Хто перетворює вулиці Чернігова на картинну галерею? ВІДЕО

25.05.2017   16:42 — Агенцiя

Перший українець, який побув за межею неба — там, де нам ніколи не доведеться, ластівки, які на своїх крилах несуть надію онкохворим, загартований до суворих чітких ліній козак — і стіни можуть розмовляти.

Далі в сюжеті — про те, хто і для чого перетворює вулиці Чернігова на картинну галерею.

Мистецтво — в маси. Засновник футуризму Давид Бурлюк, який народився в Харківській губернії, навчався живопису у Європі і більшу частину свого життя — 45 років — прожив на Лонг-Айленді у США,  у 1918 разом з колегами по пензлю видав декрет, яким відміняв проживання мистецтва в галереях і переселяв його на стіни, дахи і паркани вулиць.

Через сто років після створення цієї концепції стріт-арту і після того, як декомунізація перейменувала чернігівську вулицю Червоногвардійську на Льотну, на одній із її стін з’явився…ну звичайно ж, Леонід Каденюк — перший українець, який злітав аж за межі неба. Створили проект «До тебе моє місто промовляє», який виграв фінансування Британської ради в Україні, викладачки Чернігівського національного технологічного університету Катерина Апанасенко, Альона Івженко, Лілія Шестак та Анжеліка Толкач, а втілив його художник Дмитро Адеріхо. Непримітні стіни на стріт-арт полотна він перетворив абсолютно безкоштовно — всі гроші, виділені за проектом, пішли на фарби.

Дмитро Адеріхо, художник: «Пока в рамках проекта рисунка 2, но в планах еще 1 как минимум. Козак — эскиз был мой, сам образ зашел быстро, а вот фон долго придумывал. Люди хорошо реагируют».

Ще в дитинстві він постійно щось шкрябав на стінах восковими олівцями, а 15 років тому змінив їх на балончики з фарбою. Ось цей малюнок на одній із чернігівських стін — автобіографічний. А ця дівчина під пішохідним мостом за задумом стоїть у воді, коли розливається Десна. Фарбами, які залишаються після великих проектів, він розмальовує дитячі садочки — просто так.

Для Сергія Тонканова ластівки на стіні онкодиспансеру стали першим досвідом стріт-арту.

Сергій Тонканов, художник: « В начале 2000-х я увлекался граффити, но ни одной стены в городе не испортил — это было больше на эскизном уровне».

Художник зазвичай працює в техніці класичного масляного живопису, останнім часом пише картини в урбаністичному стилі, крім того, зараз створює макети в мініатюрі місцевих пам’яток архітектури. Хоча робота у великих масштабах для Сергія Тонканова не нова  — декілька тисяч квадратних метрів стін він розписував у Кримському музеї катастроф на водах.

Для ластівок використовував трафаретну техніку — класичну для стріт-арту.

Сергій Тонканов, художник: «Был объявлен конкурс, в «Пласт-арт» обратились за идеей — я в конкурсе выиграл. Ласточки, потому что первой моей мыслью было, что нужно нарисовать символ надежды, и что-то позитивное, но не чересчур, чтобы не раздражало пациентов и вдохновляло людей на выздоровление, так как там действительно люди борются за жизнь».

8 ластівок, одна виходить із піке і жодна не летить вниз — на створення символічного малюнку пішло 40 кілограмів фарби і близько 2-х тижнів.  Є у Сергія Тонканова і ще одна ідея для стріт-арту. Художник каже, малюнки на вулиці — це особлива відповідальність, адже їх бачать всі, а не тільки відвідувачі музею.

До речі, в жодному музеї в світі не існує відділів для колекціонування стріт-арту. Так що увесь світ — це музей вуличного мистецтва.

Дмитро Адеріхо, художник: «Наш город — это музей. Приходите, любуйтесь — это бесплатно. Критикуйте, наслаждайтесь, радуйтесь — это разные эмоции вызывает, как и в любой галерее».