В чернігівському музеї підготували виставку про етнологиню Євгенію Спаську
У Чернігівському історичному музеї імені В.В. Тарновського до 125-річчя від дня народження видатного етнографа і мистецтвознавця Євгенії Юріївни Спаської відбулося відкриття виставки “Я себе завжди вважала перш за все “чернігівкою”. Цій події була проведена музейна зустріч.
Майже все своє довге і складне життя Євгенія Юріївна Спаська (1891–1980) присвятила вивченню народного мистецтва України та кочових племен Середньої Азії.
Народилася Є.Ю.Спаська 20 грудня 1891 року в місті Ніжині, в родині місцевого священика протоієрея Георгія (Юрія) Спаського. У 1910 р. успішно закінчила міську жіночу гімназію П.І. Кушакевич і згодом вступила на Вищі жіночі курси в Москві. З початком Першої світової війни у вересні 1914 р. майбутня дослідниця вступає у Ніжині до приватної фельдшерсько-акушерської школи лікаря П.А. Буштедта і після шестимісячного навчання стає штатною медичною сестрою в Земському шпиталі для поранених вояків. Згодом, у 1915 р. Є.Ю.Спаська їде на Південно-Західний фронт, щоб виконувати обов’язки хірургічної сестри.
Перші народознавчі дослідження Є.Ю. Спаської припадають на кінець Першої світової війни. Як член Всеросійського земського союзу з надання допомоги населенню Галичини та Буковини дослідниця активно починає вивчати традиційні народні художні промисли. Результатом копіткої праці Євгенії Юріївни стала видана у 1919 р. в Києві українською мовою монографія «Народне мистецтво Галичини і Буковини».
Після повернення додому Є.Ю. Спаська бере активну участь в роботі Інспекції з відновлення в Україні художніх промислів, зокрема, у Ніжині, стає слухачкою відділення етнографії Київського археологічного інституту, займається дослідницькою діяльністю. Після утворення в 1925 р. в Києві Сільськогосподарського (етнографічного) музею, Євгенія Юріївна стає науковим співробітником відділу кустарного виробництва цього музею. Дослідниця спеціалізується на вивченні гончарства, народної вишивки, золотарства. У цей час виходять з друку такі відомі праці вченої, як «Кахлі Чернігівщини ХVIII–ХІХ ст.», «Гончарські кахлі Чернігівщини» тощо. Є. Спаська – справжній піонер у вивченні історії ніжинського золотарства.
Але з початком 1930-х років у суспільному житті Радянської України відбуваються негативні процеси: згортання українізації, звинувачення національної інтелігенції в «буржуазному націоналізмі» призводять до ліквідації дослідницьких установ і музеїв народознавчого характеру, чимало провідних науковців зазнали репресій комуністичного режиму. Зазнала поневірянь і Євгенія Юріївна Спаська. Після арешту 1934 р. вона опинилась на засланні в далекому Казахстані.
Жорстокі переслідування підірвали здоров’я, але не зламали дух вченої-народознавця. Отримавши реабілітацію вже після смерті «батька всіх народів», Є.Ю. Спаська стає науковим секретарем Алма-Атинського педінституту ім. Абая, відновлює невтомну дослідницьку роботу.
Під час музейної зустрічі доктор історичних наук викладач кафедри історії України Ніжинського державного університету імені Гоголя Сергій Лепявко у короткому виступі подав відомості про місто Ніжин другої половини ХІХ – початку ХХ ст.
Старший науковий співробітник відділу історичного пам’яткознавства, керівник Північно-Східного регіонального відділення Центру пам’яткознавства НАН України, відповідальний редактор збірника “Ніжинська старовина” Сергій Зозуля розповів про будинок Спаських, що зберігся у Ніжині.
Завідуюча відділу Ніжинського краєзнавчого музею, кандидат історичних наук Наталія Дмитренко повідомила про життя дослідниці у Казахстані, близьких родичів Є. Спаської, її нащадків.
Старший науковий співробітник музею імені В.В. Тарновського кандидат історичних наук Ігор Ситий презентував ту частину виставки, де на основі документальних матеріалів висвітлено коло наукових інтересів Є. Спаської.
Старший науковий співробітник музею імені В.В. Тарновського Вікторія Гончаренко розповіла про гончарні вироби, які вивчала дослідниця.
На виставці представлені майже 20 експонатів з колекції Чернігівського історичного музею ім. В.Тарновського: листи, рукописи, друковані праці Є. Спаської, вироби, які вона досліджувала – глечики, миски, супниця майстрів Лаврентія Пузиря (1845–1917) з Коропа, Івана Фігури (Короп), ічнянські кахлі.
На заході були присутні: викладачі Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г.Шевченка, музейники, краєзнавці, ЗМІ.
Виставка експонуватиметься протягом місяця.
Чернігівський історичний музей імені В.В. Тарновського
Останні новини Чернігівщини
5 вправ для голосу, які допоможуть журналістам звучати впевнено 13:19
П’ять ефективних технік, які допомагають звучати впевнено та не втрачати голос медійникам навіть після навантаження — налаштування дихання, розігрів дикції, вправи для носа, робота з діафрагмою, швидке відновлення.
Натхненна подорож у світ симфоній Моцарта 12:54
29 березня 2026 року Академічний симфонічний оркестр “Філармонія” (художній керівник та головний диригент — заслужений діяч мистецтв України Микола Сукач) подарував численним глядачам нову зустріч із симфонічної спадщиною Вольфганга Амадея Моцарта.
Питання освіти, надійний зв’язок і реалізація програми Скринінг здоров’я 40+ – В’ячеслав Чаус на нараді з керівниками РВА 12:39
Начальник Чернігівської ОВА В'ячеслав Чаус провів нараду з керівниками п'яти районних військових адміністрацій. До зустрічі долучилися заступники голови ОДА – Костянтин Мегем, Дмитро Синенко, Жанна Шерстюк, Іван Ващенко та Сергій Зенченко.
Відкриття ангіографічної операційної та інсультного блоку — новий етап розвитку медичної допомоги в Ніжинській громаді 12:17
У Ніжинській центральній міській лікарні ім.М.Галицького днями запрацювали нова сучасна ангіографічна операційна та спеціалізований інсультний блок.
Опалювальний сезон 2025/2026 завершується у Чернігові 3 квітня 11:43
У Чернігові опалювальний сезон 2025/2026 завершується у п’ятницю, 3 квітня 2026 року, у зв’язку з тим, що середньодобова температура зовнішнього повітря вже перевищує +8 °C і, за прогнозами, утримуватиметься на цьому рівні до кінця тижня.
© 2005-2026