Музейні читання “Чернігівці і Чернігівщина у Першій світовій війні” відбулися у Чернігівському історичному музеї імені В.В. Тарновського

22.11.2014   08:53 — Агенцiя

Вони згуртували навколо запропонованої теми науковців Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського, Інституту історії, етнології та правознавства імені О.М. Лазаревського, Державного архіву Чернігівської області та Науково-методичного центру з випуску Чернігівського тому енциклопедичного видання “Звід пам’яток історії та культури України”.

Загалом було подано 12 заявок та заслухано 7 доповідей, що охоплювали різні аспекти історії Чернігівщини воєнної доби та діяльності громадських і владних інституцій цього періоду.

Учасники читань поділилися напрацюваннями про роботу чернігівського земства у воєнні роки та проблемами й труднощами, насамперед фінансовими та організаційними, які виникли у воєнні роки (О. Рахно); життя Прилуцького повіту (до 1923 року – Полтавської губернії) та активну роботу повітових земців, їхні турботи про міський устрій (О. Потапенко).

За матеріалами архіву В.М. Хижнякова, який готується зараз до публікації, можна прослідкувати настрої та думки відомого чернігівського земця, його готовність брати більш активну участь у громадському житті Чернігова та губернії (О. Ісаєнко).

Про проведення мобілізації у Чернігівській губернії, кількість призовників, які пішли на фронт за мобілізаційними хвилями 1914–1916 років і документообіг, який вівся під час мобілізації та отримання і вручення повідомленнь про загибель, на прикладі справ Шаповалівської волосної управи Борзенського повіту говорили М. Блакитний та І. Рябчук.

Окремі доповіді були присвячені персоналіям, які пов’язані з нашим краєм, хоча і не є уродженцями Чернігівщини. На Старому кладовищі в Чернігові похований командир 15-го Шліссельбурзького полку полковник М Арапов, який загинув у листопаді 1914 році, і нащадки якого (гра долі!) нині мешкають у Львові та Москві (Е. Іляшенко, доповідала Ю. Казимір). Надзвичайно цікава доля, яку ще потрібно дослідити ґрунтовніше, Ф. Дюкича – вояка австрійської армії, який потрапивши у полон, пройшовши горнило громадянської війни, залишився в Україні, а під час нацистської окупації врятував село Анисів від спалення (Л. Трикашна).

Загалом виявилося бажання продовжувати роботу у цьому напрямку і ділитися своїми науковими доробками в рамках наукових читань. Вони стануть періодичними і разом з музейними науковими читаннями “Чернігівці і Чернігівщина часів Української революції 1917–1921 років” розширять хронологічні межі вивчення історії рідного краю цього періоду.

Сергій Лаєвський