“У Прилуках класні чоловіки!”

26.10.2011   15:50 — Агенцiя

Руслана Писанка ощасливила кількох глядачів спектаклю

Востаннє прилучанин Юрій Мужук бував у театрі минулого року – на коротенькій виставі місцевої молодіжної трупи. Але той візит не йде ні в яке порівняння з відвідинами спектаклю “За двома зайцями”, що його минулого четверга ставили в міському Будинку культури київські актори на чолі з Русланою Писанкою.

– Прийшов на виставу з дружиною, за квитки в 9 ряду віддали 120 гривень, – розповів 41-річний інженер Південних високовольтних мереж. – Любимо фільм “За двома зайцями” – справжній шедевр!

Саме на Руслану йшла більша частина публіки, завдяки чому в залі спостерігався аншлаг. Якби когось із глядачів запитали, чи знають вони імена виконавців інших ролей, позитивних відповідей, певно, було б обмаль. Їх можна було прочитати в програмках – перед початком вистави і в антракті голос із динаміків ненав’язливо пропонував придбати програмки, диски та іншу пізнавальну продукцію. Однак люди не надто поспішали в фойє, вочевидь, не бажаючи тратитися після недешевих за прилуцькими мірками квитків.

З усією повагою до праці постановників і акторів назвемо необізнаність публіки цілком виправданою. Якось не дуже хотілося знати, хто саме бере участь у своєрідному фарсі. Класичний твір Старицького в інтерпретації опустили до суміші “Камеді клабу” та “Нашої Раші” з притаманними цим сучасним шоу брутальностями. Часом жарти й справді виглядали та звучали смішно, але не настільки, щоб назвати комедію “неймовірно смішною”, як значилося в афішах.

Але за всіх сповна віддувалася Руслана Писанка. Гра цієї жінки з дивовижним шармом від найпершої сцени й надалі видавала в ній актрису, на дві голови вищу в майстерності за весь інший склад. Проня в її виконанні перетворилася в рішучу й безпосередню бунтарку, таку собі панк-дівчину з перехрестя різних епох. Особливо ж глядачів повеселили виходи Руслани в зал, коли вона загравала з прилуцькими чоловіками. Столична гостя вибирала чоловіків із числа публіки, ходила з ними по проходу, просила показати, де в неї груди, а де талія. Одним із щасливчиків якраз і став Юрій Мужук, зі знайомства з яким розпочалася наша театральна розповідь.

– Я ніколи ще не спілкувався з людьми такого масштабу, – поділився враженнями Юрій. ¬- Руслана підійшла до мене й каже “Пішли пройдемося по Хрещатику”. Я вів її під руку, дійшли до середини залу, потім повернувся на місце. Був дуже схвильований, можна сказати, шокований…

На жаль, ні в кого зі знайомих Юрія, які теж були на виставі, не знайшлося під рукою фотоапарата. Тому пропонуємо читачам “Града” фото Писанки з іншим чоловіком – може, впізнає себе чи люди підкажуть?

Після фінальної сцени розпашіла Руслана Писанка погодилася відповісти на кілька запитань нашого кореспондента.
– Ваші виходи в зал – імпровізація чи режисерська задумка?
– Це завжди імпровізація. Такий режисерський хід, але я ж не знаю, хто в залі…
– Як Ви обираєте людину, до якої підходите?
– У кого найбільше горять очі, до того йду. Або хто найбільше боїться.
– І хто ж сьогодні найбільше боявся?
– Та цей, холостяк. Можливо, сьогодні якась жінка зверне на нього увагу.
– До речі, у Вас також немає обручки. Ви незаміжня?
– Я приховую своє особисте життя.
– А як Вам взагалі прилуцькі чоловіки?
– Вони класні!

"Град Прилуки"