Відкрилась виставка декоративного розпису з нагоди 90-річчя від дня народження народної художниці України Марфи Тимченко
7 березня в Чернігівському обласному художньому музеї імені Григорія Галагана відбулось відкриття виставки декоративного розпису з нагоди 90-річчя від дня народження народної художниці України Марфи Тимченко. Безсмертним витвором українського народного генія, навіяного щедрою природою рідної землі й багатою фантазією самого майстра, є декоративний розпис.
Він бере початок від настінного малювання часів появи хати-мазанки, був поширений в архітектурі та побуті селян. Поступово переходить і стає популярним у поліграфії, фарфоро-фаянсовій, текстильній промисловості, широко застосовується для дизайну сучасних споруд, предметів ужитку, а також виконується на папері, картоні, полотні й експонується на художніх виставках, як твори станкового мистецтва.
Давні традиції декоративного живопису продовжувала і збагачувала в другій половині ХХ – на початку ХХІ століть творча династія Тимченко-Скицюк, яскрава представниця якої Марфа Тимченко (1922-2009) – член Спілки художників України (1950), народний художник України (1977), перший лауреат премії ім. К. Білокур (1990), лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка (2000).
На формування її як маляра вплинули петриківська та київська школи орнаментального мистецтва.
Природне відчуття краси і тонкий естетичний смак художниці, злагодженість барв знайшли втілення в зображенні квітів. Структуру “кілкових” рушників для оздоблення хати наслідує декоративне панно “Зірочки”, 1987 р. В його основу покладений мотив куща, що символізує “дерево життя” і тяжіє до стилізації реальних природних форм рослинного світу.
Поміж розкішних дарів флори значне місце в розписах майстрині посідають орнітологічні представники фауни. Великі за розміром квіти та ритмічно поєднана з ними пара павичів утворюють цілісну композицію “Птахи”, 1988 р. Здавна образи птахів пов’язували зі щасливим шлюбом. Декоративно трактовані, вони часто виступали головними персонажами сюжетно-тематичних творів Марфи Ксенофонтівни. Гармонію сімейних стосунків передано в роботі “На гулянні”, 1986 р., що є “картинною”, й разом з тим – ілюстративною.
Оригінальністю композиційного вирішення відзначаються символіко-алегоричні твори малярки. Відгомоном Чорнобильської трагедії є таке персоніфіковане зображення, як “Крилатий птах”, 1986 р. Чорно-сива зозуля в обрамлені сірих квітів здіймає крила та уособлює собою наслідки атомного лиха.
Мистецькі пошуки і мальовничі куточки Седнєва наснажили художницю до написання квітково-рослинними елементами-мазками краєвидів з людськими постатями. Як складові тематичних композицій, вони становлять вагому частку творчого доробку майстрині, присвяченого Тарасу Шевченку. За мотивами його віршованих рядків виконані, зокрема панно “Сім’я”, 1987 р. та “Явір над водою”, 1985-1989 рр. Природа виступає в них як самостійний художній образ, що сполучає в собі конкретність реального пейзажу з декоративно-стилізованою подачею.
З іменем вітчизняного класика пов’язана й робота “Липа в цвіту”, 1982 р. Велично, урівноважено, з ніжними тональними переходами світлих і темних фарб зобразила авторка квітуче дерево-патріарх, де колись любив відпочивати великий поет.
Сповнений ностальгією за рідною Петриківкою, минулим дитинством та юністю є ще один цикл унікальних картин. Закарбовані в пам’яті малярки епізоди пережитих років задумувались як ілюстрації до літературної автобіографічної сповіді. Але мотиви, трансформовані її фантазією, поєднані з ідеалізацією дійсності, були втілені в станкових панно.
Серед них – “Моє дитинство”, 1986 р., “Косар”, 1989 р., які вирізняються витонченим малюнком, відчуттям ритму та колористичною довершеністю.
Супутником Марфи Тимченко в житті та мистецтві був Іван Скицюк (1907-2004) – член Спілки художників України (1967), заслужений майстер народної творчості України (1986), лауреат премії ім. К. Білокур (1997).
Основою мови його письма став характерний для Поділля орнамент, прикметою якого є напрочуд вражаючий декоративний ефект. Своєрідне образне мислення і світогляд митця втілені в роботах за сюжетами фольклору та літературних творів.
Звертаючись у думках до своїх дитячих років, з-під пензля майстра оживали чарівні красоти рідного краю, розповіді бабусі, що постали дивним світом казок у вигляді художніх панно: “Жар-птиця”, 1970 р. і 1988 р. тощо.
Подорож до Седнівського будинку творчості надихнула маляра на написання нових за стилістикою робіт, де передача реально існуючих пейзажів інтерпретується мовою декоративного мистецтва, а особливої оригінальності їм надають казковість і наївність зображення. Поезія Кобзаря, місто, де він неодноразово бував, є темами живописних полотен Івана Степановича “Доля”, “Липа Шевченка в Седневі”, 1978-1983 рр., “Тополя”, 1983 р.
Продовжує традиції знаної родини донька Олена Скицюк (1950 р. н.) – член Спілки художників України (1977), лауреат мистецької премії “Київ”, премії ім. К. Білокур (2011), яка має свій власний оригінальний почерк. З одного боку, він ніби й несхожий з мовою письма М. Тимченко та І. Скицюка, а з іншого – зумовлений художніми формами, виробленими батьками.
Фольклорно-літературні мотиви, враження від природи, образи, народжені уявою, авторка сміливо перетворила на гармонійні за кольором композиції на картоні (панно “Веселка”, “Цвіте горох”, 1986 р.), у керамічних виробах (плакетки “Рибки”, 1982 р., “Осіння”, 1983 р., “На горі”, “На дні морським”, 1988 р.) та фарфорі (ваза “Метелики”, таріль “Перед першим польотом”, 1978 р., пласти “А сонечко світить”, “Бабки”, 1986 р.).
Кожен з майстрів відомої родини – особлива творча натура, яка зробила воістину неоцінений внесок у розвиток української культури, примножив її національну скарбницю. Представлені з фондової колекції Чернігівського обласного художнього музею імені Григорія Галагана твори славетного сімейства є свідченням високого професіоналізму, непересічного таланту і щирого бажання авторів дарувати сучасникам та нащадкам зустріч з прекрасним.
Останні новини Чернігівщини
365 пожеж в природній екосистемі Чернігівщини з початку року: чому виникають та як запобігти 18:11
«До речі, це майже в два рази більше, ніж за аналогічний період минулого року (186 надзвичайних ситуацій), – повідомив на брифінгу в офіційному медіацентрі ОВА Олександр Бобро, заступник начальника Головного управління із запобігання надзвичайним ситуаціям ГУ ДСНС України в області. – 356 із них – суха трава та сміття на відкритих територіях, а 9 пожеж – це лісові масиви та насадження».
Бізнес, який постраждав під час ракетних ударів 17 квітня, може отримати грант на відновлення від МОМ 18:08
Міжнародна організація з міграції (МОМ) в рамках проєкту «Життєздатність+ Економічна інтеграція внутрішньо переміщених осіб та постраждалих від війни», що фінансується Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) через Банк розвитку KfW, допоможе чернігівським підприємцям.
На Чернігівщині до 11 років позбавлення волі засуджено двох російських військових, які катували та жорстоко поводились з цивільним 18:03
Поліція завершила досудове розслідування та скерували до суду провадження, щодо двох російських військовослужбовців, які 6 березня 2022 року затримали цивільного місцевого мешканця у селі Слобода Чернігівського району. Чоловіка тяжко побили та погрожували спалити живцем.
Майстер–клас для спортивної спільноти Чернігівщини від володаря першої олімпійської медалі на Чернігівщині Олександра Батюка 18:01
Цьогоріч виповнюється сорок років з часу проведення XIV Зимових Олімпійських ігор у місті Сараєво (на той час Соціалістична Федеративна Республіка Югославія). Тоді у далекому 1984 році на цих престижних міжнародних змаганнях наш земляк, відомий український лижник Олександр Батюк виборов срібло у складі команди з лижної естафети 4х10 км.
На Чернігівщині запрацювали одразу дев’ять поліцейських станцій 11:39
Сьогодні в Остерській ТГ та ще у восьми громадах області розпочали роботу нові поліцейські станції. Допомагати, дбати про безпеку і захищати місцевих мешканців відтепер будуть дев’ять поліцейських офіцерів громад.
© 2005-2024