Інформ-агенція «Чернігівський монітор»: RSS Twitter Facebook

Інформ-агенція «Чернігівський монітор»

Вівторок, 7 квітня, 23:40:07

Колиска генія. До 55-річчя від дня заснування музею Довженка

24.01.2015   12:26

«Музей невмирущої нашої душі», творча візитівка Сосниці, гордість краю – все це літературно-меморіальний музей Довженка в Сосниці, що на Чернігівщині.

Його історія розпочалася 23 січня 1960 року. Задум створення музею виник у друзів і прихильників таланту кінорежисера одразу ж після його смерті. Заснувати музей означало – скласти шану землякові і розповісти про нього усьому світові. Одним із ініціаторів відкриття музею на батьківщині О.П.Довженка був історик, краєзнавець, директор Сосницької середньої школи Іван Лаврінович Сорока, який у 1956, 1957 рр.

листувався з родичами митця, письменниками, кінематографістами з приводу увічнення пам’яті великого земляка. А вже у вересні 1957 року на день народження Олександра Петровича біля його хати зібралися друзі, учні, шанувальники таланту: народний артист СРСР І.С.Козловський, письменники О.Підсуха, В.Минко, професор М.Дудко, кінорежисер Віктор Іванов, кінооператор Павло Русанов, ансамбль бандуристів під керівництвом Андрія Бобира.

Зразу після смерті Олександра Довженка при Спілці письменників України було створено спеціальну комісію з літературної спадщини Довженка, головою якої був Ю.Смолич, а секретарем – О.Підсуха.

З 1957 року сосничани разом зі Спілками письменників та кінематографістів вели роботу по створенню музею: збирали експонати, записували спогади, вели ремонтні роботи. Значну допомогу надали дружина Олександра Петровича Ю.Солнцева, яка передала численні меморіальні речі, завідуюча музеєм при Київській кіностудії Т.Дерев’янко.

Музей розпочався з капітального ремонту будівель: хати, клуні, погрібника. У травні 1959 року проводились роботи з реконструкції найголовнішого експонату – меморіальної хати. Було замінено трухле дерево по вікна, зроблено новий фундамент, грубку для опалення, замінено підлогу, перекрито дах. А ще директор краєзнавчого музею Д.І.Лав’юк та перший науковий співробітник новоствореного музею Довженка В.А.Макаренко розпочали ту велику справу, яка продовжується і сьогодні, – нелегку кропітку збиральницьку роботу.

Після завершення будівельних робіт приступили до оформлення експозиції, яка знаходилась у двох кімнатах та сінях хати. Перша кімната відображала побут селянської родини кінця ХІХ – початку ХХ століття, у другій на основі фото, документів, меморіальних речей показано творчу діяльність режисера. Оформлення експозиції зробив київський художник Василь Дементійович Онуфрійчук.

Теплого сонячного дня 23 січня 1960 року на садибі Довженків відбулися урочистості з нагоди відкриття хати-музею Олександра Петровича, у яких взяли участь представники Київської кіностудії, Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії, журналісти, фотокореспонденти, письменники, родичі, друзі дитинства.

Біля витоків музею була Віра Андріївна Макаренко, яка близько тридцяти років віддала благородній справі, популяризувала творчу спадщину Довженка, збирала етнографічні та меморіальні речі, записала численні спогади від сосничан, листувалася і зустрічалася з родичами, друзями митця. А ще зачаровувала відвідувачів своїми неповторними розповідями про Довженка. Свою любов до життя і творчості майстра та до музейної справи передала своїй донці Ользі Георгіївні Кондик, яку знали в усій Україні, любили її екскурсії, які ніколи не повторювались. Віра Андріївна мріяла і клопоталась про відкриття нового приміщенні для літературної експозиції. У 1964 році стараннями голови місцевого колгоспу С.П.Сердюка та при допомозі дружини Довженка було збудовано таке приміщення, де розмістилась літературно-меморіальна експозиція, пізніше добудовано кінозал, кімнати для наукових співробітників та для фондів, господарські будівлі.

Упродовж наступних років створювались нові експозиції, збільшувався експонатний фонд, відкривались нові адреси для спілкування. У цьому велика заслуга директорів М.Ю.Хилька (працював з 1968 по 1975рр.) та М.А.Січка (працював з 1975 по 1993 рр.).

Господарські клопоти забирали багато часу і фізичних сил. Але вони дбали про те, щоб фонди музею поповнювались цікавими експонатами, підтримувались творчі зв’язки з меморіальними музеями колишнього Радянського Союзу, Київською кіностудією, велась активна робота з популяризації творчого спадку Довженка. А створені під їхнім керівництвом літературно-меморіальні експозиції до 80-річчя та 90-річчя від дня народження О.П.Довженка стали не просто колекцією предметів, а творами мистецтва.

Цікавими і плідними для музею були 70-80-ті роки. Це і час величезного інтересу до особистості Довженка. Основним завданням музейників у цей період була велика пошукова та збиральницька робота. Це листи, сотні кілометрів доріг, безліч зустрічей, щомісячні етнографічні експедиції та відрядження, робота в архівах… Ці роки були плідними для комплектування музейного зібрання, яке комплектували невтомний дослідник і краєзнавець, журналіст В.М.Пригоровський, наукові співробітники, зберігачі фондових колекцій музею, наполегливі пошуковці Т.Д.Просяник та О.П.Бушай .

У цей період в музеї побувала рекордна кількість відвідувачів (щороку 41 тисяча чоловік). У ті часи, коли працювали туристичні фірми, були розроблені цікаві державні туристичні маршрути, музей відвідали гості з усіх республік СРСР.

На сьогоднішній день в колекції музею зберігається 5874 експонатів основного фонду та 2,5 тисяч – допоміжного. Найціннішими є меморіальні речі, живопис та бібліотека автографів, яка налічує 470 примірників.

Історія музею має багато сторінок, які стосуються не лише фондової колекції, а й самого життя музею, який з 2992 року став самостійним музеєм обласного підпорядкування. За 55 років життя музею його залами пройшли 945 тисяч екскурсантів, музей став відомий за межами України.

З часів свого заснування він демонструється при кожній нагоді найповажнішим гостям. Свого часу у ньому побували М.Рильський, І.Козловський, Ю.Смолич, О.Гончар, В.Земляк, М.Вінграновський, Н.Ужвій, С.Плачинда, О.Підсуха, С.Шушкевич, К.Степанков, Т.Левчук, Р,Сергієнко, відомі державні, політичні та громадські діячі.

Люди йдуть сюди, щоб вклонитись пам’яті художника і громадянина, відчути подих минулого. І працівники музею сьогодні докладають максимум зусиль, щоб вони не були розчаровані. Тут їм завжди раді.

Музей Довженка сьогодні – це культурно-освітня установа всеукраїнського масштабу із своєрідною колекцією і на відвідувача працює все: виставки та експозиції, друкована продукція, музейний транспорт, різноманітні заходи.

Нинішній колектив музею знаходиться у пошуках нових форм роботи у відповідності з вимогами часу, зберігають цінності минулого для нових поколінь, намагаються утримувати «планку» зацікавленості, актуальності і популярності музею серед відвідувачів.



Л.Наконечна, директор музею О.П.Довженка

Останні новини Чернігівщини

Патрульні виявили у громадянина скляну ємність із рослинною речовиною та характерним запахом конопель

Патрульні виявили у громадянина скляну ємність із рослинною речовиною та характерним запахом конопель 15:18

Під час патрулювання центрального парку культури та відпочинку патрульні роти тактико-оперативного реагування звернули увагу на молоду людину.

Міграційні процеси в Чернігівській області у 2019 році. ДОВІДКА

Міграційні процеси в Чернігівській області у 2019 році. ДОВІДКА 13:43

Упродовж 2019 року на Чернігівщині міграційна активність населення зменшилася проти попереднього року. Зафіксовано 28418 випадків міграційних переміщень: потік вибулих (15207 осіб) перевищив потік прибулих (13211 осіб) і скоротив чисельність населення області на 1996 осіб.

Вогнеборці ліквідували 21 пожежу, що виникли у природних екологічних системах

Вогнеборці ліквідували 21 пожежу, що виникли у природних екологічних системах 13:33

Загальна площа, пройдена вогнем склала близько 24 га, знищено 3 та пошкоджено 4 будівлі та споруди різного призначення.

Куликівська громада взялася за самостійний пошив масок та захисних костюмів для медзакладів

Куликівська громада взялася за самостійний пошив масок та захисних костюмів для медзакладів 13:16

У Куликівській ОТГ вирішили самостійно забезпечити медичних працівників індивідуальним захистом, адже вони найперші у зоні ризику.

Посівна кампанія на Чернігівщині набирає обертів

Посівна кампанія на Чернігівщині набирає обертів 11:33

У Чернігівській області вже засіяли понад 14 тисяч гектарів, або 22% ранніх зернових та зернобобових культур.