Олександр Зінченко: коли суспільство згадує про Бандеру, то чекай революцію

30.08.2014   09:44 — Агенцiя

28 серпня у Чернігові Олександр Зінченко, заступник Українського інституту національної пам’яті, відвідав Військово-історичний музей – філію Чернігівського обласного історичного музею імені В.В.Тарновського.

З хвилини мовчання за загиблими чернігівцями – захисниками України, яку оголосив Сергій Лаєвський, директор історичного музею імені В.В.Тарновського, розпочалися у музеї прес-конференція представника керівництва Українського інституту національної пам’яті для журналістів і наступна зустріч із істориками – вчителями шкіл та викладачами вищих навчальних закладів обласного центру.

Олександр Зінченко розповів журналістам, що після Революції гідності нова команда Українського інституту національної пам’яті здійснює головне завдання – формування та реалізацію державної політики національної пам’яті, спрямовану на збереження та відновлення пам’яті народу, подолання наслідків тоталітарного минулого та зміни суспільних відносин задля розвитку демократії, дотримання прав та свобод людини, громадянської толерантності та відновлення справедливості щодо жертв політичних репресій, геноциду та злочинів проти людяності. У час, коли безпека країни під загрозою, а людей штучно розділяють, спекулюючи історією, важливо говорити правду і не боятися свого минулого.

Він ознайомив із рішеннями та планами реформування Українського інституту національної пам’яті як центрального органу центральної виконавчої влади з використанням успішного досвіду Польського інституту національної пам’яті з врахуванням українських національних особливостей та інтересів. Важливо, щоб усі архіви комуністичної доби були передані від СБУ, МВС та інших установ Інституту національної пам’яті і створені умови для їхнього дослідження. Актуальною складовою роботи стане науково-просвітницька робота, щоб суспільство знало історичні події, особливо гострі й травматичні і вміло виважено їх оцінювати. Отже, популяризація маловідомих сторінок української історії ХХ століття на документальних фактах без «купюр» є одним із головних завдань Інституту. Правда завжди переможе.

— Для подолання тоталітарного минулого Україні потрібний діалог між регіонами і поколіннями. Ключове слово – діалог – наголосив заступник директора Українського інституту національної пам’яті.

Український інститут національної пам’яті бере участь в формуванні та організації системної роботи у державі щодо героїзації осіб, які віддали життя за Україну, відповів на запитання журналістів Сергій Бутко, представник Інституту у Чернігівській області. Вона проводиться на виконання рішень наради, яка відбулася 7 серпня ц.р., під головуванням Віце-прем’єр-міністра України Олександра Сича. Збирається інформація про загиблих як в країні, так і в області для підготовки перейменування вулиць, встановлення меморіальних дошок, знаків, проведення заходів, видань тощо. Так, зі спільної ініціативи Чернігівської облдержадміністрації та Українського інституту національної пам’яті створено окрему сторінку «Герої не вмирають» про загиблих чернігівців – захисників України на сайті облдержадміністрації (http://cg.gov.ua/index.php?id=11747&tp=1&pg=). Інститутом надається науково-консультативна допомога у створенні виставки захисникам української Вітчизни Корюківському історичному музею.

Олександр Зінченко на зустрічі з істориками – вчителями шкіл та викладачами вищих навчальних закладів обласного центру ознайомив із планами підготовки Українським інститутом національної пам’яті разом із фаховими установами спеціальних науково-методичних та інформаційних матеріалів на допомогу вчителям історії з вивчення важливих як героїчних, так і трагічних історичних подій. Показав зразки таких видань, як це робиться у Польщі. Одним із важливих напрямів історичної освіти не тільки учнів і студентів, а також практично всього суспільства має стати створення популярного журналу з історії, документальних фільмів і передач.

Представник Інституту та вчителі-історики були одностайні в розумінні важливості історичної освіти як інструменту розвитку та зміцнення української нації. Історики гідно оцінили приклади органічного зв’язку історії та сучасності , які навів Зінченко: коли у Польщі різко зросла популярність історичної постаті Юзефа Пілсудського, а в Україні – Степана Бандери, то це був сигнал, що попереду треба чекати революції у цих країнах. Так і сталося.

Освітяни розповіли про проблеми викладання історії в школах через невідповідність величезного історичного матеріалу, який вимагається вивчати за навчальними програмами з кількістю навчальних годин курсів історії України та всесвітньої історії, їхньої неузгодженості як єдиного цілого. Науково-методичне забезпечення викладання історії також не відповідає сучасним вимогам. Вони сподіваються, що нове керівництво Міністерства освіти поступово розв’яже ці проблеми.

Після заходу заступник Українського інституту національної пам’яті разом із директором Чернігівського обласного історичного музею імені В.В.Тарновського і за участю співробітників Інституту Сергія Бутка і Сергія Горобця обговорили питання та перспективи співпраці.

Так, Сергій Лаєвський висловив думку про важливість створення Інститутом національної пам’яті разом із фаховими установами національних пересувних виставок з актуальних та маловідомих сторінок вітчизняної історії, які в регіонах країни будуть доповнюватися стендами з місцевими історичними матеріалами. Такі пересувні виставки, як показує національний і чернігівський досвід, варто демонструвати не тільки в музеях, а також у громадських місцях населених пунктів областей.

Представники Інституту підтримали його пропозицію щодо ініціативи визначення у найближчий час Дня жалоби в області за загиблими героями – захисниками України. За останньою інформацією загинуло 34 захисника України від російської агресії з Чернігівщини.

Олександр Зінченко та Людмила Бабич, директор Корюківського історичного музею обговорили напрями та зміст подальшої співпраці щодо дослідження та увічнення пам’яті про Корюківську трагедію 1943 року.

Юрій Соколов, громадський діяч, депутат Новозаводської районної ради у м. Чернігові не тільки схвально оцінив співпрацю з Українським інститутом національної пам’яті, а також подарував гостю диск із кліпом «Вставай, Україно!» Він автор такого першого громадського проекту на Чернігівщині. Композитор – Іван Зажитько; слова – Ангеліна Костюк; виконала капела бандуристів ім. Остапа Вересая Чернігівського обласного філармонійного центру, керівники – заслужена артистка України Раїса Борщ та заслужений працівник культури Микола Борщ. Робоча група кліпу: режисер – заслужений артист України Олексій Биш, оператори – М.Пронін та А.Євсеєнко, відеоінженер – В.Апанасенко, фотограф – М.Харді, художник – В.Матвейцов.

Заступник Українського інституту національної пам’яті ознайомився з експозицією Військово-історичного музею – філії Чернігівського обласного історичного музею імені В.В.Тарновського.

Олександр Майшев, член Національної спілки журналістів України