Позитивні аспекти нової редакції Митного кодексу України

12.11.2011   08:33 —

3 листопада ерховна Рада України ухвалила Закон “Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законодавчих актів України”. Закон спрямований на приведення Митного кодексу України у відповідність до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, Конвенції про тимчасове ввезення, а також імплементацію у національне законодавство Рамкових стандартів безпеки Всесвітньої митної організації та реформування митної служби України.

Олександр Іванов

У Чернігівській митниці відбулась прес-конференція начальника митниці Олександра Іванова, під час якої він повідомив про основні позитивні аспекти нового Митного кодексу, що стосуються як громадян, так і суб’єктів підприємницької діяльності.

До нового Митного кодексу включено положення, які раніше містилися в різних законах та підзаконних актах. Відтепер, підприємець відкривши один документ зможе знайти у ньому повну інформацію про здійснення імпортно-експортної операції. Таким чином, підприємець зможе прорахувати скільки часу йому знадобиться на доставку товарів, їх митне оформлення, які податки потрібно буде сплатити.
Велику увагу приділено у Законі використанню сучасних електронних систем і технологій, які дозволяють скоротити час проходження товарів через митницю, мінімізувати суб‘єктивний вплив на прийняття рішень та зменшити кількість бюрократичних процедур.
Як повідомив Олександр Іванов, з часу запровадження процедури електронного декларування Чернігівською митницею оформлено 350 електронних попередніх повідомлень, 365 електронних попередніх декларацій та 183 електронні вантажні митні декларації. На даний час триває активна робота по залученню більш широкого кола підприємств до процедури електронного декларування. Новий Митний кодекс дозволяє використовувати електронне декларування всім бажаючим підприємцям без будь-яких обмежень та у всіх митних режимах.
Новим Митним кодексом визначено чіткий перелік документів, потрібних митниці для митного оформлення. За пропозицією Держмитслужби у Кодексі передбачено подання разом з митною декларацією тільки рахунку або іншого документа, який визначає вартість товару, та декларації митної вартості. Інші документи, необхідні для здійснення митного контролю й оформлення товарів, декларантом не подаватимуться. Відомості про такі документи зазначатимуться у ВМД.
Найважливіші нововведення, що передбачені Законом:
– право декларанта на здійснення митного оформлення товарів у будь-якому митному органі;
– проведення митного оформлення протягом 4-х годин з моменту подання митної декларації та документів;
– персональна відповідальність посадової особи митниці за неправомірні затримки митного оформлення;
– використання однієї декларації (попередня декларація) для здійснення різних митних формальностей, наприклад контролю за доставкою в митний орган призначення, розміщення на склад тимчасового зберігання або початку митного оформлення для вільного обігу;
– чіткі підстави для відмови у митному оформленні та обов’язки митниці надати вичерпні роз’яснення;
– право декларанта задекларувати товари до моменту їх прибуття в Україну або до митного органу призначення;
– звільнення декларанта від відповідальності за ненавмисні помилки тощо.
Документом визначено порядок надання, призупинення та відкликання статусу уповноваженого оператора економічної діяльності, який дозволяє суб’єкту зовнішньоекономічної діяльності користуватися спеціальними спрощеннями при здійсненні митного оформлення тощо.

Новим Кодексом передбачені значні позитивні зміни для громадян, які перетинають кордон України. Нормами Кодексу встановлено перелік особистих речей, які при переміщенні громадянами через митний кордон України не підлягають декларуванню та звільняються від оподаткування, лібералізовані норми щодо вивезення товарів.
Громадяни матимуть право ввозити на митну територію України товари на загальну суму:
– до 300 євро – у міжнародних поштових та експрес-відправленнях (поріг збільшено з 200 до 300 євро);
-?до 1 000 євро та вагою до 50 кг у ручній поклажі – без сплати будь-яких податків товари (поріг збільшено з 200 до 1 000 євро);
– ?від 1 000 євро до 10 000 євро – зі сплатою ввізного мита у розмірі 10 відсотків та ПДВ у розмірі 20 відсотків (зменшена загальна ставка мита з 20 до 10 відсотків);
– ?більше 10 000 євро – в порядку передбаченому для суб’єктів ЗЕД (поріг збільшено з 1 000 до 10 000 євро)

У напрямку боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил також передбачено значні зміни. Новий Кодекс звільняє підприємців від відповідальності за допущені ними ненавмисні помилки, запроваджує врегулювання питань порушення митних правил на основі компромісу. Вводиться нове поняття “Компроміс у митній справі”, що означає встановлення випадків, коли при виявленні порушення митних правил товари можуть бути пропущені через митний кордон України до завершення розгляду справи про це порушення (за умови, що такі товари не підлягають конфіскації і не будуть потрібні надалі в процесі провадження у справі або у випадку коли декларант сплачує всі податки чи представляє гарантію їх сплати).
Законом декриміналізовано товарну контрабанду, тобто переведено її з розряду кримінальних злочинів до складу адміністративних правопорушень.
Також значно скорочено перелік видів порушень митних правил та переглянуто стягнення, які застосовуються за їх вчинення. Новим Кодексом встановлено 18 видів правопорушень, за вчинення 5 з яких передбачено стягнення у вигляді конфіскації (для порівняння: чинним Митним кодексом передбачено 27 видів правопорушень, за 11 з яких передбачено стягнення у вигляді конфіскації).
Переглянуто правила вилучення транспортних засобів у зв’язку із порушеннями митних правил. Залишено тільки 3 випадки, коли такі транспортні засоби можуть бути конфісковані (коли на них переміщувалися заборонені до ввезення в Україну товари, коли ці транспортні засоби переміщувались між пунктами пропуску, та коли в транспортних засобах є спеціально виготовлені сховища (тайники).

Новий Митний кодекс суттєво розширює права підприємців в частині оскарження рішень, дій та бездіяльності митних органів та їх посадових осіб. Кодексом передбачено, що шкода, завдана підприємству неправомірними діями посадових осіб митного органу під час проведення перевірки, відшкодовується за рахунок коштів державного бюджету.