У Ніжині відбувся ювілейний фестиваль жіночої творчості

27.12.2014   14:48 —

Ніжинщина овіяна театральною славою першої народної артистки України Марії Заньковецької, повідомляє «Урядовий кур’єр».

Вона народилася в селі Заньки поблизу Ніжина, згодом часто поверталась у рідні краї, збирала акторські трупи з аматорів у Ніжині, грала тут з ними. Тому зрозуміло, чому культурне середовище міста робить усе для  культивування пам’яті про видатну землячку.

Десять років тому художній керівник  Ніжинського академічного українського драмтеатру ім. М. Коцюбинського Алла Соколенко  та його генеральний директор Юрій Муквич започаткували Міжнародний театральний фестиваль жіночої творчості ім. М. Заньковецької.

Вистава Ніжинського українського драмтеатру ім. М. Коцюбинського «Борітеся — поборете, вам Бог помагає!» через полум’яне Шевченкове слово розповідає і про Революцію гідності, і про знакові події опісля. Фото надане автором.

Фестиваль виокремлюється тим, що знайомить із численними цікавими прикладами жіночої творчості у виставах українських театрів та колективів з інших країн.

Однак цьогорічного, ювілейного, трохи не скасували: дається взнаки  надскладна ситуація у країні. І все-таки слушним стало переконання, що театральне мистецтво здатне бути своєрідним другим фронтом, де можна загартуватися духовно, культивувати національну ідею.

Оптимізмом й вірою в перемогу зарядив глядачів подарунок господарів. Ніжинський театр представив позаконкурсну виставу «Борітеся — поборете, вам Бог помагає!» Вона побудована на творах Тараса Шевченка, а звернена до нас, нинішніх. Через полум’яне Шевченкове слово розповідається про події Революції гідності й процеси, що відбуваються після нього. Як народжується патріотизм, із чого проростає любов до Батьківщини, самопожертва заради свободи? Виявляється, про все це написано у нашого Пророка, треба тільки відчути його слова серцем.

У фестивальній програмі були представлені театри Чернігова, Полтави, Львова, Києва, Черкас, Кіровограда.

Чернігівський український муздрамтеатр ім. Т. Шевченка інтерпретував твори Кобзаря у спектаклі «Відьма» (реж. С. Кузик). Вистава яскрава за візуальним, пластично-музичним вирішенням. Шевченкове слово  чергується з українськими народними піснями, колядками, молебнями та піснеспівами.

Приз глядацьких симпатій отримав веселий грузинський водевіль «Ханума» А. Цагарелі (реж. Ц. Кобіашвілі) Полтавського українського муздрамтеатру ім. М. Гоголя. Класичний сюжет із музикою та співами про сваху Хануму, яка зуміла всіх перехитрити й втілити свій план з одруження Суліко, розгортається в атмосфері старовинного грузинського Авлабара, що представлений стилізованими картинами Піросмані.

Також музичною була вистава «Смак до черешень» А. Осецької (реж. Г. Воловецька) Львівського національного театру ім. М. Заньковецької. Головні герої Зося (О. Бакус) та Марек (Р. Біль) —  поляки, але їхні проблеми не мають національності. Любов і розлучення, пошук порозуміння у стосунках чоловіка і жінки в усіх народів  чи не найголовніші.

У моновиставі «Елеонора» Г. де К’яра (реж. С. Проскурня) Черкаського українського муздрамтеатру ім. Т. Шевченка актриса Тетяна Крижанівська розповідає про долю видатної італійської актриси Елеонори Дузе, до речі, її гру бачила Заньковецька.

Вистава «Моїй мамі сто років», інсценізація Є. Курмана (реж. М. Шин) Кіровоградського українського муздрамтеатру ім. М. Кропивницького суто жіноча, у ній четверо виконавиць, що грають сім’ю у трьох поколіннях — онуку, дочку, бабусю і прабабусю, на святкуванні 100-річчя якої збирається родина. Кожна виконавиця — колоритний персонаж із власною історією. Виконавиця ролі сторічної Малу Тамара Лаптєва отримала диплом «Краща жіноча роль на фестивалі».

Такими цього року були театральні молитви, звернені до Марії Заньковецької на фестивалі її імені. Перефразовуючи вислів з однієї вистави, зазначу, що головна емоційна пригода полягає в самому мистецтві, й услід за героїнею запропоную рецепт, як стати по-справжньому культурною людиною: Моцарт і Бетховен двічі на день перед їдою. Вживайте і ставайте високі духом!