Відкрилася виставка “По кому дзвонить дзвін”

20.11.2014   07:43 — Агенцiя

19 листопада у Військово-історичному музеї – відділі Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського відкрилася виставка “По кому дзвонить дзвін” (100-річчя Першої світової війни).

Перша світова, або Велика європейська війна – перший глобальний збройний конфлікт у світі, який розгорнувся на теренах Європи. Війна відбувалася між двома могутніми військово-політичними блоками – Антантою (Франція, Росія, Великобританія) та Троїстим союзом (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія) і тривала з 28 липня 1914 року до 11 листопада 1918 року. Загалом, до військового протистояння долучилося 38 країн. У цій війні для нищення людей вперше була застосована авіація, хімічна зброя і бронетанкові війська. Один з найбільш страшних і кривавих в історії людства конфліктів спричинив загибель 10 млн. солдат і майже 12 млн. мирних мешканців. Внаслідок війни відбувся політичний перерозподіл світу, розпалися чотири імперії: Австро-Угорська, Німецька, Османська та Російська, у Східній і Центральній Європі утворилися нові незалежні держави, в тому числі й Україна.

У Першій світовій війни брали участь і українці, які, не маючи власної держави, вимушені були воювати по різні боки окопів і гинути за чужі інтереси. Понад 3 мільйони були у складі російської армії, 250 тисяч – в австрійській (більшість – у створеному на початку війни Легіоні Українських Січових Стрільців). Поділена між двома головними противниками, Україна вже від початку воєнних дій зазнала великих руйнувань, стала ареною жорстоких битв, безперервних наступів, окупації.

Майже 200 тисяч мешканців Чернігівщини брали участь у бойових діях на різних фронтах, воювали на землі, у повітрі, на морі. Чернігівці споряджали на фронт санітарні поїзди, допомагали воїнам, їхнім родинам, сім’ям загиблих, біженцям.
26 серпня 1914 року у Чернігові жалобна процесія провела в останній путь першого загиблого на війні земляка.

2 вересня 1914 року до Чернігова привезли перших поранених, а на листопад 1914 року по всій губернії діяли 54 медичних пункти (лікарні, шпиталі, лазарети).
З весни 1915 року з прифронтових губерній масово почали евакуювати людей, органи влади, заклади освіти, військові шпиталі тощо.

У 1917 році революційна ситуація, що склалася в Україні напередодні війни, вибухнула революцію – Україна стала суб’єктом війни.

На виставці представлені світлини, документи, особисті речі, предмети військового і мирного побуту, зброя, прилади, макети військової техніки, однострої, мистецькі твори. Експозиція розповідає про українців на фронтах та в тилу, їхні тривоги та прагнення допомогти стражденним, про жах війни та милосердя.

Кожний розділ перегукується із сучасністю, 1914 рік з 2014. Утиски та репресії, яких зазнали українці, в першу чергу, інтелігенція, після “визволення” Галичини російськими військами призвели до арештів, примусового виселення, заборони української мови, закриття українських шкіл тощо. У Чернігівській, як і в багатьох інших українських губерніях імперії розгорнувся благодійний рух по збору коштів для потреб армії. Збиралися та складалися посилки з теплими речами, продуктами, тютюном тощо, які відправлялися на фронт. Чимало жінок опікувалися пораненими в госпіталях, діяли комітети допомоги біженцям. Поховання загиблих воїнів перетворювалися на патріотичні мітинги.

На виставці представлені матеріали із зібрання Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського, Музею історичних та культурних реліквій родини Шереметьєвих (Київ), Чернігівського художнього музею імені Григорія Галагана, Державного архіву Чернігівської області та чернігівських колекціонерів – Анатолія Якимахи, Костянтина Ягодовського, Юрія Дахна Володимира Чередниченка.

Найдавнішим музейним предметом на виставці є дзвін 1629 року, який “калатає” в наші серця, а найсучаснішим – прапор чернігівських прикордонників, що побував у зоні АТО.

Максим Блакитний, Людмила Линюк, Людмила Майборода