Україна, Білорусь та РФ подають спільний проект до списку ЮНЕСКО
Ще одним приводом для дружби між трьома народами — українським, російським та білоруським — називають проект спільного подання храмів Київської Русі під одним номером до списку ЮНЕСКО.
Самотужки українським храмам важче потрапити до списку
Транскордонна номінація "Храми Київської Русі ХІ–ХІІІ століть" демонструватиме світові культурну єдність східнослов’янських народів, — кажуть у вітчизняному мінкульті.
Із українського боку ініціативу озвучив міністр культури Михайло Кулиняк. У відомстві пояснюють: українські храми десятиліттями перебувають у попередніх списках, але самотужки до переліку охоронних споруд ЮНЕСКО потрапити не можуть.
Противники ж такого об’єднання наполягають — це є черговою спробою привласнити українську спадщину.
"Я не беру тут якісь загальнонаціональні патріотичні погляди: Україна, Росія, Білорусь. Це загальнослов’янська східна ікумена, яка була єдиною державою. От ця єдина держава і культура цієї держави у нас, скажемо, в тому вигляді в якому вона є, могла бути б презентована цим проектом. Шанси транскордонної номінації завжди більші, ніж шанси однієї пам’ятки", — пояснює директор Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень Олена Сердюк.
Нардеп Микола Томенко у свою чергу вважає, що українська спадщина належить українському народу.
"Київська спадщина — це спадщина Києва і ми самі повинні розбиратися з нею, а не просити інші країни підписатися. Це не висування на премію, щоб вас підтримували, а це пропаганда країни, тому я вважаю, що спроба забрати у нас спадщину Київської Русі, це чисто політичний проект", — вважає ініціатор проекту "Сім чудес України" Микола Томенко.
Передбачається, що Україну представлятиме 11 історичних споруд
Спільний проект передбачає об’єднання 22 храмів: з Росії — 7, з Білорусі — 4, з України — 11. Значну частину вітчизняних споруд представлятиме національний заповідник "Чернігів стародавній". До списку чомусь включили і храми, що були відбудовані і майже не відповідають первісному зовнішньому вигляду.
"Ймовірність звичайно велика, бо саме ці храми, як кажуть, ну не дуже представлені в ЮНЕСКО. Буде подаватися до номінації П’ятницька церква. збудована наприкінці ХІІ — на початку ХІІІ століття. Величний храм — це взагалі шедевр світової архітектури, але, на жаль, він постраждав у період війни. Згодом він був відновлений", — каже вчений секретар національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів Стародавній" Сергій Черняков.
На відміну від П’ятницького храму, перебування у попередньому списку чернігівського храму Успіння Божої матері не підлягає дискусії. У жіночому монастирі при храмі розповідають, що його вік — 950 років.
Планується включити до списку два київські храми
Також до "українського списку" мають, зокрема, увійти Михайлівський собор київського Видубицького монастиря, Успенський собор у Каневі, Успенський собор у Володимир-Волинському та Кирилівська церква у Києві.
Саме українську частину деякі експерти називають перевагою майбутнього спільного проекту. Натомість, інші переконані: сама ідея такого об’єднання має в основі не культурну, а політичну складову.
"Існують різні культури і, в принципі, все ж буде можливо і правильно представляти позицію одної нашої культури, слов’янської культури", — вважає генеральний директор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Вікторія Ліснича.
"Це елемент доктрини, так званої, значить, Святої Русі чи "Русского мира". Це повний абсурд і повна нісенітниця, тому що я, наприклад, не знаю, що таке Москва в часи Київської Русі, якої до ХІІ століття не існувало", — вважає ініціатор проекту "Сім чудес України" Микола Томенко.
Україна раніше хотіла подавати дерев’яні церкви до ЮНЕСКО разом з Румунією і Словаччиною
Слід зазначити, досвід участі у схожому транскордонному проекті Україна вже має. Десять років тому були спроби номінувати до списку ЮНЕСКО карпатські дерев’яні церкви разом із об’єктами Румунії та Словаччини. Зрештою, останні потрапили до списку самостійно.
Тим часом, у списку ЮНЕСКО вже перебуває 5 вітчизняних об’єктів — Києво-Печерська Лавра разом із Київським Софійським собором, ансамбль історичного центру Львова, пункти геодезичної дуги Струве, букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини, а також Резиденція Буковинських митрополитів.
Останні новини Чернігівщини
Грантова підтримка агробізнесу: актуальні програми та особливості їх реалізації на Чернігівщині 10:54
Цього року, як і в попередні, агропромислові виробники Чернігівської області або ж ті, які лише планують реалізувати себе в цій сфері, можуть скористатися державною допомогою. Якою саме – розповів сьогодні на брифінгу в медіацентрі ОВА директор Департаменту агропромислового розвитку ОДА Олег Крапивний.
Соціальний бізнес громади: у Гончарівській ТГ відкрили комунальну пекарню 10:37
Під час робочого візиту в Гончарівську громаду начальник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус зосередив увагу на проєктах місцевого комунального підприємства.
Незаконна порубка лісу на понад 1 млн грн – судитимуть лісника на Прилуччині 10:03
Прокурорами Прилуцької окружної прокуратури направлено до суду обвинувальний акт стосовно в.о. лісничого районного агролісогосподарства за фактом пособництва незаконній порубці дерев та їх перевезенні, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 246 КК України).
Чернігів будує єдину цифрову освітню екосистему: підписано меморандум із офіційним партнером Google for Education 10:19
Управління освіти Чернігівської міської ради зробило стартегічний крок у цифровій трансформації галузі — підписано меморандум про співпрацю з офіційним партнером Google for Education в Україні.
Надзвичайні події в області за останню добу 09:47
Протягом минулої доби зареєстровано 6 небезпечних подій, а саме: 1 дорожньо-транспортну пригоду та 5 пожеж. Внаслідок цих подій загинула 1 особа та 3 особи постраждали.
© 2005-2026