Рідна мова – рідна мати

22.02.2012   18:20 — Агенцiя

До міжнародного дня рідної мови.

На межі тисячоліть, у двохтисячному році, людство зрозуміло, що майже половина із 6 000 розмовних мов знаходиться під загрозою зникнення. Тому рішенням Юнеско було започатковано Міжнародний день рідної мо?ви, який відзначається щороку 21 лютого. Основною метою є захист малих мов з кількістю носіїв менше ніж 10-ть тисяч. Часто ці мови не передаються наступному поколінню і потрапляють у забуття.

За кількістю носіїв українська мова входить до тридцятки найпоширеніших у світі, посідає друге-третє серед слов’янських. Здавалося би, причин для непокоєння не мало би бути. Проте в самій Україні, по 20-ти роках незалежності вона повноцінно функціонує лише на одній третині території, обмежено-частково на другій третині і практично відсутня на третій.

На жаль, ми не володіємо інформацією, як цей день відзначали інші національні громади Чернігова, а ті, кому не байдужі проблеми функціонування української мови, зібралися у культурно-мистецькому центрі “Інтермеццо”. Завдяки інтернет-зв’язку до обговорення долучилися представники громадських організацій Харкова, Тернополя та Дрогобича.
Студентки філологічного факультету ЧНУ імені Тараса Шевченка розповіли про опитування, яке вони провели серед персоналу та відвідувачів чернігівських книгарень. Виявилося, що сьогодні книги українською активно запитує молодь. Також було відзначено, що багатьма позитивно сприймається явище українсько-російського білінгвізму, при домінуючому становищі російської і пасивній функції української.

Присутні погодилися, що причина такого становища носить більше етнопсихологічний характер, ніж філологічний, адже виховний процес у дитячих садках, школах, вузах здійснюється переважно українською мовою, проте повноцінне мовне середовище не функціонує. У багатьох українська мова асоціюється з архаїкою, проблемним сільським життям, а все сучасне та перспективне пов’язується з російською. Тому й логічно, що вибір робиться на користь останньої.

На переконання присутніх ситуацію можуть змінити сучасно мислячі, широко освічені, привабливі у своїй успішній діяльності носії української мови. Адже позитивний приклад завжди знаходить послідовників.

Також цього дня в університеті відбувся флеш-моб: елементи одягу білого кольору студентів символізували чистоту української мови. Цим вони виступали проти засмічення мови у молодіжному середовищі. Активісти міської організації “Молода Просвіта” поділилися подробицями літературного вечора, що відбувся напередодні.

Під час інтернет-спілкування з представниками інших міст свою політичну сатиру “Хоч прізвище його на “Ко” зачитав заслужений лікар України Сергій Богдан:
Хоч прізвище його на – “ко”.
Та цвенька-цвенька по-чужому
І дудлить яро дикеє вино.
А звідки йому знати про Вкраїну?
Хто розповість йому про славу Берестечка?
І малинову радість Жовтих Вод,
Про Дорошенка. Палія і Гонту.
Що українець він, а не безродний хлоп!
Та дудлить дико яреє вино,
І цвенька, цвенька по-чужому.
Хоч прізвище його на “ко”.

З цікавістю сприйняли підібрані Олексою Пекуром римовані епітети, гарні і не дуже, якими нагороджують українську мову:
* Під зірочками кожен на свій розсуд ставить стверджувальний знак оклику “!”, або знак питання “?”, у разі непевності.
Н а ш а м о в а с о л о в ’ї н а
В с е р ц і т ь о х к а є н е з м і н н о*

Ц и м б а л и с т о – с о п і л к о в а
М е л о д і й н а н а ш а м о в а*

Т у л у м б а с н о – т р е м б і т о в а
З в у ч и т ь г р і з н о н а ш а м о в а*

О к с а м и т о в о – ш о в к о в а/
Л а г і д н о ю є ц я м о в а

С в і т а н к о в о – п р о м е н и с т а
В р а н ц і б у д и т ь у с і х ч и с т о

Д у х м я н и с т о – в е ч е р о в а
С п о ч и в а є н а ш а м о в а

З а с п о к і й л и в о – к а з к о в а
Н а ш а м о в а к о л и с к о в а

С о к о л и н о – б е р к у т о в а
Н а с т о р о ж і н а ш а м о в а

З о з у л я с т о – с о р о ч и н а
Н а ш а м о в а б е з у п и н н а

Л е б е д и н о – г у с а к о в а
В л у ч н о ш п е т и т ь н а ш а м о в а

Ж у р а в л и н о – ч о р н о г у з н а
В м а т ю к а х м о с к а л ь с ь к и х в г р у з л а

С м а р а г д о в е і б а р в и с т е
М о в и н а ш о ї н а м и с т о

В и н о г р а д н о ю л о з о ю
О б п л і т а є н а с з т о б о ю

Х м е л е м, т е р п к и м а р о м а т о м
З а п о в з а є д о н а с в х а т у

Б а р в і н к о в о – в е р е с к о в а
П і д н о г а м и в ‘є т ь с я м о в а

Б у з и н о в о – ш о в к о в и ч н а
Н а ш а м о в а б л и с к а в и ч н а

М а л и н о в о – к а л и н о в а
О б п і к а є к р о в ‘ ю м о в а

О с о к о в о – р о г о з я н а
Н а ш а м о в а н е з і в’ я н е

С т р у н к о в в и с ь о ч е р е т я н а
Н а ш а м о в а н е з д о л а н н а

К о н о п л я н о – т ю т ю н о в а
З а п а ш н и с т а н а ш а м о в а

П о б а з а р а х, в е л е к т р и ч к а х
П о ч у в а є с е б е з в и ч н о

Н а с і н н е в о ю л у з г о ю
В с е з а п л ь о в а н о т о б о ю

В к а б і н е т а х у р я д о в и х
Л е д ь п о ч у є ш н а ш у м о в у

Я с е н е в о – с м е р е к о в а
Н е п о х и т н а н а ш а м о в а

Я б л у н е в о – с о к о в и т а
Н а ш а м о в а п л о д о в и т а

А б р и к о с о в о – с л и в о в а
С м а к о в и т а н а ш а м о в а

Т о п о л и н о – я в о р о в а
Н а ш а м о в а к о л ь о р о в а

З о р е п а д н о – в е с е л к о в а
В с і х д и в у є н а ш а м о в а

М о д е р н о в о – с у п е р о в а
К р е а т и в н а н а ш а м о в а

Б л а г о з в у ч н а і с п і в о ч а
В с і ї ї в и в ч а т и х о ч у т ь

П е р с п е к т и в н о – р о з в и т к о в а
Н а ш а м о в а г о н о р о в а

Д о с к о н а л а і д о б і р н а
В с і м о х о ч и м с л у ж и т ь в і р н о

В о д о г р а й н о – в и б л и с к о в а
Л л є т ь с я м о в а в и н я т к о в а

Н а й п р о з о р і ш а й д ж е р е л ь н а
Н а ш а м о в а н е з н и щ е н н а

О с в і ж а ю ч о – к р и н и ч н а
Б у д е м о в а ж и т и в і ч н о

На завершення одночасно у Чернігові, Харкові, Дрогобичі та Тернополі лунала “Рідна мати моя” …

Прес-служба КМЦ “Інтермеццо”