Правнуки ветеранів другої світової презентували неписані історії власних родин

13.05.2015   08:02 —

Одинадцятикласниця КатеринаКаревінастала переможницею конкурсу учнівських презентацій «Історія великого життя», який відбувся у Прилуцькій міській центральній бібліотеці імені Любові Забашти.

В конкурсі взяли участь учні гімназії №1 імені Георгія Вороного. На розсуд журі та гостей бібліотеки вони представили сімейні розповіді і перекази про те, як їхні діди і прадіди пережили лихоліття Другої світової війни.Презентаційний матеріал кожного учасника доповнювали матеріали і документи із сімейних архівів, а також використовувались тематичні фото (наприклад, штурм Рейхстагу і т. п. ).

Переможниця конкурсу Катерина Каревінапредставила моноспектакль про свою прабабусю Любов Микитівну Рослік, яка пережила три роки жахіть у концтаборі Равенсбрюк на території Німеччини. Друге місце розділили дев’ятикласники ОксанаРогальова та Артем Ягодка. Їхні історії – про прадідів, якідійшли до Берліна, але у кожного цей шлях був по-своєму складним і героїчним. Третє місце також дісталося двом учасникам – учням 9 (Б) класу Ніколенку Олександрові за історію, якйого прадід Павло ГригоровичВедмідськийфорсував Дніпро, а такожТані Гайдай за історію про корінну ленінградку Поух Наталію Петрівну, яку доля закинула у Прилуки після всіх днів пережитої блокади.

Ці та інші реальні історії з уст правнуків, словами їхніх прадідів, які пережили 1939-45 роки, відкрили багато сторінок історії, що донедавна вважалися забороненими і які свідчать, що й досі не все відомо про страшні події Другої світової.Протягом прослуховування всіх розповідей у залі стояла тиша з присмаком печалі, смуткуі хвилювання, адже всі гімназисти розповідали історії своїх родин зворушливо, щиро, емоційно. В окремих учнів розповідь перетворювалась у справжнє художнє оповідання, але головний герой там був не вигаданий, а рідна людина – прадідусь чи прабабуся.

«Українська мозаїка Другої світової із уст людей, які пережили цю війну, абсолютно інша, ніж про це писали колишні радянські підручники, а тому поки живі свідки тих лихоліть, варто вивчати і писати нову, правдиву історію країни, – ділиться враженнями від конкурсу гімназистка Катерина Каревіна. –Зараз життя моєї бабусі обмежується стінами будинку, книгами, телефонними дзвінками рідних та спогадами. І я рада, що мені вдалося записати все в деталях, щоб розповісти колись наступним поколінням нашої родини».

Конкурсні роботи оцінювало компетентне журі у складі завідуючої філіалом імені Олега Кошового Прилуцького краєзнавчого музею імені В. І. Маслова Тетяни Іващенко, старшого вчителя історії гімназії №1 імені Георгія Вороного Валентини Борох, викладача історії Прилуцького медичного училища Геннадія Щесловського, директора МЦБ імені Любові Забашти Людмили Трошиної.

Директор бібліотеки Людмила Трошина подякувала всім учасникам конкурсу за участь і вручила пам’ятні подарунки.

«У кожній українській родині Друга світова війна залишила свій слід. Це сумні історії, перш за все, а вже потім історії героїчні, патріотичні, повчальні. Чому насамперед сумні? Тому, що війна – це завжди смерть, і буде нечесно казати, що людина прагне померти більше, ніж жити. Залучення молоді до вивчення історії свого роду та країни – саме таку мету ставили перед собою працівники книгозбірні, – зазначила організатор конкурсу Ніна Горбань, –і конкурс презентацій підтвердив те, що молоде покоління усвідомлює свою належність до українського народу, сприймає війну як складний історичний процес.»