Проведено круглий стіл до 6-ї річниці Революції Гідності

21.11.2019   09:47 — Агенцiя

«За Гідність і Свободу» — під такою назвою 20 листопада в Чернігівській обласній універсальній науковій бібліотеці імені В.Г. Короленка проведено круглий стіл з нагоди Дня Гідності та Свободи і чергової річниці Євромайдану.

У вступному слові Павло Ямполець, модератор заходу, кандидат історичних наук, завідувач кафедри гуманітарної та фундаментальної підготовки Чернігівського інституту імені Героїв Крут Міжрегіональної Академії управління персоналом, зауважив, що з відстані кожного наступного року українське суспільство, науковці починають ґрунтовніше пізнавати такі вехові події у вітчизняній історії. Пам’ять і розуміння минулого – шлях до успіхів у сьогоденні та майбутньому.

Осмислити знакові й героїчні події в історії України, що відбулися 6 років тому, зібралися представники громадськості та активні учасники Революції Гідності, студенти Чернігівського інституту імені Героїв Крут Міжрегіональної Академії управління персоналом, курсанти Академії Державної пенітенціарної служби України, історики.

Сергій Бутко, співробітник Українського інституту національної пам’яті, узагальнюючи основні події Революції Гідності на Чернігівщині в 2013-2014 роках, проводив паралелі з київським Майданом. Так, привернув увагу до факту, що репресії з боку влади розпочалися навіть раніше – силовий розгін першого чернігівського Майдану, тоді ще малочисельного, стався 25 листопада 2013 року, за п’ять днів до сумнозвісного побиття студентів у Києві.

Він зробив такі висновки: «1) Як в Україні загалом, так і на Чернігівщині, події Революції Гідності відбувалися узгоджено, інтегровано. Громадянське суспільство в області показало, що воно НЕ відстає від загальнонаціональних процесів. 2) Українські патріоти з Чернігівщини зробили вагомий внесок у поваленні режиму Януковича. За перемогу Революції Гідності заплачено кров’ю. 3) Однією з особливостей є масова участь мешканців Чернігівщини в подіях у Києві. Це пояснюється НЕ тільки близькістю столиці, а насамперед громадянською позицією тисяч і тисяч чернігівців. 4) На відміну від Києва та деяких обласних центрів на Чернігівщині протистояння влади та громадськості відбулося відносно мирно, майже безкровно. І головне: українські патріоти, учасники Революції Гідності встали на захист своєї країни від російської агресії. Отже, вони двічі врятували Україну: 1) від диктатури; 2) від російського загарбання та окупації».

Олександр Тарнавський, учасник революції та російсько-української війни, активіст політичної партії «Національний корпус» також упевнений: небайдужі чернігівці насамперед їхали на київський Майдан і перебували на передових рубежах протистояння з силовиками. Багато наших земляків були поранені, а Андрій Мовчан, Василь Прохорський, Віктор Орленко віддали життя у боротьбі за свободу України.

Сергій Горобець, кандидат історичних наук, співробітник Українського інституту національної пам’яті, підкреслив: « Не варто говорити про розчарування Майданом. Революція Гідності перемогла і виконала свою місію: зупинила перетворення України на вотчину ненажерних ділків із Партії Регіонів на чолі з «паханом» Віктором Януковичем, скинула антинародний режим і відкрила шлях до побудови нового життя. Але перемігши, Майдан не міг водночас вирішити всі суспільні проблеми: побороти корупцію, підняти економіку, зробити Україну процвітаючою. Однак Майдан заклав важливий фундамент для майбутніх змін. Він дав свободу, змінив еліти, повернув людям відчуття власної гідності і значимості. Сьогодні, озираючись навколо, оцінюючи зміни останніх шести років, нам часто здається, що зроблено недостатньо, що реформи буксують, що винні не покарані. Але ж Майдан дав нам максимум того, що міг дати. А як ми скористалися тим шансом – це вже наша відповідальність, наша власна проблема».

Оцінюючи роль вітчизняних і зарубіжних соціальних медіа в Революції Гідності, студентка Чернігівського інституту імені Героїв Крут Міжрегіональної Академії управління персоналом Марія Скрипка підкреслила роль мережі Фейсбук, яка стала одним із головних джерел інформації в подіях 2013-2014 років, допомагала координувати дії протестуючих. Отже, мова йде вже про власний інформаційний простір громадянського суспільства, революції.

Про роль мистецтва в Революції Гідності говорили у своїх виступах курсанти ІІ-го курсу Академії Державної пенітенціарної служби України. Анастасія Воленко нагадала присутнім про існування в структурі Майдану Мистецької сотні та її творчі досягнення. Велике враження на присутніх справила пісня «Пливе кача», що стала одним із символів Майдану. Про історію цього вражаючого народного твору розповів Максим Волков.

Їхні виступи виразно нагадали учасникам заходу про непереборну силу народної творчості, фактично початку нового етапу розвитку української культури у вірі революції, яка спирається на вікові традиції Українського народу.

Наталія Упиро, співробітник Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені В.Г. Короленка, представила книжкову виставку «За Гідність і Свободу».

Серед різноманітних видань вона привернула окрему увагу до книги — другої частини третього випуску збірника «Майдан від першої особи. Регіональний вимір», підготовленої Українським інститутом національної пам’яті у 2018 році. Один із її розділів присвячений Чернігівщині. Він містить документи, світлини, хронологію подій революції на Чернігівщині, підготовлену присутнім на цьому заході активістом революції Сергієм Соломахою, спогади безпосередніх учасників подій.

Символічно, що своєрідним підсумком цього форуму стала декламація власного вірша про борців за гідність і свободу, незалежність України Лариси Дущак, чернігівської поетеси, дипломантки (трете місце) фестивалю-конкурсу української патріотичної пісні та поезії часів Революції Гідності та АТО «Янголи Світла».

Організатори: Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені В.Г. Короленка, Український інститут національної пам’яті, Чернігівський інститут імені Героїв Крут Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом», Академія Державної пенітенціарної служби України.

Олександр Майшев, член Національної спілки журналістів