Колектив Палацу культури – заручник майбутніх місцевих виборів?

19.02.2018   18:27 — Агенцiя

Ветерани підприємства «Хімволокно» - дуже згуртована і активна група в нашому місті. І не прислухатися до їх думки не можна. Адже ветерани ходять на вибори і, головне, знають, що потрібні політикам.

Виступивши з ініціативою перейменування комунального підприємства – міського палацу культури (у минулому БК «Хіміки»), вони розуміли, що їх почують. Тим більше, що їм запропонували зібрати попередньо кілька тисяч підписів для позитивного вирішення питання.

І лідери точно проінформовані, що міський голова підтримує їх думку. Залишилося переконати депутатів ... Прийдуть на сесію і переконають. Куди ті подінуться.

Єдине – колектив самого підприємства не дуже, скажімо "за". Якби міському палацу присвоювати ім'я діяча культури, то так згодні. Вони прямо це на зустрічі з ветеранами вказано. Правда чиновник, який вів діалог, відразу ж став саме на сторону активістів-ветеранів, а не свого підшефного колективу. Що колектив був проти - він знав. Але скоріше за все поставлено завдання, щоб питання вирішував депутатський корпус.

Ветерани завжди влаштовують чинну владу. Будь-яку. Змінюється міське, обласне керівництво, а вони залишаються. Правда їх залишається все менше, і здебільшого не рядових, а командирів, керівників .... Які, як завжди добре організовані і вміють наполягати на своєму.


Трохи історії з відкритих джерел.

Історія підприємства почалася в роки перших п'ятирічок, а саме в 1936 році.
У 1975 році на базі підприємства створюється виробниче об'єднання ім. 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції. До нього входили київська, житомирська, черкаська і чернігівська філії.
Станом на початок 1990-х років, комбінат хімічного волокна входив до числа найбільш важливих і великих підприємств міста Чернігова.

У березні 1998 року Кабінет міністрів України закріпив контрольний пакет в розмірі 51% акцій підприємства в державній власності, але вже в листопаді 1998 року зменшив кількість закріплених у державній власності акцій підприємства до 50% + 1 акція. 6 вересня 1999 року Кабінет міністрів України зменшив кількість закріплених у державній власності акцій підприємства до 25% + 1 акція. 29 березня 2001 року Кабмін України прийняв рішення про продаж державного пакета акцій підприємства.
У 2002 підприємство увійшло до складу холдингової компанії «Амтел».
У 2003 підприємство увійшло до складу газотрейдингової компанії ЗАТ «Корпорація Енерготрансінвест».
У 2004 році чисельність працівників підприємства становила 4300 осіб.
У липні 2004 року Верховний суд України визнав ВАТ "Чернігівське хімволокно" банкрутом.

Це про патріотизм і захист свого підприємства. Цікаво тоді ветеранська організація стала на захист працівників та їх інтересів?

Потім підприємство перетворюється в акціонерне товариство
власники: ТОВ «Сигма Сервіс», Київ (19,98% акцій), ТОВ «Імпайр», Київ (19,96% акцій), ТОВ «Флогистон», Київ (22,27% акцій).

Фінансові показники за 2010 рік
Дохід: 54,8 млн. Грн.
ПДВ: 5,8 млн. Грн.
Чистий прибуток: збиток 137,9 млн. Грн.
Кількість працівників: 2,6 тис. осіб.

І де тоді були захисники?
 
Як повідомив 8 серпня 2011 року провідний інформаційно-аналітичний портал України «Укррудпром» контрольний пакет акцій підприємства став підконтрольний російському фінансово-промисловому концерну «Альфа-Групп».

21 лютого 2013 року голова Чернігівської облдержадміністрації Володимир Хоменко заявив, що балансоутримувач «Хімволокна» - «Альфа-банк».

Не один рік тягнулася процедура банкрутства Чернігівського ВАТ «Хімволокно». Влітку 2013 року «Хімволокно» ліквідували. Акції підприємства викупили дві фірми: «Монофіломент» і «Укркорд». До останнього перейшло все новітнє обладнання від збанкрутілого «Хімволокна», призначене для виробництва шинного корду.

На підприємстві працюють 25 осіб. Під повне завантаження тут буде до 250 чоловік.

«Монофіломент» - підприємство, створене ще при «Хімволокні». Станом на 24 лютого 2015 року, учасниками ТОВ «Монофіломент» є дві компанії, зареєстровані в Республіці Кіпр. Це «Звейн інвестменс лімітед» і «Хелістрім бізнес ЛТД». Розмір статутного фонду обох компаній - по 500 гривень.

Ми пам'ятаємо тільки гарне і міфи або повинні знати правду?

Цікаво, якщо уважно вивчити реєстри акціонерів підприємства, чи багато ветеранів підприємства можна там знайти?
А тільки в 2017 в цю організацію входило 617 осіб.

Але повернемося до наших днів.

Оточення міського голови не з чуток знайоме з ветеранським корпусом підприємства. Свого часу виборча кампанія 2010 року одного з колишніх директорів допомогла цьому.

Правда електоральна математика на сьогодні змінилася.

Це підтвердила і зустріч ветеранів з колективом.
Один з виступаючих зазначив, що вдалося зібрати близько восьмисот підписів. Правда це не кілька тисяч, як потрібно. Та й застереження не збирати підписи в районі колишніх гуртожитків Хімволокна багато про що говорить. Адже там якраз і проживає більшість тих, хто ненавидить руйнівників підприємства. І більшість такими вважають різних керівників періоду скорочення робочих місць і зарплат. А вони як не дивно, і керують зараз в ветеранської організації.
 
Так що не дуже вигідно електорально міської влади підтримувати актив ветеранської організації. Та й ті - не їх електорат. А тих, хто проти – у рази більше.

Депутатам вирішувати перейменовувати чи ні, якщо колектив комунального підприємства "нахилений і підпорядкований". Їм важко змагатися зі старими бюрократами-виробниками. Тим більше ніхто з можновладців не хоче зрозуміти - чому пересічні працівники не хочуть такого перейменування.

Обговорення питання щодо узгодженої позиції в питанні увіковічення пам’яті директора «Хімволокно» В'ячеслава Радченка у назві міського палацу культури відбулося 19 лютого за участю громадськості та колективу КП «Міський Палац культури». Учасники обговорення «прийшли до спільної думки – залишити це питання на розсуд депутатів міської ради». Саме на цьому наполягав чиновник міськради, який вів збори. Але це не є правдою.
Але відповідний проект рішення є в порядку денному сесії.

Паперний Юрій