Козацька доба у назвах вулиць Чернігова

13.07.2015   07:58 —

У ХVІІ столітті наше місто було центром козацького полку. Чернігівський полк займав північну частину сучасної області. На його території проживало кілька тисяч козаків, які під час мобілізації формували один військовий полк.

Чернігівськими полковниками були, зокрема, Мартин Небаба, Степан Подобайло, Василь Дунін-Борковський, Іван Самойлович, Павло Полуботок.

Чернігів – місто козацької слави. Недаремно тут збереглися унікальні архітектурні пам’ятки козацького періоду, зокрема, Катерининська церква, будинок Полкової канцелярії, Троїцький собор.

Але, чи вшановано належно козацька доба у назвах вулиць нашого міста?
За незалежності України 2001 року вулицю Свердлова перейменували у вулицю Гетьмана Полуботка, визначного українського військового та політичного діяча, чернігівського полковника і наказного гетьмана Війська Запорозького Лівобережної України (1722-1724). Заарештований за супротив діяльності Малоросійської колегії. Помер в ув’язненні на території Петропавлівської фортеці.
Маємо ще вулицю Скоропадського (на околиці міста, біля вулиці Ворошилова). Але на честь якого Скоропадського вона названа – Івана чи Павла – невідомо.

У зв’язку із набуттям чинності Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки» та враховуючи думку громадськості, комісія міськради з упорядкування назву вулиць вирішила вшанувати і козацький період в топонімах Чернігова. Хоча, це лише пропозиції і вони потребують обговорення та затвердження на сесії міськради.
Пропонується перейменувати:
- вулицю Богунського – на вулицю Івана Богуна;
- вулицю Боженка – на вулицю Мартина Небаби;
- вулицю 50 років СРСР – на вулицю Козацьку;
- вулицю Калініна – на вулицю Василя Дуніна-Борковського;
- провулок Калініна – на провулок Василя Дуніна-Борковського;
- вулицю Щорса – на вулицю Івана Мазепи.

Цей перелік варто продовжити. Адже ще не вшановані визначні особи козацької доби, пов’язанні із Чернігівщиною, зокрема, Степан Подобайло, Яків Лизогуб, Дем’ян Многогрішний, Кирило Розумовський. Слід назвати і вулицю на честь гетьмана Івана Скоропадського. Адже його життєвий шлях та діяльність тісно пов’язана з нашим містом.

Сергій Черняков, вчений секретар Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».
На фото Миколи Турчина козацька Катерининська церква.

Довідка (за матеріалами збірника «Чернігів європейський. Повертаємо історичну пам’ять та справедливість».

Богун Іван (?–1664) – герой визвольної війни українського народу, військовий і державний діяч, козацький полководець, полковник подільський, згодом – кальницький (вінницький) і паволоцький; один із соратників Богдана Хмельницького. Похований під Новгород-Сіверським.

Дунін-Борковський Василь Касперович (1640–1702) – чернігівський полковник (1672–1687), генеральний обозний, благодійник Єлецького Успенського собору в Чернігові. Жив і похований в Чернігові.

Мазепа Іван Степанович (1639–1709) – визначний діяч боротьби за незалежність України XVIІ — початку XVІІІ століття, прізвище якого стало символом українського патріотизму, видатний гетьман України від 1687 року. Щедрий дарувальник коштів на спорудження храмів, дзвіниці, шедевру ювелірного мистецтва – срібних царських врат Борисоглібського собору тощо. Зокрема, на його кошти побудовано Троїцький собор, що тепер, за іронією долі, є кафедральним храмом УПЦ Московського патріархату. За дослідженням історика Сергія Павленка, портрет гетьмана Мазепи є в цьому храмі в образі Іоанна Предтечі.

Небаба Мартин (?–1651) – військовий та політичний діяч України XVII століття, один з керівників боротьби українського народу проти польської шляхти на Чернігівщині, сподвижник Богдана Хмельницького. Про його небувалий героїзм ходили легенди, які потрапили і в поему Ліни Костенко «Берестечко». Загинув 1651 року поблизу Чернігова.