Інформ-агенція «Чернігівський монітор»: RSS Twitter Facebook

Інформ-агенція «Чернігівський монітор»

Субота, 16 листопада, 04:51:11

Регіональний ландшафтний парк “Ялівщина”: на шашлики буде зась?

20.07.2012   20:21Агенцiя

Що значить Ялівщина для будь-якого жителя Чернігова? Насамперед, красиве зелене місце, де можна добре відпочити влітку із друзями, тим паче якщо у вас бракує грошей на дорогі ресторани.

На жаль, через таке споживацьке ставлення на схилах та галявинах зеленого масиву регулярно накопичуються тонни сміття та іншого різного непотребу. Інколи там рубають і дерева. А що? Місце ж, як-то кажуть, нічийне, і паркану нема, тож, смітіть собі, любі чернігівці, скільки душі завгодно!

Є проста істина: природа не терпить порожнечі, тому “нічийною” Ялівщина теж не може бути. За словами голови робочої групи по проведенню експертизи проекту “Детальний план територій функціонально-планувальної організації лісопарку Ялівщина” Наталії Проскуріної, за роки існування зелені легені Чернігова втратили левову частку своєї території – з колишніх 250 гектарів нині лишилися тільки… 83.

Сьогодні на цій темі охоче піаряться політики. Вони готові приїхати до Чернігова раз на кілька років і пообіцяти все, що завгодно, навіть вирішення питання статусу Ялівщини. Однак слів вже сказано тонни, а справа так і не зрушила ані на крок.

Ті, хто гадають, що проблеми Ялівщини почалися вчора, – помиляються. Сумна сторінка в історії урочища відкрилася у 2006-му завдяки тодішньому очільнику Чернігова Миколі Рудьковському. Як у Ялівщині виросли коштовні маєтки нам розповів колега Наталії Проскуріної Володимир Мартиненко:

– Колись на цій території існував розплідник лісових саджанців – КП “Квіти Чернігова”. Але деякі підприємливі ділки вирішили забрати ці території собі. Це було рейдерське захоплення. Підприємство було закрите, його землі повернули до Держрезерву. Згодом ці зацікавлені особи повернули із забуття “Квіти Чернігова” і через київський суд змінили цільове призначення земель. Але ж хіба в столиці розуміють, що це була функціональна територія Ялівщини, де вирощували саджанці для міста? Міркування суду були такими: землі сільгосппризначення? Тоді їх треба роздати колгоспникам! Після чого спритники швиденько за копійки скупили ці землі у колишніх працівників підприємства “Квіти Чернігова”.

Тож як же вберегти улюблене місце відпочинку чернігівців, – спробували відповісти учасники круглого столу “Майбутнє зелених зон та місць відпочинку чернігівців на прикладі урочища Ялівщина”. Дискусія відбулась у прес-клубі “Експертна думка”. Свою фахову точку зору сказали і столичні профі: Валентин Дрозда, доктор біологічних наук, професор Національного університету біоресурсів і природокористування України та Володимир Червоний, президент Української корпорації “Укрзеленбуд”.

За словами Валентина Дрозди, за кількістю зелених зон Чернігову є чим пишатися, адже у порівнянні з іншими великими містами України тут співвідношення 10:0 на нашу користь:

– Ваш лісопарк – він живий, він дихає. Він унікальний. І ви маєте це все зберегти. В якому статусі – я не можу це вирішувати. Це питання до громади. Але вам все одно треба зменшити той шалений антропогенний тиск, якого зазнають ваші зелені зони.

Те, що зелені легені Чернігова треба зберегти – погоджується і Володимир Червоний. Але підходити до цього треба комплексно. Тобто, щоб зменшити кількість відпочивальників Ялівщини – треба запропонувати їм інші зони відпочинку:

– У вас же є Кордівка, урочище Святе і лісопарк вздовж Київського шосе. Треба розвантажувати одну зелену зону, для чого приводити у порядок іншу.

А ось розрекламовану деякими політсилами ідею зробити з Ялівщини регіонально-ландшафтний парк – керівник корпорації “Укрзеленбуд” розкритикував:

– Замість того, щоб робити ландшафтні парки – краще відстоювати лісопарки. Яка різниця між ними? Лісопарк – це обмежена визначена територія, тут проведена інвентарізація дерев, господарча діяльність дозволена мінімальна. А ландшафтно-рекреаційний парк – це територія для розваг, там можна будувати, робити відпочинкові зони і так далі. Але це ж легені країни! Лишень подумайте з моменту утворення нашої держави площа зелених зон по Україні зменшилася на 42%!

Ще один нюанс, який, на думку Володимира Червоного, дасть змогу зберегти для нащадків усю красу Ялівщини – якщо за урочищем буде нагляд:

– Треба передати лісопарк на баланс комунального підприємства “Зеленбуд”. Він стане власником, тож буде відповідати. Але спочатку потрібно наділити відповідними повноваженнями: щоб ця установа могла відстоювати інтереси парку від галузі зеленого господарства.

Варіант – наділити цю територію найвищим статусом – національного заповідника – київські спеціалісти вважають недоцільним, бо “це зайве фінансове навантаження”. До того ж де потім в Чернігові шукати кваліфіковані кадри для цього заповідника? З киянами згоден і чернігівський журналіст Володимир Андрейченко:

– Вже кілька років громадськість і влада вирішує як вчинити з Ялівщиною, а поки вони судять та радять, територія урочища поступово зменшується, ми її втрачаємо. Чи не ліпше буде законсервувати її? Тобто огородити сіткою, а “Зеленбуд” її б впорядкував!

Керівник КП “Зеленбуд” Володимир Брайко згоден доглядати за Ялівщиною. Але чи варто надавати урочищу статус регіонального ландшафтного парку – теж має сумніви:

– Від перестановки доданків сума не зміниться. Території потрібен нагляд, а не гучні слова. Поки не будуть визначені межі кожної зеленої зони міста, поки у кожному лісопарку не поставлять обмежувальні стовпи і не порахують кожне тамтешнє дерево, поки влада через міліцейські пости не буде охороняти, а ми не будемо брати за руку усіх хто там смітить – діла не буде.

Також громада має врахувати і той факт: коли Ялівщина отримає статус заповідника – навряд чи там можна буде палити багаття і влаштовувати активний відпочинок. Володимир Брайко:

– Як приклад – урочище Святе, це заповідний фонд – 48 гектарів! Там треба ходити обмежено і лише по певних стежках! І не дай Боже якогось лютика зірвати чи зачепити якусь комашку. Але якщо цього ми хочемо – нема проблем, зробимо.

Тож чернігівцям варто ретельно врахувати усі за і проти. Регіональний ландшафтний парк – це, звісно, добре, але чи готові ми добровільно відмовитися від можливості вільно насолоджуватися відпочинком у Ялівщині? Де мами зможуть гуляти з дітьми, а любителі відпочинку на природі смажити шашлики? Питання лишається відкритим. Чи не краще впорядкувати те, що є: знайти доглядальника, провести інвентаризацію дерев і пильно стежити за усіма порушниками чистоти Ялівщини і інших зелених насаджень? Тим більше, що такі дії не потребують значних фінансових витрат з бюджету міста.

PR

Останні новини Чернігівщини

Представлено нового прокурора області

Представлено нового прокурора області 18:07

До призначення Андрій Парусов працював у прокуратурі Тернопільської області та ГПУ.

У справі про загибель підлітка у Прилуках проводиться 17 експертиз

У справі про загибель підлітка у Прилуках проводиться 17 експертиз 16:23

Заступник Голови Нацполіції – начальник Головного слідчого управління Максим Цуцкірідзе повідомив батькам загиблого 14-річного Дениса Чаленка і громадськість про перебіг розслідування за фактом смерті хлопця.

Новобілоуська громадана розпочала роботу над Статутом

Новобілоуська громадана розпочала роботу над Статутом 14:09

Чернігівський Ресурсний центр з розвитку місцевої демократії, який діє на базі громадської організації Центр «Доброчин», провів інформаційну зустріч в Новобілоуській сільській раді 14 листопада 2019 року.

Підприємці Чернігівщини спілкувалися з експертами з питань захисту бізнесу

Підприємці Чернігівщини спілкувалися з експертами з питань захисту бізнесу 13:20

Із 2015 року в Україні діє незалежний консультативно-дорадчий орган Кабінету Міністрів – Рада бізнес-омбудсмена. Туди може звернутись кожна юридична особа або приватний підприємець, які мають обґрунтовані претензії на незаконні дії чиновників.

"Небо над головами" 13:11

Кафедрою теорії та історії держави і права, конституційного права спільно із ГО «Україна без тортур» та Координаційною радою молодих юристів при головному управлінні юстиції в Чернігівській області було організовано й проведено круглий стіл на тему «Небо над головами в умовах несвободи».