Інформ-агенція «Чернігівський монітор»: RSS Twitter Facebook

Інформ-агенція «Чернігівський монітор»

П`ятниця, 4 липня, 07:35:54

Презентація видання "Г.Галаган. Журнал (1836-1841)"

15.08.2020   10:24Агенцiя

14 серпня відбулася міні-презентація нового видання про постать Г. П. Галагана – почесного громадянина міста Прилуки. Видання «Григорій Галаган. Журнал (1836-1841). Упорядкування, статті, коментарі: Марина Будзар, Євген Ковальов.

Книга знайомить з особистим щоденником П.Г. Галагана в період з 1836 по 1841 р. Читач знайомиться зі світом ідей та почуттів молодого аристократа, його вчинками та їхніми мотивами у соціокультурному контексті. Текст щоденників дає можливість поглибленого вивчення культурних пріоритетів української дворянської інтелігенції в найширшому антропологічному контексті – освітні практики, комунікації з інтелектуалами, художні пріоритети.

Для більшості прізвище Галаган асоціюється з Гнатом Галаганом, який дотичний до знищення Чортомлицької Січі. І надзвичайно мала обізнаність про постать Григорія Павловича.
До презентації долучилися Світлана Воробйова – голова кредитної спілки м. Хмельницький, Андрій Вертегел – голова ГО «Київський слов’янський університет», Ольга Шаповалова – знавець історії родини Галаганів.

Книги з рук авторки отримали представники Центральної міської бібліотеки імені Л. Забашти та Центральної районної бібліотеки.

Біографічна довідка:

Григорій Павлович Галаган народився 15 серпня 1819 року, в селі Сокиринці Прилуцького повіту на Полтавщині (нині Срібнянський район Чернігівської області) у родині заможного дворянина, нащадка славетного козацького роду. Засновник династії, Ігнат Іванович Ґалаґан, був полковником Чигиринським та Прилуцьким. Початкову освіту Григорій отримав удома, вищу – в Санкт-Петербурзькому університеті. Подорожував країнами Західної Європи, переймаючи досвід найсучаснішого сільського господарювання, що його згодом застосував у своїх численних маєтках. 1847 р. Григорій Ґалаґан очолив дворянство Борзенського повіту на Чернігівщині. 1858 р. увійшов до чернігівського губернського комітету із селянських справ, зокрема, займався питаннями покращення життя селян. Не раз організовував власним коштом допомогу селянам, потерпілим від неврожаю. Активно домагався скасування кріпацтва, тож його запросили до участі в редакційній колегії з опрацювання селянської реформи. Після скасування кріпацтва був призначений одним із двох представників уряду до Чернігівського губернського у справах селян комітету, вимагав цілковитого звільнення колишніх кріпаків від цензових обмежень у правах. Призначений царським указом на посаду віце-президента комісії з улаштування побуту селян Південно-західного краю при київському генерал-губернаторі, гідно працював на цій посаді, всупереч перепонам, що їх чинив генерал-губернатор М.Анненков, який цю комісію очолював. З 1865 р. Григорій Ґалаґан активно зайнявся меценатством. Ініціював та фінансував створення гімназії в Прилуках, цілої низки народних шкіл. Підтримував власними коштами видання журналу «Київська старовина». 1871 р. створив перше в Україні ощадно-позикове товариство (ім. Павла Ґалаґана) в Сокиринцях для допомоги селянам-погорільцям та потерпілим через неврожаї. 1873–75 рр. Г.П.Ґалаґан очолював Південно-західний відділ Російського географічного товариства. Дружні стосунки, щире листування пов’язували Григорія Ґалаґана з Т.Шевченком, П.Кулішем, М.Максимовичем, П.Житецьким та іншими відомими українськими літераторами і громадськими діячами. Він усіляко підтримував київську «Громаду», допомагав молодим талановитим людям у отриманні освіти, клопотався про їхнє працевлаштування. Був одним із чільних засновників бібліотеки в Києві (нині Національна парламентська бібліотека України). У грудні 1871 р. Г.П.Ґалаґан обраний головою Прилуцького дворянства, працював на цій посаді до 1882 р. і за цей час домігся значного збільшення бюджетного фінансування народної освіти, в тому числі – для гідної оплати праці вчителів. 1876 р. Григорій Павлович пожертвував свою садибу в с. Дігтярі для організації ремісничого училища. У Прилуках завдяки йому були створені жіноча і чоловіча гімназії. 1880 р. був обраний почесним громадянином міста Прилуки. У 1869 -82 рр. – голова З’їзду мирових суддів у Прилуках. Справді вікопомним у житті Г.Ґалаґана стало 1 жовтня 1871 р. – цього дня у Києві відкрилася Колегія Павла Ґалаґана, створена коштом мецената і названа на честь його сина. Павло був єдиною дитиною у подружжя Григорія Павловича та Катерини Василівни (з дому Кочубей) і помер 16-річним. У промові на відкритті Колегії Г.П.Ґалаґан зазначив: «Нам залишалося одне з двох: або віддатися цілковитій і безкінечній печалі, котрої, поза сумнівом, воліла душа, або, зжившися з печаллю, прагнути того, щоб наш бідолашний син продовжував жити в інших, у своїх ближніх і для своїх ближніх. Ми обрали останнє, і з цією метою заснована Колегія Павла Ґалаґана». Половина учнів Колегії – 30 юнаків — походили з незаможних родин і отримували від мецената стипендію. На утримання Колегії Григорій Павлович передав великий будинок, вельми значну суму грошей, кілька маєтків. У Колегії викладали відомі вчені й педагоги Житецький, Шафранов, Нечипоренко, Науменко. Блискучу освіту і належне виховання отримали тут професори Покровський, Петрушевський, Малиновський, Кримський і багато інших відомих людей. На спробу уряду нагородити Галагана за створення і підтримку Колегії він щиро образився і запропонував більше ніколи не порушувати цього питання. Григорій Галаган жваво цікавився літературою, а після його смерті було виявлено ще й осяжну збірку матеріалів з української етнографії. 1857 р. він видав «Южно-руські пісні з голосами». У «Київській старовині» 1882р. було надруковано розвідку Г.Ґалаґана (з передмовою П.Житецького) «Докладний опис малоруської вертепної драми в тому вигляді, в якому вона збереглася в селі Сокиринцях». Григорій Павлович Ґалаґан помер 25 вересня 1888 р., похований у Сокиринцях. Упродовж усього життя він був дієвою людиною, залюбленою в життя, готовою прийти на допомогу всім, хто її потребував. Він і нині є правдивим прикладом безкорисливого служіння людині і рідній країні.

За інф.Прилуцького краєзнавчого музею ім. В. І. Маслова

Останні новини Чернігівщини

Судитимуть браконьєра, який незаконно  вполював лося на Прилуччині

Судитимуть браконьєра, який незаконно вполював лося на Прилуччині 16:39

Прокурорами Прилуцької окружної прокуратури скеровано до суду обвинувальний акт стосовно жителя міста Прилуки за фактом вчинення незаконного полювання на звірів, які занесені до Червоної книги України (ч. 1 ст. 248 КК України).

 ТОП-10 найзатребуваніших вакансій від місцевих роботодавців

ТОП-10 найзатребуваніших вакансій від місцевих роботодавців 16:36

Робота є. Зокрема, й на Чернігівщині. Наразі у базі даних обласної служби зайнятості налічується 1924 вакансії.

Правоохоронці підвели підсумки роботи 1 півріччя 2025 року протидії злочинності у бюджетній сфері Чернігівщини

Правоохоронці підвели підсумки роботи 1 півріччя 2025 року протидії злочинності у бюджетній сфері Чернігівщини 16:33

Сьогодні в Чернігівській обласній прокуратурі відбулась робоча нарада з керівниками правоохоронних органів регіону. На нараді були присутні керівник Чернігівської обласної прокуратури Станіслав Гущесов, начальник Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Іван Іщенко та начальник Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області Олександр Кондрашов.

Олена Шуляк: Антикорупція, цифровізація, ринок землі – головні реформи протягом останніх років

Олена Шуляк: Антикорупція, цифровізація, ринок землі – головні реформи протягом останніх років 16:31

У нещодавньому інтерв’ю "Вокс Україна" очільниця "Слуги Народу" та народна депутатка Олена Шуляк зазначила, що, на її переконання, найбільш відчутні результати команда влади, зокрема й партія "Слуга Народу", демонструє в трьох напрямах реформування держави: розвитку антикорупційної інфраструктури, цифровій трансформації та впровадженні земельної реформи.

єРобота на Чернігівщині: результати програми «Власна справа»

єРобота на Чернігівщині: результати програми «Власна справа» 14:42

Грантова програма «Власна справа» урядового проєкту «єРобота», яку адмініструє Державна служба зайнятості, - не просто про гроші, а про довіру та можливості, про людей та бізнес, які працюють у найважчі часи і мотивують інших.