В чернігівському музеї підготували виставку про етнологиню Євгенію Спаську
У Чернігівському історичному музеї імені В.В. Тарновського до 125-річчя від дня народження видатного етнографа і мистецтвознавця Євгенії Юріївни Спаської відбулося відкриття виставки “Я себе завжди вважала перш за все “чернігівкою”. Цій події була проведена музейна зустріч.
Майже все своє довге і складне життя Євгенія Юріївна Спаська (1891–1980) присвятила вивченню народного мистецтва України та кочових племен Середньої Азії.
Народилася Є.Ю.Спаська 20 грудня 1891 року в місті Ніжині, в родині місцевого священика протоієрея Георгія (Юрія) Спаського. У 1910 р. успішно закінчила міську жіночу гімназію П.І. Кушакевич і згодом вступила на Вищі жіночі курси в Москві. З початком Першої світової війни у вересні 1914 р. майбутня дослідниця вступає у Ніжині до приватної фельдшерсько-акушерської школи лікаря П.А. Буштедта і після шестимісячного навчання стає штатною медичною сестрою в Земському шпиталі для поранених вояків. Згодом, у 1915 р. Є.Ю.Спаська їде на Південно-Західний фронт, щоб виконувати обов’язки хірургічної сестри.
Перші народознавчі дослідження Є.Ю. Спаської припадають на кінець Першої світової війни. Як член Всеросійського земського союзу з надання допомоги населенню Галичини та Буковини дослідниця активно починає вивчати традиційні народні художні промисли. Результатом копіткої праці Євгенії Юріївни стала видана у 1919 р. в Києві українською мовою монографія «Народне мистецтво Галичини і Буковини».
Після повернення додому Є.Ю. Спаська бере активну участь в роботі Інспекції з відновлення в Україні художніх промислів, зокрема, у Ніжині, стає слухачкою відділення етнографії Київського археологічного інституту, займається дослідницькою діяльністю. Після утворення в 1925 р. в Києві Сільськогосподарського (етнографічного) музею, Євгенія Юріївна стає науковим співробітником відділу кустарного виробництва цього музею. Дослідниця спеціалізується на вивченні гончарства, народної вишивки, золотарства. У цей час виходять з друку такі відомі праці вченої, як «Кахлі Чернігівщини ХVIII–ХІХ ст.», «Гончарські кахлі Чернігівщини» тощо. Є. Спаська – справжній піонер у вивченні історії ніжинського золотарства.
Але з початком 1930-х років у суспільному житті Радянської України відбуваються негативні процеси: згортання українізації, звинувачення національної інтелігенції в «буржуазному націоналізмі» призводять до ліквідації дослідницьких установ і музеїв народознавчого характеру, чимало провідних науковців зазнали репресій комуністичного режиму. Зазнала поневірянь і Євгенія Юріївна Спаська. Після арешту 1934 р. вона опинилась на засланні в далекому Казахстані.
Жорстокі переслідування підірвали здоров’я, але не зламали дух вченої-народознавця. Отримавши реабілітацію вже після смерті «батька всіх народів», Є.Ю. Спаська стає науковим секретарем Алма-Атинського педінституту ім. Абая, відновлює невтомну дослідницьку роботу.
Під час музейної зустрічі доктор історичних наук викладач кафедри історії України Ніжинського державного університету імені Гоголя Сергій Лепявко у короткому виступі подав відомості про місто Ніжин другої половини ХІХ – початку ХХ ст.
Старший науковий співробітник відділу історичного пам’яткознавства, керівник Північно-Східного регіонального відділення Центру пам’яткознавства НАН України, відповідальний редактор збірника “Ніжинська старовина” Сергій Зозуля розповів про будинок Спаських, що зберігся у Ніжині.
Завідуюча відділу Ніжинського краєзнавчого музею, кандидат історичних наук Наталія Дмитренко повідомила про життя дослідниці у Казахстані, близьких родичів Є. Спаської, її нащадків.
Старший науковий співробітник музею імені В.В. Тарновського кандидат історичних наук Ігор Ситий презентував ту частину виставки, де на основі документальних матеріалів висвітлено коло наукових інтересів Є. Спаської.
Старший науковий співробітник музею імені В.В. Тарновського Вікторія Гончаренко розповіла про гончарні вироби, які вивчала дослідниця.
На виставці представлені майже 20 експонатів з колекції Чернігівського історичного музею ім. В.Тарновського: листи, рукописи, друковані праці Є. Спаської, вироби, які вона досліджувала – глечики, миски, супниця майстрів Лаврентія Пузиря (1845–1917) з Коропа, Івана Фігури (Короп), ічнянські кахлі.
На заході були присутні: викладачі Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г.Шевченка, музейники, краєзнавці, ЗМІ.
Виставка експонуватиметься протягом місяця.
Чернігівський історичний музей імені В.В. Тарновського
Останні новини Чернігівщини
Тупичівська громада серед фіналістів конкурсу "Неймовірні села України 2022" 16:04
Село Тупичів Чернігівської області знаходиться на кордоні з країною-агресором росією. Відстань до пункту перетину — 53,5 км. В перший день війни о 12:20 село було вже окуповане ворогом.
Дитячі будинки сімейного типу з Коропської громади отримали допомогу від Олени Зеленської 15:59
Дитячий будинок сімейного типу Тригубенків, в якому виховуються 10 дітей, позбавлених батьківського піклування, за потребою отримала під першої леді пральну машину, два планшети й телефон.
Прикордонники Чернігівщини та Сумщини не фіксують, щоб ворог формував ударні групи 15:48
На кордоні з рф у межах Чернігівської та Сумської областей росія продовжує утримувати окремі підрозділи збройних сил, а саме в прикордонних районах Брянської та Курської областей.
Як Чернігівщина готується до ймовірного наступного вторгнення Росії 15:43
П'ять громад Чернігівщини (Корюківська, Сновська, Новгород-Сіверська, Городнянська) визначені місцями проведення бойових дій. В області ані дня без обстрілів: мінометних і артилерійських по прикордонних населених пунктах або ж подалі, як-от до Десни чи Прилук, ракетами.
На Чернігівщині прикордонники знайшли диск із документами військової частини рф, яка брала участь у війні проти України 15:20
На носії знаходиться більше сотні гігабайт даних про зенітно-артилерійський підрозділ рф з-під москви: штатно-посадовий розпис з біографіями російських військових, технічна документація озброєння та військової техніки.
© 2005-2022