Україна та Німеччина: сто років дипломатії

23.08.2018   11:58 — Агенцiя

Про становлення України як незалежної держави на початку ХХ cт., налагодження перших дипломатичних відносин та роль Німеччини в цих процесах говорилося під час презентації виставки архівних документів «Україна та Німеччина в 1918–1923 рр.: до століття встановлення дипломатичних взаємин», що проходила в Чернігові 21 серпня до Дня незалежності України в приміщенні обласної бібліотеки ім. Володимира Короленка.

«Ця виставка – один з найважливіших заходів, що розповідають про вихід Української держави на міжнародну арену», – наголосила у своєму вітальному слові  начальник відділу Департаменту культури і туризму, національностей та релігій облдержадміністрації Ліна Артюхова.

Участь у презентації взяли близько 50 чоловік – представників закладів освіти, культури, органів державної влади та місцевого самоврядування, засобів масової інформації, волонтерських організацій. Учасників зібрання привітали художнім виступом представники громадської організації «Німецький культурний центр “Взаємодія”».

«Німеччина було першою країною у світі, що визнала незалежність України 100 років тому. Це стало можливим завдяки збігові інтересів – у наших країн їх виявилося найбільше. Але як би там не було, нашим відносинам не 26, а саме сто років», – наголосив один з укладачів виставки, директор Центру перепідготовки та підвищенні кваліфікації кадрів, кандидат історичних наук Володимир Бойко. Він розповів про створення виставки, наголосивши на ключовій ролі Наукового товариства історії дипломатії та міжнародних відносин, Сіверського інституту регіональних досліджень та фонду Ганса Зайделя. Доповідач детально зупинився на кожному з шести стендів виставки, які мовою документів висвітлюють становлення України як суб’єкта міжнародних відносин, укладання міжнародних договорів, зустрічі керівників держав та дипломатів, роботу українських дипломатичних представництв в Німеччині в 1918–1924 рр. «Становлення міждержавних відносин між Україною та Німеччиною відбувалося у надзвичайно драматичний для обох країн час. Більшість досягнутих домовленостей чи висловлених пропозицій так і залишилися нереалізованими. Але їх слушність довела історія. Скажімо, пропозиція консула в Мюнхені Василя Оренчука про створення українсько-німецької торгівельної палати стала реальністю в 2015 р., коли обидві країни погодили формат діяльності торгівельно-промислової палати, – підкреслив Володимир Бойко.

До учасників презентації звернулися також перший проректор Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка, доктор історичних наук, професор Володимир Дятлов та радник голови обласної ради, доктор історичних наук Дмитро Никоненко. На їхню думку Німеччина відігравала та продовжує відгравати особливу роль у становленні України як держави – щонайменше з часів Української козацької держави, хоча можна згадати й попередні століття. Крім періоду 1918–1924 рр., йдеться про  політичні прагнення гетьмана Івана Мазепи 1708–1709 рр., а також про відстоювання незалежності та цілісності України у боротьбі зі збройною агресією Російської федерації, чому ми є свідками. Головне в цих відносинах не допускати  “Zu spät” («надто пізно») – тобто самим активно опікуватися власними інтересами та не втрачати можливості від підтримки й співробітництва з іншими країнами.

Також під час обговорення були презентовані архівні матеріали та наукові праці з історії українсько-німецьких відносин та становлення української дипломатії, що зберігаються у фондах Державного архіву Чернігівської області та бібліотеки ім. Володимира Короленка.