Чернігівці вшанували пам’ять жертв депортації кримськотатарського народу
18 травня, в День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, в обласному центрі представники Кримської громади Чернігова, «Самооборони», мережі «Вільні люди», учасники АТО, військовослужбовці Збройних Сил України, які у 2014 р. служили у Криму, пройшли ходою від Меморіального знаку захисникам України, які загинули у сучасній війні з російським агресором, на Красній площі до храму святої великомучениці Катерини.
На майдані між храмом і пам’ятним знаком «Борцям за волю і незалежність України» учасники заходу вшанували пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу хвилиною мовчання, у виступах істориків і громадських діячів була представлена повна картина злочинів агресора від кінця ХVІІІ ст. і до сьогодення.
«Після анексії Кримського півострова російськими військами у 1783 р. на долю кримськотатарського народу випали страшні випробування, – зауважив кандидат історичних наук, співробітник Українського інституту національної пам’яті Сергій ГОРОБЕЦЬ. – Імперія проводила цілеспрямовану політику винищення кримськотатарської еліти – всіх, хто мав хоч якийсь авторитет і міг хоча б теоретично очолити рух опору. Корінне населення Криму витіснялося за межі півострова, а на їх місце переселяли росіян. Репресії посилилися після Кримської війни 1853-1856 років, коли свою ганебну поразку росіяни стали виправдовувати «зрадою» кримських татар. Більш як 800 мечетей були зруйновані або перебудовані в казарми чи церкви. Закривалися школі, спалювалися книги, як то було в 1833 р. Як наслідок, від приблизно двох мільйонів кримських татар наприкінці ХVІІІ ст. через сто років у Криму їх залишилося якихось 10 відсотків – трохи менше 190 тисяч».
Історик звернув увагу на той факт, що за радянської влади репресивна політика стала ще більш нестерпною. Майже 60 тисяч кримських татар стали жертвами голоду 1921-1923 років, біля 50 тисяч – депортовані з Криму під час так званого «розкуркулення», ще 10 тисяч – стали жертвами довоєнних чисток та терору 1937-1938 років. А потім був гіркий травень 1944-го, коли 200 тисяч кримських татар були, немов худоба, вивезені за тисячі кілометрів від рідних домівок.
Сергій БУТКО, представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області, наголосив на тому, що депортація була проведена у декілька етапів: «Перший хвиля – 18-20 травня 1944 р. 183 тисячі осіб були примусово депортовані. Друга хвиля наспіла в червні, тоді було депортовано більше трьох тисяч кримських татар, а також ще до 3 тис. осіб, що перебували у змішаних шлюбах із татарами, а також неслов’янське населення півострова. Масштаби цього злочину – близько 200 тис. депортованих і ув’язнених. Сухі цифри статистики безжально стверджують, що від 15 до 46% всіх депортованих кримських татар загинули дорогою углиб Радянського Союзу. Така політика комуністичного режиму однозначно оцінюється як геноцид».
Він також нагадав: «Називати будь-який народ зрадником – підлий обман і злочин. Москва чомусь завжди мовчить про понад 1 млн. етнічних росіян у лавах збройних формувань нацистської Німеччини під час Другої світової війни, а це без врахування місцевих поліцаїв на службі нацистам».
Олександр ЯСЕНЧУК звернув увагу присутніх на нинішні події в Криму: «Російський окупант зараз здійснює гібридну депортацію кримськотатарського народу. Злочин можна зупинити, якщо його витягти на світло міжнародного співтовариства, а Україні активніше діяти».
На заході виступали представники Кримської громади Чернігова, які наводили сумні історії, що трапилися з їх сім’ями або знайомими. Волонтерки читали авторські вірши і співали пісні на честь кримськотатарського народу. Лунала поезія від волонтерок та кримськотатарська музика.
На завершення заходу учасники послухали пісню Джамали «1944», запустили у небо сині і жовті повітряні кульки, заспівали гімн України.
Олександр Майшев
Останні новини Чернігівщини
Поки триває відновлення електропостачання, всі критичні служби діють за відпрацьованим планом – В’ячеслав Чаус про ліквідацію наслідків обстрілів енергосистеми 10:19
Ліквідація наслідків обстрілів енергооб’єктів російськими терористами – з цього питання начальник ОВА В’ячеслав Чаус провів термінове засідання обласної комісії з питань з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Залучено і всіх комунальні служби міста Чернігова.
«Вистояли. Вижили. Переможемо»: у Чернігові презентували фільм про захисників і захисниць та вручили почесні нагороди 09:38
Традиційно 1 жовтня українці відзначають День захисників і захисниць. В обласному центрі вітали військовослужбовців, рятувальників і правоохоронців.
День захисників та захисниць України: у Чернігові вшанували воїнів та підняли «Прапор Надії» 09:16
Учора у Чернігові біля Катерининської церкви замайорів «Прапор Надії». Це символ віри у повернення українських полонених і зниклих безвісти. Його підняв колишній військовополонений, воїн 119 окремої бригади Регіонального управління Сил ТрО «Північ» Сергій Маценко.
2 жовтня: цей день в Україні і світі 09:12
2 жовтня відзначають Міжнародний день боротьби проти насилля, Міжнародний день соціального педагога, Всесвітній день без алкоголю, Всесвітній день сільськогосподарських тварин, Всесвітній день повітряної кульки, Всесвітній день гри, День аудіофіла.
Прилуцькі поліцейські затримали чоловіка, який завдав смертельних тілесних ушкоджень власній матері 11:31
Оперативники Прилуцького районного відділу поліції затримали 45-річного мешканця Линовицької громади, який завдав своїй 70-річній матері тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до її смерті. Чоловікові загрожує до 10 років позбавлення волі.
© 2005-2025