На стародавньому Валу з’явились нові скульптури і табір Робін Гуда
Чернігівський Вал залишається найбільш привабливим місцем для туристів. З різних куточків України та з-за кордону їдуть сюди, щоб оглянути величні собори та унікальні архітектурні споруди, а також помилуватись краєвидами Чернігова.
Ще минулого року адміністрація Національного архітектурно-історичного заповідника “Чернігів стародавній” вирішила розпочати благоустрій території Дитинця. Адже потрібно було готуватись до Євро. Тож на його центральній алеї з’явились фотостенди, на яких зображене місто від періоду Київської Русі – до середини ХХ ст. Відтепер і гості міста, і його мешканці мають чудову нагоду дізнатись про історію Чернігова, оглянувши новостворену фотоалею.
А потім до оновлення Валу долучилися і підприємці. Вони запропонували замінити торгові кіоски, зробити їх сучасними і щоб вони гармонійно вписувались в архітектуру старовинного Дитинця. З допомогою дизайнерів та будівельників вже у травні цього року з’явилися охайні торгові павільйончики. Тепер туристи можуть придбати тут сувенірну продукцію, випити кави та скуштувати смачних тістечок. З часом на Валу запрацює і кіоск із продукцією фабрики “Ярославна”, де будуть продаватися українські народні вишиванки, скатертини, рушники, серветки…
Для туристів біля Борисоглібського собору та навпроти Спасо-Преображенського собору за кошти заповідника встановили нові паркові лавочки з фігурними металевими елементами. Стомився? Сядь і відпочинь.
Ось так поступово і почав змінюватись вигляд Валу. Це помітили і чернігівці, деякі з них запропонували свої послуги. Кожна з пропозицій прискіпливо розглядалась на науково-методичній раді архітектурно-історичного заповідника. Згодом біля гармат з’явився Театр живих скульптур. Артистів троє, їх обличчя, руки та одяг вкриті срібною фарбою. Вони стоять і не рухаються, мовби скульптури! Бажаючі фотографуються біля них. Образи постійно змінюються: артисти стоять із старою фотокамерою, гітарою… А кілька днів тому чернігівці залюбки фотографувалися біля Бога кохання – Амура.
Біля колишньої цитаделі розташувався “табір Робін Гуда”, – так назвали його в одній із популярних чернігівських газет. Пам’ятаєте, що герой середньовічних англійських народних балад та ватажок лісових розбійників чудово стріляв із лука? Бажаючих постріляти з арбалета і лука спершу інструктують із техніки безпеки, а вже потім, одягнувши захисну екіпіровку, дозволяють постріляти по мішенях. Цікаво… На перший погляд здається просто. Мовляв, натягнув тятиву, прицілився й стріляй з лука. Насправді ж цей спорт вимагає неабияких зусиль і вміння. Не вірите? Приходьте на Вал, переконаєтесь…
Сергій Черняков, “Чернігів стародавній”
Останні новини Чернігівщини
«Ваш родич потрапив у біду»: на Прилуччині пенсіонерка повірила шахраям та втратила 30 тисяч гривень 11:01
Поліцейські закликають громадян бути обережними у телефонних розмовах з незнайомцями та не поспішати виконувати їх вказівок пов’язаних з переведенням коштів.
25-річчя Академічного симфонічного оркестру “Філармонія” 10:39
“Любов до гармонії” — це не просто смисл слова “філармонія”. Це, певним чином, спосіб існування, який визначає сутність музичного колективу.
Безпека, захист та ситуація на кордоні. Сергій Деденко назвав основні питання для прикордонних громад 09:34
Громади України, які межують з Російською Федерацією, наразі потребують вирішення низки питань. Серед них безпекове середовище, захист обʼєктів енергетики та майбутнє двадцятикілометрової зони.
Чернігівські поліцейські відкрили кримінальне провадження за спробу нетверезого водія відкупитися від відповідальності 09:23
Поліцейські відділу реагування патрульної поліції Чернігівського райуправління викрили 45-річного водія позашляховика, який керував транспортом у нетверезому стані.
«Працевлаштування переселенців та ветеранів війни – один із пріоритетів роботи служби зайнятості» 09:22
Так на «круглому столі», що відбувся днями в Бобровицькій міській раді, сказав заступник директора – начальник управління матеріально-технічного забезпечення та закупівель Чернігівського обласного центру зайнятості Вячеслав Бєлогура.
© 2005-2024