Краєзнавча конференція до 90-ї річниці заснування Чернігівського району Чернігівської області

31.05.2013   09:57 — Агенцiя

30 травня в обласному центрі, в помешканні Чернігівської райдержадміністрації проведено краєзнавчу конференцію “Дослідження з історії населених пунктів Чернігівщини (До 90-ї річниці заснування Чернігівського району Чернігівської області)”.

Микола Ганжа, голова Чернігівської райдержадміністрації, у вступному слові закликав краєзнавців до гідного відзначення 90-ї річниці заснування району, подальшого вивчення та збереження історії рідного краю.

Від імені та за дорученням директора Українського інституту національної пам’яті, член-кореспондента НАН України Валерія Солдатенка подякував чернігівським краєзнавцям за плідну, результативну роботу з відновлення та збереження пам’яті про своїх земляків та їхні звершення Сергій Бутко, представник Інституту в області, науковий співробітник.

Він презентував нові наукові праці, які сьогодні є основою вітчизняної історіографії про спалені села: “Україна під нацистською окупацією: спалені села (1941–1944 рр.): Анотований покажчик”, який видав Український інститут національної пам’яті (2012 р.), та “Спалені села і селища Чернігівщини в 1941–1943 роках: злочини проти цивільного населення” (2013 р.). Остання книга видана Чернігівською облдержадміністрацією, Чернігівською обласною радою, Українським інститутом національної пам’яті, Пошуковим агентством по створенню науково-документальних серіалів “Книга Пам’яті” та “Реабілітовані історією”.

С.Бутко закликав краєзнавців продовжити дослідження знищених нацистським окупантами населених пунктів разом із цивільним населенням. Представлені в національному і обласному покажчиках п’ять спалених сіл Чернігівського району є неповним їх переліком. Він ознайомив із критеріями визначення таких сіл, які розробили в Українському інституті національної пам’яті: До категорії “спалені села” відносять повністю або частково спалені (з цивільним населенням) в ході нацистських каральних акцій населені пункти, а також знищені під час відступу військ Вермахту та їх повторного повернення. Знищеними повністю є населені пункти, де було спалено (зруйновано) понад 90% дворів (будинків), мало місце масове вбивство і (або) спалення їх мешканців; знищеними частково – ті, в яких мали місце навмисне спалення селянських господарств (до 90%).

Сергій Горобець, науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук, презентував нові книги: “Присяга Чернігівського полку 1718 р.” (упорядники С.Горобець і І.Ситий, 2012 р.), С.Горобця, І.Ситого “Ройська сотня: історія створення, населені пункти, сотенна старшина” (2012 р.), “Переписна книга 1666 року” (упорядники С.Горобець і І.Ситий, 2013 р.), В.Кривошеї “Українське козацтво в національній пам’яті. Чернігівський полк” (2012 р.).

У представлених працях зацікавлений читач знайде документально обґрунтовану інформацію про населені пункти та родини козаків, духовенства, міщанства і посполитих сучасного Чернігівського та інших суміжних районів. Ще одна приємна особливість цих наукових видань – створення карт козацьких сотень.

Віра Зайченко, науковий співробітник Чернігівського обласного історичного музею імені В. Тарновського, презентувала свої авторські праці, які видав музей: “Новобілоуська метрична книга та її персоналії” (2012 р.), “Село Масани яким воно було” (2013 р.). Дослідниця високо оцінила книгу “Українське козацтво в національній пам’яті. Чернігівський полк” відомого українського дослідника, першого заступника директора Українського інституту національної пам’яті, доктора історичних наук Володимиря Кривошея. Вона підкреслила, що використала багато цінної інформацію з цього видання при підготовці своєї наукової розвідки про село Масани та історію найбільш відомих родин.

Андрій Курданов, голова районної організації Національної спілки краєзнавців України, поінформував про нові факти з історії релігійного життя в Чернігівському районі, які оприлюднені у третій книзі “Реабілітовані історією” Чернігівського пошукового агентства по створенню науково-документальних серіалів “Книга Пам’яті” та “Реабілітовані історією”.

Ганна Адруг, бібліограф Чернігівської центральної районної бібліотеки, розповіла про підготовку нового видання про відомих людей району, а Олександр Єршов, представник Чернігівського земляцтва у Києві, закликав збирати інформацію про відомих земляків, які вже проживають за межами країни. Наталія Бушай, редактор районної газети “Наш край”, оголосила про початок нового конкурсу “Сім чудес Чернігівського району”. Світлана Шкуропат, начальник відділу культури та туризму Чернігівської райдержадміністрації, поінформувала про участь у міжнародному форумі “Цінності традиційної культури та іміджева стратегія” у Могильові (Республіка Білорусь). Краєзнавець Володимир Шило розповів про створення музею, присвяченому екіпажу героїчного військового корабля, монітора “Смоленськ”.

Під час підбиття підсумків конференції Олександр Коваленко, директор Інституту історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка, кандидат історичних наук, професор, голова Чернігівської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, закликав краєзнавців розпочати роботу в районі з підготовки матеріалів до майбутнього нового чернігівського тому видання “Історія міст і сіл України”, а Михайло Литвин, голова Чернігівської районної ради, – створювати власні родинні родовиди.