Відреставровані книги із зібрання Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського на виставці в Києві
Зібрання стародруків Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського вважається одним із найкращих серед музейних збірок в Україні і становить значний науковий інтерес. Головним джерелом його формування є колекції Чернігівського єпархіального давньосховища, Музею українських старожитностей Василя Тарновського, бібліотеки та музею Чернігівської губернської вченої архівної комісії.
За довгі роки свого “музейного життя” ці, у своїй більшості, богослужбові книги зазнали чимало “страждань”: переїзди з місця на місце, евакуація та повернення до Чернігова тощо. У 1920-х – 1930-х роках на срібні оклади Євангелій неодноразово зазіхали “збирачі” музейних коштовностей на потреби індустріалізації. Але попри це стараннями музейників колекція збереглася і поповнилася.
Проте, час залишив на книгах свій карб. Передані до рук реставраторів, музейні раритети отримали нове життя. У жовтні цього року в Національному музеї літератури України відкрилася виставка “Від “Апостола” Івана Федорова та “Кобзаря” Тараса Шевченка. Наукова реставрація”. В експозиції свій доробок порятунку Книги представили фахівці Національного науково-дослідного реставраційного центру України. Виставка була присвячена 440-річчю книгодрукування в Україні та 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка.
З-поміж декількох десятків врятованих перлин книгодрукування п’ять – з колекції Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського. Євангеліє 1688 року у срібному з позолотою окладі чернігівського полковника Якова Лизогуба, про що сповіщають герб на верхньому бортику спинки окладу та запис, вміщений 1692 року на сторінках, офіроване до церкви Різдва Богородиці, збудованої Лизогубами у Седневі. Ще одне експоноване Євангеліє з музейної збірки вийшло друком у Вільно 1600 року і прикрашене срібним окладом XVIII століття. Інші дві (чернігівські) церковні книги, представлені на виставці: Октоїх московського друку 1632 року та Синопсис Інокентія Гізеля 1680 року, надрукований у Києво-Печерській Лаврі. Остання належала чернігівцю Дмитру Бочкову, який у 1906 році подарував її Чернігівській вченій архівній комісії.
Єдине світське видання із зібрання музею на виставці – “Буквар Южнорусский”. Ця невеличка книжечка була підготовлена та видана у січні 1861 року Тарасом Шевченком для початкового навчання українською мовою в недільних школах.
Помилуватися ошатними виданнями та побачити фотофіксацію їхнього стану до реставрації можна до середини грудня.
Сергій Лаєвський
Останні новини Чернігівщини
Напередодні Дня молоді Уряд відзначив двох представниць Чернігівщини 14:26
Премію Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України за 2025 рік отримали Юлія Дзюба, членкиня Правління громадської організації «Профешенал гавермент», та Поліна Гомбалевська, президентка громадської організації «Українська асоціація студентів» – а також чинна голова Молодіжної ради при Чернігівській ОДА.
Здоров’я працівників та безпечні умови праці – у фокусі діалогу з бізнесом 13:15
Безпечне робоче середовище — це не лише вимога законодавства, а й важлива складова відповідального ведення бізнесу.
Для лікарень області надійшли ліки та спецобладнання від благодійників на майже два мільйони гривень 12:54
Наприкінці липня у Чернігівську область доставлено велику партію медикаментів, ортопедичних виробів та сучасного високотехнологічного устаткування.
У Чернігівському медичному центрі сучасної онкології встановлюють третій лінійний прискорювач 12:12
Цей апарат дасть змогу охопити ще більше пацієнтів. Лінійний прискорювач дозволяє проводити високоточну променеву терапію, що в рази збільшує шанси онкохворих на одужання.
На Чернігівщині продовжують реалізацію проєкту щодо підтримки дітей полеглих захисників та захисниць 11:45
Днями у Чернігові відбулася робоча нарада під головуванням заступника голови Чернігівської ОДА Івана Ващенка щодо реалізації проєкту підтримки дітей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України. Ініціатива започаткована ПрАТ «Авіакомпанія «Українські вертольоти».
© 2005-2026