Інформ-агенція «Чернігівський монітор»: RSS Twitter Facebook

Інформ-агенція «Чернігівський монітор»

Вівторок, 2 червня, 02:26:30

В художньому музеї Г.Галагана відкрилася виставка картин до 130-річчя від дня народження Андрія Петуся

01.12.2014   15:51Агенцiя

Складним, сповненим гострих соціальних суперечностей і художніх пошуків був початок ХХ-го століття в історії українського мистецтва.

Українська культура, як відкрита художня система, діяла в тісному контакті з головними напрямами того часу, отримуючи животворні впливи від модерну Англії, паризького ар нуво, краківської та віденської сецесії, мюнхенського югендстилю.

У передових культурних центрах – Кракові, Відні, Мюнхені, Парижі навчалися наші митці Олекса Новаківський, Михайло Жук, Олександр Мурашко, Федір Кричевський, Абрам Маневич. Саме в цей час і відбувалось становлення як художника талановитого юнака з Чернігівщини Андрія Петуся (1984-1958).
На базі рисувальної школи Миколи Мурашка в 1901створюється Київське художнє училище. Саме до цього навчального закладу вступає спочатку вільним (у 1910 році ), а потім і дійсним (у 1911році) слухачем живописного відділення Андрій Петусь.

Серед його викладачів були живописці Григорій Дядченко (1869-1921), Володимир Менк (1856-1920), Фотій Красицький (1873-1944), Федір Кричевський (1879-1947), майбутній засновник приватної художньої студії Олександр Мурашко (1875-1919).
У 1913-1914 роках Андрій паралельно з навчанням у художньому училищі відвідує студію О. Мурашка, майстерність якого як рисувальника та колориста вплинула на захоплення графікою молодого митця. Про це свідчать його жіночі пастельні портрети з фондів нашого музею – «Наталка», 1924, «Леся» 1917, «Оксана», 1924. Живописні твори Петуся , як і графічні, спираються на міцну реалістичну основу і свідчать про високу технічну підготовку. Серед них, зокрема, «Портрет матері», 1946, «Портрет дівчини», 1912.

Поєднуючи педагогічну і творчу діяльність, Андрій Юхимович активно долучався до громадського і художнього життя незалежно від місця проживання. Так, у Маріуполі, де він працював учителем по закінченні Київського художнього училища, очолив реалістичну школу живописців, був співорганізатором місцевого музею, ілюстрував перше в Донбасі видання «Малого Кобзаря» Т.Шевченка українською мовою. Етюд «Околиця Жданова»(без датування) відноситься саме до цього періоду. Тут він знайомиться з випускницею вищих жіночих Бестужівських курсів Зоєю Данилевич, з якою одружується в Чернігові 1916 року.

Високоовічена, духовно багата жінка не раз надихала художника на створення її портретів («Портрет дружини» , без датування, «Портрет дружини», ХХст.)
З 1922 по 1935 рік подружжя Петусів живе в Чернігові: він працює викладачем малювання в школах, веде гуртки, організовує місцеве об’єднання митців реалістичного напрямку – філію Асоціації художників Червоної України (1927 р.), яку очолює з 1927 по 1929 роки та з 1931 по 1935 рік. Завдяки Андрію Юхимовичу у Чернігові з’являється мистецька студія для підвищення майстерності художників, першим керівником якої стає він сам.

Активна виставкова діяльність художника значно пожвавила мистецьке життя Чернігова. У 1928 році він ініціює звітну виставку новоствореної студії спільно з відомими київськими та харківськими художниками, де поряд із творами К.Трохименка, М.Жука, Г.Світлицького був представлений творчий доробок чернігівських художників. У 1927-1929 роках твори А.Петуся експонуються у Харкові, а у 1935 році він організовує першу обласну виставку дитячої художньої творчості.

У 1933 році по Чернігову прокотилася хвиля репресій, подружжя залишається без роботи і у 1935 році переїздить до м.Істра Московської області. У цей час написаний сповнений психологізму портрет «Бездомний», 1936.

Під час наступу німців на Москву довелось евакуюватись до Джамбула (Казахстан) і тільки після звільнення України художник повертається до Чернігова, де плідно працює в різних жанрах і техніках, виконує багато замовлень, бере участь в обласних та республіканських виставках.

У 1945році митець вступає до Спілки радянських художників України та до Чернігівського товариства художників. Виконує ряд творів на тему відбудови Чернігова та портрети партизанів – учасників Великої Вітчизняної війни Ф. Короткова, І. Цимбаліста, В. Яременка.

Займаючись організацією виставок і будучи їх експонентом (починаючи з 1915року), Андрій Юхимович так і не мав жодної прижиттєвої персональної виставки. Тільки у 1974 році Чернігівським історичним музеєм була проведена перша персональна виставка з нагоди 90-річчя митця.

У 1984 році твори А. Петуся були передані до фондів художнього музею. З огляду на це наступна персональна виставка художника до його 120-річчя відбулася вже в нашому музеї у 2004 році.

Спливають роки, змінюються художні смаки, естетичні погляди й засади образно-живописної мови. Втім мистецтво Андрія Петуся не залишає байдужими людей ХХІ століття. І цьому є просте пояснення. Художник у своїх творах залишив нам певний код, який дає розгадку таким важливим, непідвладним часові поняттям – правди, добра та краси. Він залишив нам і пам’ять про наше минуле, наше національне коріння.


Чернігівський обласний художній музей ім. Григорія Галагана

Останні новини Чернігівщини

Андрій Прокопенко офіційно представив очільника Менського району Євгена Соловйова

Андрій Прокопенко офіційно представив очільника Менського району Євгена Соловйова 19:27

Голова Чернігівської обласної державної адміністрації Андрій Прокопенко представив колективу Менської районної державної адміністрації нового керівника – Євгена Соловйова.

АНОНСИ ПОДІЙ