У Москві презентовано роман про чернігівських ментів

08.10.2012   08:13 — Агенцiя

У Москві пройшов 25-й Міжнародний книжковий ярмарок. Маргарита Хемлин (автор романів “Клоцвог”, “Крайній”, збірки оповідань “Жива черга”, фіналіст “Великої книги-2008” і “Російського Букера-2010”) представила на виставці-ярмарку свій новий авантюрний гостросюжетний роман “Дізнавач. Дуже особиста справа капітана міліції Михайла Цупкого”, дія якого розгортається в Чернігові у другій половині минулого століття.

Маргарита Хемлин

Чому в Чернігові? Тому що в усіх її книгах (окрім роману про Велику княгиню Єлизавету Федорівну) дія відбувається в рідному Чернігові. У її книгах багато знайомих назв: Чернігів, Київ, Козелець, Бровари, Остер, Лісковиця, Десна, Стрижень, Троїцька гірка.
Головний герой нового роману – міліціонер, демобілізований офіцер-розвідник.
Зав’язка – вбивство молодої жінки на вулиці Клари Цеткін.

Роман написаний від першої особи.

І, оскільки це роман, то, окрім кримінальної історії, у ньому багато інших – воєнних і післявоєнних історій, що траплялися з чернігівцями другої половини ХХ ст.
Роман скоро вийде в одному з московських видавництв. Декілька її оповідань і повістей можна прочитати в Інтернеті.

Дещо з різних інтерв’ю з Маргаритою Хемлин:
– Мій новий герой Михайло Іванович Цупкой (“Дізнавач”) знає, як виграти війну, але не знає, як жити потім. Взагалі-то, ця книга – вона про божевільну любов. І все це на тлі подій 30–
50-х років: Голодомор, війна, жахливий післявоєнний час. І люди жили в цей час. Просто жили.
Я придумала історію для цієї книги, і раптом чоловік мені приносить енциклопедію, а там! Саме ця, мною придумана історія! Виявляється, вона насправді була, і саме в Чернігові.
– Я сама з Чернігова. Це місто й Остер (колись місто, тепер село) – моя батьківщина, де відбуваються дії моїх прозаїчних книг. Там я знаходжу мої історії й поки звідти вибратися не можу.
Я пишу історії. Вони складаються поступово, рухаються в нікому невідомому напрямі, перегукуються.
– Я особливо ніколи не думала про те, про що потім стала писати. Просто був Чернігів – моє рідне казкове місто, як і вся Україна – дивовижна країна. Були мої батьки, були мої брати, були мої друзі, було повітря, все було, були фарби дивовижні абсолютно, була мова, та особлива мова, яку я спробувала передати.
– Що у людини є, окрім долі? Доля – все у ній – характер людини, його надії, мрії, лінощі, праця, самообман, любов.
У моїх героїв – доля ХХ століття.

http://vid.cn.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=7556&Itemid=65