Інформ-агенція «Чернігівський монітор»: RSS Twitter Facebook

Інформ-агенція «Чернігівський монітор»

Вівторок, 11 серпня, 16:08:53

Forbes: Чим відповіли депутати на обстріл Маріуполя

28.01.2015   12:51Агенцiя

Росію вголос назвали агресором, а «ЛНР» і «ДНР» визнані терористичними організаціями. У першому читанні

27 січня депутати відкрили позачергову сесію Верховної ради. Зсув на тиждень відносно затвердженого графіка роботи парламенту був пов'язаний із необхідністю зреагувати на ескалацію конфлікту на Донбасі. З початку року бойові дії на сході країни безпрецедентно загострилися: всього за минулі два тижні загинуло понад півсотні мирних громадян (із них 30 – внаслідок обстрілу Маріуполя 24 січня).

Парламентарії проголосували за звернення до світової спільноти – ООН, Європарламенту, ПАРЄ, парламентської асамблеї НАТО, парламентської асамблеї ГУАМ, національних парламентів – визначивши Росію як країну-агресора. «Верховна Рада визнає Російську Федерацію державою-агресором і закликає міжнародних партнерів України не допустити безкарності винних у злочинах проти людяності, здійснених з початку російської агресії проти України», – йдеться в заяві. Україна також офіційно просить військової та гуманітарної допомоги.

Українські парламентарії закликають не тільки не згортати, а й посилити санкції проти Росії, обмежити повноваження делегації РФ в ПАРЄ і нагадують про невирішену проблему анексії Криму.

Європейці досить прагматичні: вони хочуть все засудити, не несучи при цьому економічних втрат
Владислав Атрошенко, народний депутат, позафракційний

Також у першому читанні був прийнятий законопроект Кабміну – з подачі РНБО і парламенту – про визнання «ЛНР» і «ДНР» терористичними організаціями. Документ вносить зміни до законів «Про СБУ», «Про боротьбу з тероризмом» та інші. Підставою для присвоєння статусу терористичної є міжнародно-правові зобов'язання України або отримані документальні підтвердження здійснення організацією терористичної діяльності. Чи передбачає це, що в разі присвоєння «ЛНР» і «ДНР» статусу терористичних організацій, Україна виходить із переговорів із ними, розробники документа не уточнюють.

У Росії закликали не звертати уваги на прийняті рішення. Спікер Держдуми Російської Федерації Сергій Наришкін після засідання ПАРЄ зазначив, що те, що відбувається в українському політикумі часто перебуває «за межами права, розуму, добра і зла», і вчорашні рішення Ради належать саме до цієї категорії.

Українські ж депутати називають складовою національної оборонної стратегії і необхідність нарощування «медіабезпеки». Зокрема, в Раді зареєстровано законопроект № 1768, яким пропонується заборонити участь резидентів держави-агресора в статутному капіталі вітчизняних телерадіоорганізацій. Вчора парламентарії не стали розглядати цей документ. Але один із його співавторів – представник «Народного Фронту» Сергій Висоцький – провів для Forbes майстер-клас із нової державної медіа-практики. «Я не буду з вами спілкуватися, мені не подобається, кого ви публікуєте», – відповів він на прохання прокоментувати профільний документ його співавторства. Питання – чи розцінювати відмову в наданні інформації як цензуру – заступник голови комітету з питань свободи слова та інформаційної політики також залишив без відповіді.

Ініціативу прокоментувала голова профільного комітету Вікторія Сюмар, паралельно довівши, що «Народному Фронту» професіоналізм все ж не чужий. «Це ненормально, коли сьогодні ми, фактично, дозволяємо російському «Газпрому» бути власником медіаресурсів у нашій країні і транслювати антиукраїнські месиджі, – сказала вона. – Медіа-простір сьогодні також потребує захисту, і слід ретельніше, з використанням жорсткіших засобів обороняти його».

Forbes попросив представників різних політичних сил оцінити ефективність прийнятих документів.

Оксана Сироїд, віце-спікер Верховної Ради; «Об'єднання «Самопоміч»

З самого початку військової агресії проти України ми постійно зверталися до всіх міжнародних організацій, окремих держав з проханням вплинути на Росію, просили здійснити на Володимира Путіна певний тиск. Але водночас ми самі не мали чіткої позиції. Так, між собою в кулуарах ми говорили, що Росія – агресор, воює проти України, але це не декларувалося у жодному політичному документі. Це мало бути зроблено давно; не будемо зараз аналізувати, чому так довго тягнули. Зараз ми зробили те, що потрібно – позиціонували Україну як країну, яка перебуває в конфлікті з Росією. Фактично, ми визнали, що це бойові дії, а Росія – агресор.
Мінські домовленості не суперечать цьому рішенню, і навіть навпаки. Вони визначають чіткий перелік дій, які повинна робити кожна сторона.
Було б дуже добре, якби прийняті парламентом документи вплинули на дипломатичні відносини з Росією. Я вважаю, що вони мали бути розірвані давно.

Владислав Атрошенко, позафракційний депутат

Ця заява була необхідністю. Також, як і необхідністю було звернення до парламентів європейських держав допомогти військовою технікою Україні. Це загальноприйняті комунікативні позиції. Так, заявляючи «Росія – агресор», ми не сказали нічого принципово нового, але ця заява зміщує акцент.
Європейці досить прагматичні: вони хочуть все засудити, не несучи при цьому економічних втрат. Росія зі своїми величезними ресурсами і лобістським потенціалом активно працює в Європі, просуваючи вигідну їм точку зору на події в Україні.
Російські лобісти кажуть: це місцеве населення воює між собою. Ми цим голосуванням у парламенті офіційно декларуємо: населення ховається по підвалах, і йому нічого їсти і пити. Воює – безпосередньо російська армія, задіяне російське озброєння, це спроба Росії дестабілізувати ситуацію в Україні. Мета – блокувати наш вступ до ЄС і НАТО, створити буферну зону і показати, що буде далі, якщо віддалимося від курсу «СНД» – нестабільність, хвилювання населення, економічні проблеми.
Це серйозний сигнал, на нього змушені будуть звернути увагу, обговорити його, і, очевидно, закликати до дієвіших заходів урядів своїх країн. Але тепер події на Сході отримали чітке визначення – це агресія Росії.

Андрій Парубій, перший віце-спікер Верховної ради, «Народний Фронт»

Прийняті рішення дають політичну оцінку подіям, що відбувається в країні. Це фактично наша відповідь і українському суспільству, і нашим закордонним партнерам, які дуже часто запитують нас – чому ми просимо їх визнати Росію агресором, але не робимо цього самі?
Ми розглядали різні варіанти і знайшли той формат, який був найбільш оптимальним – варіант постанови. Фактично це формат заяви, яка спирається на міжнародні документи, що визначає Росію агресором. Це дуже важливо не тільки в політичному сенсі, а й у юридично-правовому.
Юридичні наслідки повинні створювати вже міжнародні інституції, але ми отримали підставу звернутися до них – наша заява визначає процедуру розгляду на міжнародному рівні, дає старт цьому процесу.

Ігор Кононенко, перший заступник голови фракції «Блок Петра Порошенка»

Це суто політична заява, але, на наш погляд, вона повинна мати за собою конкретні наслідки. В першу чергу – це звернення до світової спільноти. Якщо тиждень тому тільки йшла розмова про те, чи потрібно продовжувати другу хвилю санкцій для Росії, то сьогодні це питання вже не стоїть. Більше того, чітко ставиться питання про введення третьої хвилі санкцій. Окремо проговорюється питання відключення Росії від світової системи розрахунків SWIFT, що є серйозним ударом, особливо з урахуванням економічної ситуації в РФ, а також падіння цін на нафту.
На сьогоднішній день треба констатувати, що Росія не виконує Мінські домовленості. Згідно з ними, Росія повинна була відійти на 50 кілометрів від Маріуполя, на 15 кілометрів у зоні Дебальцевого, і точка розмежування в районі Донецького аеропорту. Коли пишуть, що Мінські домовленості здавали Донецький аеропорт [сепаратистам], це абсолютна неправда. Якби це було так, то ми отримали б близько 600 квадратних кілометрів додаткової зони демілітаризації.

Юрій Павленко, Опозиційний блок

Немає рішення «визнати Росію країною-агресором», це підміна понять.

Є певне формулювання в заяві Верховної Ради, у якої де-факто немає жодного юридичного статусу. Це не нормативний, не юридичний документ, це просто політичний документ. Висловлена позиція, але не більше того. Тому і реакції на цей документ, насамперед будуть політичними.

Вікторія Сюмар, голова комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики

Сфера медіабезпеки в Україні зараз пріоритетна. Сьогодні російський інформаційний вплив украй негативно позначається на і так непростій ситуації в країні.
Ми повинні створити систему, при якій, фактично, мають заборонити росіянам надавати інформаційний вплив через начебто українські ЗМІ. Водночас, українські ЗМІ повинні мати умови для розвитку, ми не можемо закрити можливість інвестувати в український медіа-бізнес. Заборона російського інформаційного продукту стимулюватиме українське виробництво.
В умовах війни повинні бути інструменти швидкої та ефективної боротьби з інформаційною агресією. Зареєстровані законопроекти покликані дати національному регулятору такий необхідний інструментарій. Зараз ми вимагаємо від Нацради якихось дій, впливу на ситуацію, але при цьому не надаємо йому необхідних повноважень і важелів.
ЗМІ, які можна зарахувати до неблагонадійних, визначатимуться Нацрадою та відповідними державними регуляторами. Що стосується важелів впливу, то це може бути, наприклад, виділення частотного ресурсу. Я не знаю, хто власник, наприклад, радіо «Вести», але якщо це «Газпром» – то вибачте.
Не буде жодного позбавлення ліцензії без рішення суду. Але ми вводимо швидкі процедури, щоб через корумповані українські суди не можна було затягувати справи, які стосуються розпалювання міжнаціональної ворожнечі та пропаганди війни.

Forbes

PR

Останні новини Чернігівщини

На 13 осіб зросла кількість хворих на COVID-19 в області

На 13 осіб зросла кількість хворих на COVID-19 в області 12:13

ЗгідноЗгідно з даними щоденного моніторингу, протягом доби в області підтверджено ще 13 діагнозів COVID-19. з даними щоденного моніторингу, протягом доби в області підтверджено ще 13 діагнозів COVID-19.

Обстановка на кордоні. Офіційно

Обстановка на кордоні. Офіційно 11:03

Протягом минулої доби змін в обстановці на державному кордоні України в межах Чернігівщини не відбулося, вона залишалася стабільною та контрольованою.

Прилуки – учасник програми історичної освіти

Прилуки – учасник програми історичної освіти "Студії Живої Історії 2020" 10:42

У травні поточного року місто Прилуки й сім громад з різних областей України успішно пройшли конкурсний відбір серед ста заявників до програми «Студії Живої Історії 2020».

Ніжин: відбулась щотижнева оперативна нарада

Ніжин: відбулась щотижнева оперативна нарада 10:30

10 серпня відбулась щотижнева оперативна нарада під головуванням міського голови Анатолія Лінника.

У Чернігові по проспекту Миру будують підвищені пішохідні переходи

У Чернігові по проспекту Миру будують підвищені пішохідні переходи 10:13

У Чернігові по проспекту Миру почали будувати підвищені пішохідні переходи, які змушуватимуть водіїв їхати повільніше.