Виставка “Осінній вернісаж” до Дня художника та 75-річчя Національної спілки художників України

16.10.2013   09:47 — Агенцiя

11 жовтня в Чернігівському обласному художньому музеї імені Григорія Галагана з нагоди Дня художника та 75-річчя Національної спілки художників України відбулось відкриття виставки живопису, скульптури та декоративно-ужиткового мистецтва “Осінній вернісаж”.

У царині образотворчості існують особистості, які подібно до моноліту визначають напрямок цієї діяльності протягом певного часу.
Для образотворчого мистецтва Чернігівщини другої половини XX – початку XXI століття такою знаковою постаттю став заслужений художник України Андрій Микитович Мордовець (1918-2006).

Його юність та молодість пройшла загартування в час Другої світової війни. Відразу по закінченню війни він розпочав власну професійну діяльність, спираючись на здобуту художню освіту в Ленінградському інституті живопису, скульптури та архітектури ім. І.Рєпіна. З 1953 року А. Мордовець жив і працював у Чернігові. Удосконалюючи традиції реалістичного мистецтва, художник створив свою, характерну лише для нього художню мову. Він писав портрети, картини на історичну тематику, проте у творчому доробку митця переважає пейзаж. Тема весни особливо приваблювала художника, їй він присвятив чимало своїх творів, серед яких картина “Задеснянські луки” (1995, картон, олія).

Заслужений художник України Євген Федорович Павлов (1941 р.н.) картину “Сонячний серпень” написав у 2001 році, в тому ж році подарував музею. Сам Євген Федорович називає цю роботу “Автопортрет з колегами”, де зображені В. В. Ємець, Ф.Міщенко, І.Курач, Є.Кріп, В.Корж, М.Євсеєв, О.Потапенко, В.Книшевський, С.Бібік, В.Зінченко, В.Трубчанінов, В.Юдін, Є.Павлов та Т.Гаснашанська.

Народний художник України Анатолій Шкурко (1924 р.н.) завжди відчуває історичний час, а його живописна манера залишається реалістично-експресивною. Мистецька спадщина художника є своєрідною хронологією від повоєнних років до сьогодення. Картина “Зима” (1964 р., полотно, олія) експонується не вперше. Милують око барви твору – холодні, співзвучні морозяній свіжості зими.

Картини Володимира Матвійцева (1963 р.н.) легко виходять за рамки жанрових канонів. Вони спонукають до роздумів про призначення людини, про життя і долю, про складність людської природи, як у творі “Святий козак” (1994, оргаліт, олія).

Представлений в експозиції твір “Костя” (2009, полотно, олія) написаний Заслуженим художником України, майстром пейзажного живопису та портрету Олексієм Какало (1942 р.н.). М’яке світло, широкий мазок пензля передають спокійну вдачу портретованого.

Широта творчого діапазону Євгена Кріпа (1948 р.н.), його власної обдарованості втілюється у творах живопису, графіки, монументального мистецтва, як в картині “Портрет художника В.Коржа” (1978, двп, темпера).

Володимир Зінченко (1948 р.н.) завжди мріяв бути лише художником. Світобачення і світосприйняття художника розкриває символіко-алегорична композиція “Покаяння” (1992, полотно, олія), основу якої складають зображення постатей християнських святих, серед яких у центрі виділяється образ Вседержителя.

Художники часто використовують натюрморт у поєднанні з іншими жанрами образотворчого мистецтва. Талановита чернігівська художниця Дєдова Тетяна (1959 р.н.) у творі “Вечір на балконі” (1988, полотно, олія) вміло поєднала пейзаж і натюрморт.

Упродовж декількох останніх десятиліть ім’я Петра Пікуля фігурує у незвичному для нього жанрі скульптури, а пов’язується насамперед з розвитком української сучасної дерев’яної скульптури. Митець не схиляється тільки до напрямків минулих століть, і водночас показує свою приналежність до української школи скульптури. Прикрашає виставку “Портрет І.Кочерги” (1990, дерево, різьблення).Саме вони- письменники, художники, музиканти працюють на користь людей, вважає автор.

Людина великого інтелекту, Володимир Володимирович Ємець кілька років поспіль очолював Чернігівську організацію Спілки художників УРСР. Він автор прекрасних пейзажів, сюжетних картин, а портрет займає особливе місце у творчості митця (“Портрет С. Курач”, 2008. Полотно, олія).

Мистецтво скульптора Джона Вайдмена (1943 р.н.) – результат унікального поєднання технічних і творчих можливостей. Використання різноманітних інструментів і матеріалів за власними технологіями дає майстру свободу в створенні нових художніх форм, виконаних у кращих традиціях світової скульптури.

Містер Вайдмен впродовж свого творчого життя виступає з лекціями про нові технології та безпеку роботи на Міжнародних конференціях та симпозіумах по скульптурі і живопису Національного музею Американського мистецтва Смітсонівського інституту, м. Вашингтон Округ Колумбія. В абстрактно – символічній композиції “Весняна погоня” (1992, латунь, дерево, зварювання) скульптор вирішує одне з головних формотворчих завдань. Співвідношенням форм викликати у глядача почуття, зворушити коло особистих емоцій, адже не існує меж для інтерпретації людиною будь-якого твору мистецтва.

Творчий доробок Володимира Андрійовича Чепелика сконцентрував у собі одну з найактуальніших проблем вітчизняної культури – бачення історичного минулого, його художнє осмислення та інтерпретацію. Його твори це широкий спектр творчих можливостей у бронзі й камені – як камерній, так і в монументальній та експериментальній пластиці. Учасник вітчизняних і міжнародних виставок, педагог- професор і керівник навчально-творчої майстерні багато сил та енергії віддає підготовці й вихованню скульпторів у Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури. Досконале володіння виражальними засобами станкової пластики дало змогу створити твір “Зустріч. С.Коньонков та В.Касіян” (1984, мідь, гальваніка) з тематики видатних діячів художньої культури.

Окрасою виставки є твори декоративно-ужиткового мистецтва знаних майстрів Чернігівщини: А.Колошина, Л.Панько, Г.Григоренко.

Ганна Григоренко у 2006 році залишила земні обрії, проте живе у нашій пам’яті як берегиня традицій дивовижного світу орнаментів, символів, композицій народної вишивки. Майстриня гармонійно поєднувала стародавні техніки вишивання, кольорову гаму, побудову композицій із сучасним кроєм та матеріалами. Протягом багатьох років вивчала зразки та техніки різних регіонів України, але перевагу віддавала дослідженню і популяризації вишивки рідного краю, які втілились у рушнику “Барвінок” (1990, льон, ручна вишивка).

Відрадно, що творчі сили обласної організації зосереджені не лише в центрі. Крім Чернігова спілчани живуть і творять у Прилуках, Острі, Славутичі. У Новгород-Сіверському, в одному з найбільших осередків художньої обробки дерева на Чернігівщині народився і нині живе Анатолій Іванович Колошин. Освіту здобув у Яворівському профтехучилищі, де опанував різні техніки різьблення. Але найбільше приваблює його тригранно – виїмчаста техніка, яка здавна була розповсюджена на Чернігівщині. У творчому доробку майстра скриньки, декоративні тарілі, мисники, полички, меблі. Вабить око “Скринька восьмигранна” (1988, дерево, різьблення), в ній майстер втілив високу техніку виконання, тонкий художній смак, невичерпну фантазію.

Представлені твори з фондів Чернігівського обласного художнього імені Григорія Галагана та приватних колекцій засвідчують, що національна проблематика об’єднує чернігівських художників різних творчих спрямувань, розвиток регіонального образотворення відбувається в контексті загальноукраїнського мистецького розвитку.

http://www.cult.gov.ua/news/vistavka_osinnij_vernisazh_do_dnja_khudozhnika_ta_75_richchja_nacionalnoji_spilki_khudozhnikiv_ukrajini/2013-10-15-4642