші, а в квітні-травні вже 250 літрів. Для цього побудували «літню кухню» з казанами на 120 літрів. Почали роздавати гарячі страви в центрі біля центрального ринку та розвозити по мікрорайонах, які найбільше постраждали від військових дій.

І продовжують робити це до сьогодні. Допомагає міжнародний благодійний фонд «Їжа для життя».

«Мета – відновити зв’язок з Богом»

Про все це ми дізналися під час візиту до храму міжнародного товариства Свідомості Крішни у рамках проекту «Чернігів - #містоСили», який ініціювала чернігівська журналістка та громадська діячка Вікторія Сидорова для підтримки жителів міста у час випробувань і пошуку сенсів, які відкриває війна.

З’ясували також, що вірних цієї релігії правильніше називати вайшнавами. Вони сповідують віру в єдиного Бога (більшість індуїстів мають цілий пантеон богів). Зацікавлені чернігівці взяли участь у приготуванні деяких ведичних страв, розділили з вірними трапезу – «прасад» і навіть заспівали священну мантру.

Дізналися, що в нашому обласному центрі їх не так й багато – близько 100 чоловіків і жінок, переважно – люди сімейні. Загалом в Україні – близько 20 тисяч вірних. Як і послідовники інших релігій (християн чи мусульман), вони ставлять перед собою мету - відновити зв’язок людини з Богом.

-    В духовному житті ми сліпці. Нам потрібен провідник. Це закон всесвіту. Якщо прагнемо пізнати щось для нас невідоме, нам потрібен вчитель. В духовному житті так само: коли виникає потреба заглибитися в духовне життя, потрібен вчитель. Якщо наші наміри щирі, Господь дарує нам таку зустріч. Вчитель веде нас по цьому шляху й під час посвячення дає духовне ім’я, - говорить Валентин, якого можна назвати головою громади.

Духовне ім’я пана Валентина - Бхакта Ватсала дас. Це одне з імен бога, а саме - «Той, хто піклується про своїх відданих». А додаток дас чи дасі означає слуга чи служниця. Дружина пана Валентина Тетяна має духовне ім'я Туласі-нандіні. Туласі - це священне дерево. Туласі-нандіні - це служниця Крішни в духовному світі, у дослівному перекладі – неперевершена.

-    Сутність нашого посвячення в тому, що ми займаємо учнівську позицію та готові виконувати настанови, слідувати цим шляхом усвідомлено, - продовжує Тетяна. - Ми даємо обітниці при свідках. У християнстві монахи приймають постриг і так само дають певні обітниці. А нове ім'я - ім'я Бога або певного святого дається для того, щоб під час звернення люди згадували їх та їх якості.

Як стають вайшнавами?

Як нам пояснили під час зустрічі у храмі «Товариства свідомості Крішни», у житті вірних після посвячення діють такі обмеження: не споживати того, що викликає залежність (це алкоголь, сигарети, наркотики, кава з кофеїном); не їсти м’ясо та не вбивати тварин; не мати позашлюбні сексуальні стосунки та не грати в азартні ігри. Азартні ігри заборонені через те, що затьмарюють розум.

Захищати свої оселі від ворогів та окупантів їм не заборонено. Нині в українській армії та загонах тероборони служать деякі віддані. Якщо воїн вбиває на полі бою - це допустимо. Він відстоює своє право на життя та захищає свою родину. Але зазвичай віддані не схильні брати участь у бойових діях і завжди намагаються уникати насилля. Віддані активно займаються волонтерської діяльністю, серед них є лікарі, психологи, соціальні працівники.

У багатьох аспектах сімейного життя крішнаїти дуже консервативні. Вони не визнають сексуальні взаємини до шлюбу або поза шлюбом. Соціальні ролі жінки та чоловіка в суспільстві та служінні різні: жінці краще бути «берегинею» домашнього вогнища, а чоловікові – годувальником. Водночас, якщо жінка хоче навчатися чи працювати – це її право. Крішнаїти визнають рівність чоловіка та жінки у духовному житті.

Вірні підтримують ідею кремації померлих, «аби душі було легше йти далі».  Родичі померлих можуть розвіяти прах у святому місці або деінде.

Стати крішнаїтом, схоже, дещо складніше, ніж стати православним. Людину будь-якого віку можуть «похрестити» в багатьох українських церквах впродовж всього року. А от пройти посвячення можна лише у когось з духовних вчителів – людей, які подорожують світом та можуть взяти відповідальність за ведення вірянина до духовної мети.
Водночас, аби пройти посвячення, необхідно отримати рекомендацію місцевих крішнаїтів, з якими знайомий духовний вчитель. Один з вірних, якого ми зустріли в чернігівській громаді, - майстер-будівельник на залізниці. Каже, що до віри три роки тому його привели страждання. «Все набридло в житті, - каже наш співрозмовник. – Набридло розгульне життя».

Можуть приготувати 2000 вегетаріанських страв

Як виглядає храм «міжнародного товариства свідомості Крішни» в Чернігові? Ззовні – як звичайний приватний дерев’яний одноповерховий житловий будинок. Громаді він не належить, орендують років п’ять. На подвір’ї побачимо дерев’яні лавки, навіс, літню кухню, намет (коли тепло, тут можна спати).
При вході до храму побачимо полиці, де маємо залишити взуття (це трохи нагадує правила відвідування мечеті). Кілька кімнат використовують для перевдягання. Окремі для жінок і чоловіків. Можна вдягнути традиційний індійський одяг – сарі. Майстер-клас нам проведуть наступного разу, бо на цей раз родзинкою було приготування та споживання традиційних страв.

Центральна кімната має вівтар. Тут можуть спільно молитися зо два десятки відданих. Заходячи, крішнаїти стають навколішки й вклоняються до землі. Богослужіння відбуваються майже щодня, а щонеділі – «день відкритих дверей», коли можуть завітати усі бажаючі та скуштувати вегетаріанські страви.
Під час знайомства ми долучилися до приготування страв. Це халава (десерт, схожий на манну кашу з родзинками та горіхами) та пурі - традиційні індійські хлібці. Тісто не замішували, а лише розкатували та спостерігали, як їх смажать у киплячому маслі.

Крім того, нас пригостили гарячим супом (схожим на гороховий) і освіжаючим напоєм (напевно, з цитрусів і м’яти). Все було надзвичайно смачне! «Чергові по кухні» розказали, що загалом вегетаріанських страв, які вони можуть готувати та частувати гостей, - близько 2000. Служителі храму роздали металеві тарелі й почали розносити їжу по колу, насипали ополоником з великих металевих каструль. Кілька разів пропонували «добавку», тож гості повечеряли ситно та смачно. Пропонували також забрати додому залишки страв.

Зауважу: перед усім служителі храму набрали кожну страву в маленьку тарілочку, поставили на вівтар і прочитали молитви на санскриті, запропонувавши її таким чином Крішні (Богу). Далі закрили вівтар шторками для того, щоб Крішна все перший спробував. І тільки після цього почалася спільна трапеза.

Кошти на ці та інші витрати – це пожертви парафіян. А також кошти, що надходять від продажу літератури, чоток, благовонній, спецій тощо. Під час облоги Чернігова прохання про допомогу розміщували на сторінці чернігівської громади в інстаграм. Перекази надходили не тільки з України. Коли розносили їжу по дворах і домах, дехто жертвував продукти. Коли зникло світло та вода, щоранку мусили добувати воду. Набирали в каністри та везли «кравчучками». Було важко.

Поки ми спостерігали за приготуванням їжі, з головної кімнати залунала мантра-медитація. «Під час співу ми концентруємося на звучанні святого імені, - пояснює Валентин.

Це слова Крішна, Рама та Харе. Це все – імена бога. Розумієте, звук має потужну силу. Звукові вібрації можуть як зцілювати, так і руйнувати. Найбільшу силу мають імена бога в будь-якій традиції. Крішна – це той, хто всіх приваблює. Рама – той, хто радіє, джерело радості, той, хто дає блаженство. А Харе – енергія любові. Ми повторюємо ці слова та медитуємо на ці якості. І таким чином відновлюємо взаємини з Богом. А індивідуальна медитація – це коли ми повторюємо ці імена на чотках».

Отже, візит до громади та знайомство з вірними «Міжнародного товариства свідомості Крішни» в Чернігові було цікавим і корисним. Ми побачили, наскільки це щирі та відкриті люди, наскільки віддані своїй вірі. І переконалися, що пережити складні часи їм допомогла молитва та служіння.

Вікторія Сидорова

Фото – Віктора Кошмала
Проект «Чернігів - #МістоСили» реалізується у рамках програми «Діалог» центру міжкультурного діалогу «Лібертас».
#ЦентрЛібертас #Діалог #МіжрелігійнийДіалог #LibertasCenter #DialogueFellowship #multireligioushumanitarianfund #interfaith #rfpnews