Інформ-агенція «Чернігівський монітор»: RSS Twitter Facebook

Інформ-агенція «Чернігівський монітор»

Четвер, 21 листопада, 06:32:29

Ігор Вдовенко: "Головну оцінку діяльності депутатського корпусу обласної ради дадуть виборці"

18.02.2017   11:34Агенцiя

Про хід упровадження реформ, пошуки шляхів розв’язання наболілих проблем сьогодення та інші нагальні питання забезпечення життєдіяльності Придесення, на вирішення яких може впливати публічна влада краю, – розмова з головою Чернігівської обласної ради Ігорем Вдовенком.

– Ігоре Станіславовичу, сьогодні й Чернігівщина, і вся держава переживають непрості часи своєї історичної долі. Окуповано Крим. На сході країни триває військова антитерористична операція…Та, незважаючи на тяжкий вантаж агресії, економічні й інші негаразди, в Україні проголошено курс на реформи. А яка ваша особиста оцінка як голови регіонального органу публічної влади щодо руху реформ та сучасного стану справ у державі і в області зокрема?

– Потреба в реформах у нашій державі назріла давно. На жаль, ми досить часто стикаємось із проблемою, коли вітчизняні засоби масової інформації, а заодно й політики не завжди можуть доступно і зрозуміло роз’яснити громаді правильну суть розбудови та впровадження європейських цінностей у нашій державі. Приміром, свого часу, ще на початку дев’яностих, шляхом так званої «шокової терапії» у нове життя увійшли економіки тієї ж Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини, інших постсоціалістичних країн. І де нині ці держави? У Євросоюзі. І, до речі, не на останніх позиціях. А починали із асоційованого членства в ЄС, навіть із меншими, ніж нині в Україні, зарплатами. Сьогодні ж у Польщі, наприклад, середня оплата праці сягає вже близько тисячі євро, що на шість-сім «щаблів» вище за нашу.

На жаль, через об’єктивні історичні й політичні причини наша держава змушена рухатись у напрямку реформування надшвидкими темпами, у порівнянні з іншими країнами Європи. Крім того процес стримують складна економічна ситуація та збройний конфлікт на Донбасі. Проте, якщо ми хочемо, щоби люди врешті-решт почали жити краще й отримувати якісні послуги, потрібно і далі рухатись обраним шляхом докорінних державних перетворень, не затягуючи цей процес.

Кілька штрихів про мінімалку, е-декларування й субсидії

– Продовжуючи тему реформ, згідно з нещодавнім соціологічним дослідженням групи «Рейтинг», українці вважають е-декларування одним із найбільших успіхів України у 2016 році. Як ви розцінюєте запуск нової системи фінансового декларування?

– Якби в буремних дев’яностих, чи навіть кілька років тому, хтось із високих політиків ризикнув обмовитися про запровадження електронного декларування, його ініціативу навряд чи підтримали б. Але ж сьогодні – це вже реалії нашого життя. Оприлюднена інформація відверто вразила та викликала безліч запитань серед громадськості. Однак запровадження електронного декларування також продемонструвало, що країна рухається у правильному напрямку до прозорості й відкритості щодо своєї власності – цінних речей, грошей, нерухомості тощо. Впевнений, що цей важливий антикорупційний крок, разом зі створенням НАБУ, буде одним із найвагоміших досягнень процесу реформ, яке ще дасть свої позитивні результати в найближчому майбутньому.

– Проте на перевірку правомірності мільярдних кешів та вжиття відповідних заходів потрібна перш за все політична воля керівництва держави. А які ви бачите дієві компенсатори, здатні сьогодні покращити ситуацію із купівельною спроможністю більшості населення?

– Вони вже якоюсь мірою діють. Незважаючи на труднощі, пов’язані з воєнними діями на сході країни, Кабмін підвищив рівень мінімальної зарплати до 3200 гривень. Іще раніше були введені субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг для власників квартир, що мають низькі доходи. А це майже дев’яносто відсотків населення. Таким чином виконується правило урівноваження платежів, коли бідніші громадяни повинні платити менше, а багаті – по максимуму.

– А як справи з фінансуванням органів місцевого самоврядування 2017 року?

– У травні минулого року набув чинності новий Закон України «Про державну службу», який дав офіційний старт реформі системи державного управління. Однак необхідні перетворення в системі місцевого самоврядування з незрозумілих причин тривалий час гальмувалися. Це стосувалося і Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», який покликаний встановити нові правові та організаційні засади служби в органах місцевого самоврядування і врегулювання умов праці посадових осіб місцевого самоврядування, зокрема розмір посадових окладів. Як наслідок, із 1 січня 2017 року склалася абсурдна ситуація, коли спеціалісти місцевих рад отримують зарплату майже у три рази меншу, ніж спеціалісти, котрі працюють на аналогічних посадах державних службовців.

Це питання неодноразово порушувалося мною та моїми колегами на численних нарадах, у тому числі за участі керівництва держави. Активно обговорювалось воно і на загальних зборах повноважних представників членів Усеукраїнської асоціації органів районних та обласних рад, що відбулися 16 січня поточного року. За підсумками засідання ми з колегами-головами районних рад Придесення вирішили направити відповідні Звернення, в яких висловили свою позицію щодо прийняття Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» у новій редакції, а також стосовно врегулювання питання оплати праці. Крім того ми з колегами наголошували на тому, що потрібно якомога швидше розглянути у другому читанні та прийняти ще цілу низку децентралізаційних законопроектів щодо добровільного приєднання територіальних громад, статусу старост, повноважень сільських, селищних і міських голів.

Приємно відзначити, що вже 9 лютого в ході пленарного засідання Верховної Ради України наші думки та пропозиції врешті-решт були враховані, існуючі перепони на децентралізаційному шляху – усунуті, адже народні депутати підтримали цілий пакет важливих для розвитку місцевого самоврядування України законопроектів.

Про альтернативу здорожчанню природного газу та «палки в колеса» торфопереробній галузі Придесення

– Останнім часом ходять чутки про чергове й суттєве подорожчання природного газу – майже удвічі. Багато хто з власників приватних будівель переводить свої опалювальні котли на дрова чи ті ж торфобрикети, які виробляються на теренах області. До речі, як сьогодні вирішується конфліктна ситуація, що склалася навколо Смолинського торфозаводу?

– Цьому проблемному питанню обласна рада приділяє постійну увагу – за участю її керівництва й депутатів відбулася ціла низка робочих зустрічей і нарад із делегатами від трудового колективу підприємства та повноважними представниками профільного Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Державного концерну «Укрторф». Конфлікт розгорівся з приводу нової редакції Статуту, нав’язаної колективу ДП «Чернігівторф» адміністрацією вищезгаданого концерну. У його змісті наші торфопереробники вбачають справжнє гальмо, що зможе позбавити колектив будь-яких управлінських важелів і в майбутньому сприятиме приватизації підприємства, яке лише торік чи не вперше за довгий період різних адміністративних перипетій і пертурбацій почало нарощувати виробництво, постачати якісну продукцію споживачам і головне – вчасно виплачувати зарплати своїм робітникам, наповнювати місцевий бюджет грошима та ще й узялося за наведення порядку в соціальній сфері. Здавалось би, – не заважайте людям працювати, і вони гори звернуть, заповнивши альтернативну паливну нішу прекрасним торфобрикетом, який близький по калорійності до вугілля. Однак не так сталося, як бажалося – з’явилася перепона у вигляді нового статуту.

– І яким чином цей новоспечений документ стримує діяльність підприємства, що нормально працює?

– А тим, що під час підготовки оновленого тексту установчого документа не були враховані інтереси колективу й не проведено жодних громадських обговорень. Крім того, на думку представників підприємства та Федерації незалежних профспілок України, низка положень Статуту відверто порушує норми чинного трудового законодавства.

Обурює працівників заводу і той факт, що відповідно до нових вимог підприємство повинно укладати договори на поставки торфу тільки з дозволу ДК «Укрторф», що значно обмежує повноваження адміністрації підприємства. Як на мою думку, відповідно до законодавчих норм Статут повинен розроблятися фахівцями підприємства на основі типового установчого документа з урахуванням усіх особливостей діяльності та інших важливих факторів, які безпосередньо впливають на його роботу, а затверджуватися – профільним міністерством. Однак у випадку з ДП «Чернігівторф» було порушено сам порядок прийняття та реєстрації Статуту державного підприємства, коли колективу фактично нав’язали неузгоджений установчий документ.

– І що вирішила обласна рада разом із трудовим колективом «Чернігівторфу» аби «розібрати завали» на шляху до нормальної роботи підприємства?


– Насамперед нам разом потрібно з’ясувати позицію профільного міністерства з цього питання. Обласна рада у межах своїх повноважень готова надати необхідну юридичну підтримку для вирішення проблемної ситуації на користь трудового колективу.

За підсумками нещодавнього спілкування керівництва й депутатського корпусу обласної ради з представниками торфопереробного заводу, що відбулося 31 січня, було прийнято рішення про підготовку тексту звернення до профільного міністерства та напрацювання основних вимог колективу до положень оновленого Статуту, які заплановано детально обговорити під час наступної зустрічі із залученням представників облдержадміністрації.

Та головне – сподіватимемося, що із завершенням децентралізації влади повноваження з управління торфопереробною галуззю будуть передані на місця – об’єднаним територіальним громадам.

Деякі аспекти децентралізації та реформування системи самоврядування

– Ігоре Станіславовичу, свою попередню відповідь на запитання ви завершили позитивним сподіванням на успішне проведення реформи влади й надання органам місцевого самоврядування свободи дій з управління майном, яке є на теренах ОТГ. Які ж напрацювання у сфері децентралізації вже здійснені в області?

– Вважаю, що минулий рік був плідним у сфері прийняття важливих рішень із децентралізації та реформування системи місцевого самоврядування. Адже в області було створено шістнадцять об’єднаних територіальних громад, до складу яких увійшло більше ста міських, селищних і сільських рад. До речі, найбільша серед них – Сновська об’єднана громада, до складу якої увійшли всі місцеві ради Сновського (колишнього Щорського) району. Нині в Україні загалом є ще 3 подібні ОТГ. Сподіваюся, що ще ефективнішим буде і нинішній рік. У перспективі до об’єднання вже готуються ще 5 місцевих рад Ріпкинського району, які увійдуть до Любецької селищної ОТГ.

Як на мене, головне у процесі децентралізації – щоби послуга прийшла до людини. Так, як це вже зробили у Польщі і країнах Балтії. Адже найбільше людей цікавить питання доступності послуг, аби не потрібно було їхати світ за очі, щоб узяти необхідну довідку. Одержавши значну технологічну, інноваційну і фінансову підтримку, новостворені громади здатні значно полегшити життя людей та сприяти оперативному вирішенню цілого комплексу побутових і соціальних питань шляхом створення Центрів надання адміністративних послуг та віддалених робочих місць. У цьому контексті приємно відзначити успіхи одного з першопрохідців децентралізації на Чернігівщині – Кіптівської громади, якій удалося створити справді взірцевий ЦНАП, що минулого року здобув переконливу перемогу у всеукраїнському конкурсі «Кращі практики місцевого самоврядування-2016».

Відповідаючи на ваше запитання, також нагадаю, що перші місцеві вибори в новому році мають відбутися вже 30 квітня у 40 об’єднаних територіальних громадах держави. А у нас, на Чернігівщині, в останній день квітня обиратимуть очільників і депутатський корпус Комарівської сільської Борзнянського району, Козелецької селищної та Менської міської об’єднаних територіальних громад.

Про вирішення проблемних питань освітньої галузі

– Ігоре Станіслововичу, ви походите з освітянської родини, самі багато років очолювали Сновське вище професійне училище лісового господарства, потім працювали начальником управління освіти і науки ОДА. Як ви оцінюєте всі ті новації, що нині активно впроваджуються в системі освіти?

– Східні мудреці кажуть: «Немає нічого гіршого, ніж жити в епоху змін», а в нашому випадку – реформ. І всі ми з вами щодня відчуваємо це на собі. Кожна людина прагне у житті й роботі стабільності, яка дає змогу планувати своє подальше майбутнє. Процес реформування ж досить часто викликає у людей почуття страху через невизначеність. Саме тому, розпочинаючи важливі державні та суспільні перетворення, треба завжди пам’ятати, що за будь-якими змінами стоять долі й добробут людей. Реформа освіти повинна в першу чергу сприяти підвищенню її якості й ефективності, що виявляється у підготовці висококваліфікованих та конкурентоспроможних на ринку праці фахівців.

Я підтримую позицію Уряду, яку озвучила під час перебування в області міністр освіти і науки України Лілія Гриневич, – що нам необхідно осучаснити процес навчання відповідно до кращих європейських та світових стандартів. Передусім мова йде про розробку й упровадження нових стандартів, інноваційних форм та методів викладання, модернізацію матеріально-технічної бази закладів відповідно до вимог сьогодення. При цьому також важливо якомога швидше врегулювати питання оплати праці й законодавчо зафіксувати підвищення соціального статусу вчителів, які є основними провідниками прогресивних змін в освіті і науці.

На мою думку, ми маємо врахувати найкращий досвід наших західних колег та передові досягнення європейської системи освіти, адаптувати їх до українських реалій, потреб економіки й суспільства і створити свою власну ефективну модель організації освіти.

– Унаслідок передачі професійно-технічних навчальних закладів у 2016 році на місцевий рівень склалася складна ситуація щодо їх фінансування й подальшої долі загалом. Яка позиція обласної ради в цьому питанні?

– Хочу відзначити, що серед депутатського загалу є чітке розуміння того, що професійно-технічну освіту області треба зберегти й розвивати. Свідченням цього є те, що на минулій сесії депутатський корпус ухвалив рішення: порушити перед Кабінетом Міністрів України та профільним Міністерством освіти і науки України клопотання про безоплатну передачу з державної власності у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області цілісно-майнових комплексів професійно-технічних навчальних закладів.

Мене як профтехосвітянина зі значним стажем дуже турбує подальша доля ПТНЗ та моїх колег, із котрими ми багато років працювали разом. Нині вони фактично щодня борються за існування в умовах тотальної нестачі коштів і демографічної кризи. Я глибоко переконаний, що в жодному разі не можна недооцінювати роль професійної освіти в сучасній Україні, адже без підготовки кваліфікованих робітничих кадрів неможливо повною мірою реалізувати весь промисловий та аграрний потенціал нашої держави.

Безперечно, проблема фінансування професійно-технічної освіти у містах наразі одна з найболючіших. Це питання ми разом із колегами-освітянами нещодавно обговорювали і на засіданні регіональної ради професійної освіти Чернігівщини. У рамках проведення в нашій державі реформи децентралізації, зокрема фінансової, місцеві бюджети отримали додаткові кошти для розвитку громади. Однак передача значних коштів на місця має й інший аспект: відтепер відповідальність за фінансування низки галузей, у тому числі розвиток соціально-гуманітарної сфери, лягає на плечі міста. На мою думку, для того, щоб остаточно вирішити всі проблеми й непорозуміння, муніципальна влада спільно з ПТНЗ та роботодавцями повинна чітко сформувати обсяг регіонального замовлення на підготовку робітничих кадрів і перелік професій, які найбільш затребувані на місцевому ринку праці. Водночас до процесу оптимізації мережі ПТНЗ потрібно підходити комплексно й виважено, адже на часі – затвердження ключових Законів України «Про освіту» та «Про професійно-технічну освіту», які передбачають створення трирічної старшої школи двох профілів: академічного та професійного. Тож, зруйнувавши зараз систему ПТНЗ, ми фактично позбавляємо наших дітей права здобувати професійну освіту в майбутньому.

– І на завершення, Ігоре Станіславовичу, – як ви оцінюєте діяльність обласної ради з початку скликання?

– На моє щире переконання, ефективність роботи обласного представницького органу визначається не кількістю затверджених рішень, а їх змістом і реальним позитивним впливом на життя громади, яка довірила депутатам захищати й відстоювати свої інтереси. Дуже важливо, що депутати тримають руку на пульсі життя регіону, оперативно реагують і намагаються вирішити нагальні проблеми територіальних громад. І ми це бачимо по сотнях прийнятих рішень та галузевих програм, які сприяють розв’язанню найбільш актуальних проблем краю.

Головну ж оцінку діяльності депутатського корпусу обласної ради дадуть самі виборці.


Спілкувалися Віктор Сергієнко та Ольга Степаненко Чернігівська обласна газета «Деснянська правда» №7 (28569) від 16 лютого 2017р.

 

Останні новини Чернігівщини

Сновська поліція повернула жителю райцентру скутер, вкрадений злодієм

Сновська поліція повернула жителю райцентру скутер, вкрадений злодієм 15:35

Правоохоронці Сновського відділення поліції днями вилучили скутер «Хонда», який у вересні зник з двору місцевого жителя.

Чернігів: рятувальники надали допомогу в ліквідації наслідків ДТП

Чернігів: рятувальники надали допомогу в ліквідації наслідків ДТП 14:47

19 листопада о 12:07 до оперативно-координаційного центру Управління ДСНС України у Чернігівській області надійшло повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, яка трапилась на перехресті вулиць П'ятницької та С. Русової.

До 4 років 6 місяців позбавлення волі засуджено чоловіка за пограбування

До 4 років 6 місяців позбавлення волі засуджено чоловіка за пограбування 14:37

Під час судового розгляду прокурором Чернігівської місцевої прокуратури доведено, що 22.10.2018, у вечірній час, місцевий житель, знаходячись в приміщенні кухні власної квартири, розташованої в одному з будинків по проспекту Миру у м. Чернігові, у ході розпивання спиртних напоїв зірвав з шиї свого гостя золотий ланцюжок із хрестиком загальною вартістю майже 10 тисяч гривень.

За десять місяців 2019 року по Чернігівщині сплачено 12,6 млрд гривень податків, зборів та єдиного внеску

За десять місяців 2019 року по Чернігівщині сплачено 12,6 млрд гривень податків, зборів та єдиного внеску 13:57

У Головному управлінні ДПС у Чернігівській області повідомили, що до бюджетів усіх рівнів Чернігівської області платниками за десять місяців 2019 року сплачено 8,7 млрд грн податків, зборів та обов’язкових платежів.

В Десні вчилися долати водну перешкоду в екстремальних умовах

В Десні вчилися долати водну перешкоду в екстремальних умовах 13:47

В селищі Десні військові піхотинці навчалися долати водну перешкоду на бойовій техніці, зокрема БМП-1 та БМП-2.